Прозорі державні закупівлі в Україні ніколи не стануть реальністю?
На веб-порталі МЕРТ 11.03.2014 року опубліковано “нову редакцію” проекта Закону України “Про здійснення державних закупівель”, завдяки якому вже новий уряд А. Яценюка не планує запроваджувати та втілювати в життя існуючі прозорі, та саме головне ефективні,
На веб-порталі МЕРТ 11.03.2014 року опубліковано “новуредакцію” проекта Закону України “Про здійснення державних закупівель”, завдякиякому вже новий уряд А. Яценюка не планує запроваджувати та втілювати в життяіснуючі прозорі, та саме головне ефективні, механізми зменшення витратбюджетних коштів.
Для того щоб усвідомити тіньову гру нового Уряду, до речіобраного Євромайданом, потрібно зрозуміти, які зміни передбачаються у новомузаконопроекті.
Автори вказаного документу особливий наголос роблять натому, що зобов'язали до звітності державні та комунальні підприємства, якібули виведені з під дії ЗУ “Про здійснення державних закупівель” ще в 2012 рокуурядом М.Азарова.
На перший погляд здавалося б, що це цілком ефективниймеханізм контролю витрачання коштів державними та комунальними підприємствами.Але запропонована норма дозволяє здійснювати, так названий, контроль вже післяукладання угод, а не під час вибору найкращої пропозиції від потенційнихпостачальників. Тобто за великим рахунком керівники вказаних підприємств будутьвизначати постачальника на власні побажання та на власний розсуд, а вже потімінформувати про це суспільство.
Чи буде такий контроль ефективним? Звичайно — НІ! Контрольза закупівлями буде максимально ефективним лише у тому випадку, коли йогобудуть здійснювати контролюючі органи та громадські організації на кожномуетапі від оголошення тендеру до укладання договору. Лише можливість такогодоступного, оперативного та публічного контролю дозволить зупинити розкраданнядержавних та місцевих коштів.
Дуже цікавим, а разом з тим і сумнівним, залишається тойфакт, що уряд А. Яценюка виключає із законопроекту саме той метод проведеннязакупівель, який дозволяє проводити вказаний контроль, — електроннийреверсивний аукціон.
Тобто вже зараз ми чітко бачимо, що якщо уряд М.Азарова хочі саботував протягом 1,5 року, але ініціював зміни у порядок проведення держзакупівель,то теперішні посадовці Міністерства економічного розвитку та торгівлі підкерівництвом П. Шеремети відкрито відмовляються від впровадження прозорого тапередового інструменту використання державних коштів.
В таких розвинених країнах як Швеція, Великобританія,Німеччина, Австрія та багато інших, а також провідних комерційних підприємствахтаких як компанії групи СКМ, групи “Приват”, корпоарція “Microsoft” і т.д.процедура електронних закупівель знайшла своє ефективне застосування. Наприкладвсесвітньовідомій компанії General Electric вдалося зекономити 20% коштів на процедурізакупівель.
Також у вказаному законопроекті не передбачено проведеннязакупівель визначених категорій товарів на товарних біржах.
Нагадую, що ідею запровадження державних закупівель натоварних біржах однорідних та взаємозамінюючих товарів (зернові, метал,вугілля, пально-мастильні матеріали тощо) пропонував ще П.Порошенко. Досвідрозвинених країн світу нарешті повиненпереконати українських чиновників у тому, що біржова торгівля є дійсно прозориммеханізмом ціноутворення та ефективним щодо управління бюджетними коштамипри здійсненні державних закупівель.
Невже гасла про прозорість використання бюджетних коштів,які проголошували нинішні представники Уряду на Євромайдані, перетворяться взвичайний популізм та само-піар? Невже й надалі, та при новій владі, державнийбюджет буде потерпати через відсутність прозорих механізмів управління країною?
Український народ боровся йбуде боротись за впровадження якісних і нових методів державного управління, ане просто за зміну облич в державних органах влади.
- Інструменти підтримки команди: корпоративна культура під час кризи Тетяна Кравченюк 11:27
- Бути чоловіком в Україні: фінансові виклики та можливості їх подолання Інна Бєлянська 11:21
- Міф про багатозадачність: чому "режим Цезаря" шкодить продуктивності Олександр Скнар вчора о 23:37
- Встановлення факту самостійного виховання дитини: судова практика Леся Дубчак вчора о 20:13
- Чотириденний робочий тиждень: глобальні експерименти й українські реалії Мар'яна Луцишин вчора о 16:22
- Віддати останню шану Героям Євген Магда вчора о 13:11
- UAE Corporate Tax для вільних зон: коли 0% – не завжди 0% Дарина Халатьян вчора о 11:59
- Як давати гроші близьким і не зруйнувати стосунки: правила підприємця Олександр Висоцький 01.10.2025 10:29
- Переміщення військовослужбовців за ініціативою: порядок та особливості проєкту Юлія Кабриль 30.09.2025 15:07
- Особистий бренд і медійність: як фахівцю просувати себе без втрати професійності Олена Рубанець 30.09.2025 15:05
- Як українському бізнесу вийти на міжнародний ринок через Ірландію Василь Селіфонов 30.09.2025 14:53
- Кадрові виклики для бізнесу Дніпропетровщини: результати дослідження Алла Чуприна 30.09.2025 13:11
- Грузинський сценарій в Молдові не пройшов Максим Гардус 29.09.2025 22:06
- Фейкова новина про обов’язкову заміну прав: що треба знати українцям у Польщі Михайло Стрельніков 29.09.2025 12:53
- Як розпізнати корупцію: ключові ознаки та приклади з життя Анна Макаренко 29.09.2025 12:26
- Особистий бренд і медійність: як фахівцю просувати себе без втрати професійності 121
- Фейкова новина про обов’язкову заміну прав: що треба знати українцям у Польщі 115
- Бути чоловіком в Україні: фінансові виклики та можливості їх подолання 110
- Як розпізнати корупцію: ключові ознаки та приклади з життя 65
- Як українському бізнесу вийти на міжнародний ринок через Ірландію 61
-
Угорщина підписала "найдовший у своїй історії контракт щодо LNG" з постачанням із 2028 року
Бізнес 36123
-
Лідери ЄС загалом погодилися надати Україні "репараційну позику", але ще сперечаються
Фінанси 26556
-
В порту Херсон катастрофічна ситуація. Концесіонер вимагає перегляду угоди
Бізнес 11064
-
У США зупинили будівництво "найвищого" дерев’яного хмарочоса у світі: яка причина
Життя 9655
-
Цукрова пастка: чому нас тягне на солодке, на які хвороби може вказати та чи можна "зіскочити"
Життя 6898