Прозорі державні закупівлі в Україні ніколи не стануть реальністю?
На веб-порталі МЕРТ 11.03.2014 року опубліковано “нову редакцію” проекта Закону України “Про здійснення державних закупівель”, завдяки якому вже новий уряд А. Яценюка не планує запроваджувати та втілювати в життя існуючі прозорі, та саме головне ефективні,
На веб-порталі МЕРТ 11.03.2014 року опубліковано “новуредакцію” проекта Закону України “Про здійснення державних закупівель”, завдякиякому вже новий уряд А. Яценюка не планує запроваджувати та втілювати в життяіснуючі прозорі, та саме головне ефективні, механізми зменшення витратбюджетних коштів.
Для того щоб усвідомити тіньову гру нового Уряду, до речіобраного Євромайданом, потрібно зрозуміти, які зміни передбачаються у новомузаконопроекті.
Автори вказаного документу особливий наголос роблять натому, що зобов'язали до звітності державні та комунальні підприємства, якібули виведені з під дії ЗУ “Про здійснення державних закупівель” ще в 2012 рокуурядом М.Азарова.
На перший погляд здавалося б, що це цілком ефективниймеханізм контролю витрачання коштів державними та комунальними підприємствами.Але запропонована норма дозволяє здійснювати, так названий, контроль вже післяукладання угод, а не під час вибору найкращої пропозиції від потенційнихпостачальників. Тобто за великим рахунком керівники вказаних підприємств будутьвизначати постачальника на власні побажання та на власний розсуд, а вже потімінформувати про це суспільство.
Чи буде такий контроль ефективним? Звичайно — НІ! Контрольза закупівлями буде максимально ефективним лише у тому випадку, коли йогобудуть здійснювати контролюючі органи та громадські організації на кожномуетапі від оголошення тендеру до укладання договору. Лише можливість такогодоступного, оперативного та публічного контролю дозволить зупинити розкраданнядержавних та місцевих коштів.
Дуже цікавим, а разом з тим і сумнівним, залишається тойфакт, що уряд А. Яценюка виключає із законопроекту саме той метод проведеннязакупівель, який дозволяє проводити вказаний контроль, — електроннийреверсивний аукціон.
Тобто вже зараз ми чітко бачимо, що якщо уряд М.Азарова хочі саботував протягом 1,5 року, але ініціював зміни у порядок проведення держзакупівель,то теперішні посадовці Міністерства економічного розвитку та торгівлі підкерівництвом П. Шеремети відкрито відмовляються від впровадження прозорого тапередового інструменту використання державних коштів.
В таких розвинених країнах як Швеція, Великобританія,Німеччина, Австрія та багато інших, а також провідних комерційних підприємствахтаких як компанії групи СКМ, групи “Приват”, корпоарція “Microsoft” і т.д.процедура електронних закупівель знайшла своє ефективне застосування. Наприкладвсесвітньовідомій компанії General Electric вдалося зекономити 20% коштів на процедурізакупівель.
Також у вказаному законопроекті не передбачено проведеннязакупівель визначених категорій товарів на товарних біржах.
Нагадую, що ідею запровадження державних закупівель натоварних біржах однорідних та взаємозамінюючих товарів (зернові, метал,вугілля, пально-мастильні матеріали тощо) пропонував ще П.Порошенко. Досвідрозвинених країн світу нарешті повиненпереконати українських чиновників у тому, що біржова торгівля є дійсно прозориммеханізмом ціноутворення та ефективним щодо управління бюджетними коштамипри здійсненні державних закупівель.
Невже гасла про прозорість використання бюджетних коштів,які проголошували нинішні представники Уряду на Євромайдані, перетворяться взвичайний популізм та само-піар? Невже й надалі, та при новій владі, державнийбюджет буде потерпати через відсутність прозорих механізмів управління країною?
Український народ боровся йбуде боротись за впровадження якісних і нових методів державного управління, ане просто за зміну облич в державних органах влади.
- Стамбул 2.0 Василь Мокан 17:37
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко 14:03
- Післявоєнна відбудова: вікна можливостей і як ними скористатися Дмитро Соболєв 12:54
- Реальні потреби та гранти: Як краще адаптувати допомогу до змін Юлія Конотопцева 12:13
- Розлучення без згоди іншого з подружжя: коли це можливо? Альона Пагер 08:50
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька вчора о 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка вчора о 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс вчора о 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов вчора о 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник 12.05.2025 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко 12.05.2025 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков 12.05.2025 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель 12.05.2025 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
24519
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 17202
-
Стамбульські перемовини не принесуть результату. Ось чому
Думка 12313
-
Держава і бізнес: партнерство краще за протистояння
Думка 11062
-
"Російська весна – 2025". Як Москва посилила агресивну кампанію проти Молдови й Одещини
5429