Облік активів у громадах – домашнє завдання для сталого розвитку

Потрібно почати робити свої "домашні завдання" – якісно облікувати всі наявні комунальні активи громади. Адже те, що не обліковано, тим ми не управляємо.

Пандемія COVID-19 добряче вдарила як по місцевих підприємцях так і по доходах територіальних громад. Містам для того щоб вижити і знайти додаткові ресурси для розвитку не варто очікувати підтримки від держави, а краще знайти додаткові ресурси на території громади або почати ефективніше управляти тими що є. Адже, велика кількість комунальних ресурсів неефективно використовуються, передаються приватному сектору без реальної конкуренції та нераціонально фінансуються з бюджету. Тому потрібно почати робити свої “домашні завдання” – якісно облікувати всі наявні комунальні активи громади. Адже те, що не обліковано, тим ми не управляємо. 

Найкращий варіант як облікувати різні активи громади це створення та наповнення даними геоінформаційних систем. Адже це дозволяє не лише всім побачити характеристики об’єктів, але й простежити їхнє точне розташування на території громади. 

Для сталого впровадження ГІС в громадах важливо мати цифрові топографічні плани, оцифровані генеральні плани та зонінг. Адже, вони мають стати основою для планування та відображення різних активів. Це, дозволяє фактично on-line ідентифікувати потенційні ризики для приватних та публічних інвестицій. 

Налагодження роботи таких IT продуктів це довгий, складний та коштовний процес. Але, у разі якісного впровадження та реального користування це посилює контроль, дозволяє збільшити доходи місцевого бюджету, реалістично планувати розвиток міста та мінімізувати справжні корупційні ризики. 

Актуальні дані про комунальну землю – більший бюджет міста 

Зокрема, в Миколаївській міській раді оприлюднюють рішення щодо земельних питань які вносяться на розгляд ради та профільної депутатської комісії на геопорталі. Тобто, ще до ухвалення рішень можна попередньо оцінити наслідки рішення чи знайти наявність потенційного конфлікту інтересів. 

Будівельна сфера, особливо в містах з стародавньою аріхектурою в центрі, завжди має високі корупційні ризики. Оприлюднення документів про будівництво та детальна характеристика земельних ділянок дозволяє мінімізувати реальні корупційні ризики під час ухвалення рішень місцевими радами та контролювати документи які видають службовці. Ключове – це можливість поєднати інформацію про земельні ресурси, містобудівну документацію та, наприклад, реєстр об’єктів культурної спадщини на публічному геопорталі. 

Зелене господарство в темряві 

Складно впровадити справді реалістичне планування та виділення коштів на озеленення та обслуговування дерев у громадах якщо немає актуального реєстру зелених насаджень. Наприклад, в Рівному щороку витрачається близько 17 млн. грн. для обслуговування зелених насаджень. Але це означає, що цифри заплановані у цільових програмах переважно беруться “з неба”. А проконтролювати їхнє ефективне використання комунальним підприємством чи приватними підрядниками складно або неможливо. 

Розпочали належний облік таких об'єктів у Львові, Одесі, Білій Церкві, Рівному. А цього року вже планують розпочати цей процес в Чернівцях, Житомирі та Нікополі. Проте, навіть у разі політичної підтримки зі сторони керівництва міста, достатньої кількості фахівців процес буде тривати не один рік. Інвентаризовані дерева через нанесення їх на електронну карту разом з дозволами на їх видалення та результатами обстеження допоможуть жителям легко контролювати чи законно їх видаляють і добре доглядають. 

Обліковані МАФи – шанс на розвиток доброчесного малого підприємництва 

Тимчасові споруди та рекламні конструкції з одного боку розвивають підприємництво, а з іншого боку є традиційно корупційною сферою. Організувати результативне знесення незаконних рекламних конструкцій та тимчасових споруд без їхнього обліку фактично неможливо. А тим більше ефективно контролювати сплату за користування комунальними ресурсами (землею та елементами благоустрою). Що дозволяє дуже легко організовувати механізм збору корупційної ренти як зі сторони службовців, які мають контролювати законність встановлених об'єктів так і правоохоронців. 

Для місцевого самоврядування відсутність цифрових мап з такими об'єктами означає, що процес демонтажу та визначення незаконних рекламних засобів дуже ускладнений. Проте, такі мапи вже наповнюють в Хмельницькому, Житомирі, Чернівцях, Маріуполі та інших великих містах. 

Доречі, результати дослідження Вокс Україна показують що принаймні половина працівників у ТС не мають трудового договору та працюють за усною домовленістю, а отже міський бюджет не доотримує ЄСВ. 

Відкрити доступ до майна – наповнити бюджет громади 

Зараз міста активно визначають які комунальні будівлі треба приватизувати, а які передати в оренду через електронні аукціони або передавати без конкурсу. Тому громадам варто створювати реєстри нерухомого комунального майна. Тоді при формування планів приватизації та оренди можна знайти найпривабливіші об’єкти які варто виставляти на аукціони. Можливо в якісь будівлі варто інвестувати комунальні ресурси для того щоб передати в довгострокову оренду чи пересилати службовців з одного приміщення в інше для того щоб передати підприємцям в оренду. Чи навпаки не виставляти на приватизацію для того щоб надавати в майбутньому якісь послуги жителям громади. Але для прийняття таких зважених рішень треба мати карту всіх будівель та приміщень громади. 

Оприлюднення реєстру будівель та приміщень на геопорталі з можливістю накласти інформацію про земельні та містобудівні обмеження, транспортну ситуацію, мережі, навколишні комунальні інституції дозволять потенційним учасникам усвідомлено брати участь у аукціонах. А значить міста отримають більше інвестиційних можливостей, адже відрізнятимуться від інших. Такі приклади вже є в Маріуполі та Чернівцях. Хоча якість самих даних далека від ідеалу. 

Із запуском національної інфраструктури геоданих міська влада має активно почати виконувати свої домашні завдання по збору та оприлюдненню якісних геопросторових даних про різні об'єкти на своїй території. Адже, конкуренція за приватні та публічні інвестиції посилилась. Ті громади що зможуть надати зручні сервіси та дані для потенційних інвесторів у зручному форматі, ті й переможуть.