Куди Вона їздила?

Здається, що Надія Савченко теж не дуже добре зрозуміла куди їздила. Мабуть, просто переплутала сесію ПАРЕ (орган Ради Європи) з сесією Європейського парламенту, куди українським депутатам можна хіба в гості зайти – ми ж поки що не член Євросоюзу.

Мене одночасно і потішила, і засмутила історія з «робочим візитом» Надії Савченко до «Європарламенту».

Я згадав власну історію першого відвідування Європарламенту років 10 тому в якості помічника народного депутата, і наші намагання розібратися в заплутаній структурі законодавчої та виконавчої влади Європейського Союзу. Наші колеги – працівники Європарламенту - жартуючи, порадили нам не дуже журитися бо, мовляв, євродепутати й самі часто не знають, хто й за що в Євросоюзі відповідає. 

І здається мені, що Надія Савченко теж не дуже добре зрозуміла куди їздила, мабуть, просто переплутавши сесію ПАРЕ (орган Ради Європи) з сесією Європейського парламенту, куди українським депутатам можна хіба в гості зайти – ми ж поки що не член Євросоюзу. Сесія ПАРЄ, правда, була у січні цього року. А в понеділок всередині дня пані Надія аж ніяк не могла бути у залі Європарламенту, хоч вона про це стверджувала у соцмережах, бо за порядком денним жодних заходів вдень не відбулось.

І ще деталь - серед офіційних мов Європарламенту української мови поки що не значиться, ну і російської теж. Тож сподіваюсь (але дуже сумніваюсь), що пані Надія вільно володіє однією із мов держав-членів ЄС: англійською, французькою, німецькою чи якоюсь іншою із 24-ох.

Засмучує той факт, що роботу у Верховній Раді пані Надія прогулює регулярно – на пленарних засіданнях вона доволі часто відсутня. Однак тішить, що їздила до Європи (мабуть) не за державні кошти (напевно), бо відрядження їй у парламенті не підписувалось.

Трохи більше як за рік (а може і раніше, хто знає) будемо обирати новий склад Верховної Ради. Впевнений, що дуже багато хто з нинішніх депутатів буде добиватися народної довіри знову. Кажуть, люди серцем голосують. Занадто добрі в українців серця. Тому давайте уважно вивчати наших обранців і обирати не лише серцем, а й головою.