Законодавство у сфері закупівель знову в зоні турбулентності
Які саме зміни запроваджено і на які очікуємо?
Десятого вересня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану».
Які саме зміни запроваджуються новим Законом?
На період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» (далі ‑Закон), визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.
Також на період дії правового режиму воєнного стану в Україні в разі здійснення замовником закупівлі без використання електронної системи закупівель, за умови що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору. Замовники можуть не публікувати інформацію про своє місцезнаходження та/або місцезнаходження постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг), та/або місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг, якщо поширення такої інформації несе ризики для безпеки замовника та/або постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг).
Звертаю увагу, що на законодавчому рівні вказано про можливу небезпеку, яку тягне за собою оприлюднення інформації про закупівлі та підтверджена необхідність закрити від широкого загалу критичну інформацію, а саме щодо конкретних адрес замовника, постачальника, місця постачання товарів / виконання робіт / надання послуг. Чи несе вказана інформація ризики для безпеки замовників та виконавців, визначає замовник.
Цим положенням ставиться крапка в тривалих суперечках у закупівельній спільноті щодо того, чи є безпечним повне оприлюднення інформації про закупівлю в системі Прозорро, чи краще на час воєнного стану зменшити рівень відкритості. Надана однозначна відповідь ‑ якщо оприлюднення локацій замовника, постачальника, місця постачання товарів (виконання робіт, надання послуг) може призвести до негативних наслідків, завдати шкоди громадській безпеці, від їх розкриття слід утриматися.
Договори про закупівлю, державні контракти (договори), укладені до набрання чинності цим Законом, діють до їх повного виконання відповідно до умов, на яких вони були укладені, або до їх припинення (розірвання) відповідно до закону.
Отже, після 10.09.2022 у разі здійснення замовником закупівель згідно вимог чинного законодавства без використання електронної системи закупівель за умови що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 000 гривень, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору.
Під такими закупівлями розуміються як винятки з Постанови № 169 (коли замовник має право укласти прямий договір вартістю понад 50 000 грн), так і договори, укладені відповідно до частини сьомої статті 3 Закону.
Отже, договори про закупівлі, укладені по Закону та Постанові Кабінету Міністрів України № 169 від 28.02.2022 до набрання чинності відповідних змін, завершуємо до їх повного виконання або припинення (розірвання).
Разом з тим, очікуємо на чергові системні зміни в законодавстві у сфері закупівель на період воєнного стану, адже наразі розробляється проект постанови Кабінету Міністрів України, якою будуть встановлюватись особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. У разі її ухвалення середня тривалість тендерів буде становити не більше 20 днів, а ефективність закупівель підніметься до 70-80%.
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
- Що робити під час обшуку? Сергій Моргун 19.11.2024 19:14
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21238
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 16070
-
Як тренування в спортзалі можуть нашкодити: помилки початківців
Життя 7696
-
Найбільший роботодавець і платник податків Херсонської області збанкрутував через війну
Бізнес 7000
-
Серіал "Король Талси" за участю Сильвестра Сталлоне продовжили на два сезони: деталі
Життя 5355