Розберімося ж, що таке ІРО загалом, як компанії його проводять та на що розраховувати інвесторам.
Інвестиції в IPO з року в рік цікавлять українських інвесторів все більше. Секрет популярності простий — дохідність таких вкладень інколи дійсно вражає. Розберімося ж, що таке ІРО загалом, як компанії його проводять та на що розраховувати інвесторам.
IPO (Initial Public Offering) — це коли приватна компанія вперше публічно розміщує свої акції на фондовому ринку. У США найчастіше первинне розміщення акцій проводять на біржах NYSE та NASDAQ. Після ІРО цінні папери цієї компанії можуть вільно купувати й продавати всі охочі. При цьому компанія з приватної стає публічною і мусить регулярно звітувати перед інвесторами про свої успіхи та провали. Від цієї звітності та інших корпоративних подій залежить вартість її цінних паперів.
Трійка успішних історій
Вартість акцій Facebook Inc. від дня IPO у 2012 році й до 22 лютого 2021 року подорожчала на 622%. Аналітики з Wall Street далі прогнозують зростання дохідності цінних паперів, адже компанія постійно глобалізує бізнес.
В успіх Square Inc., що розробляє рішення для приймання й обробки електронних платежів, дуже важко повірити, але факти говорять самі за себе. З дня ІРО акції компанії зросли на 3003%. У перший день торгів на біржі (19.11.2015) акція коштувала $9, а зараз (22.02.2021) — $271.
Компанія Zoom Video Communications провела ІРО 17 квітня 2019 року. У перший день торгів ціна акції становила $65, через 93 дні (локап-період) — $96,3, а на початку лютого 2020-го — $77,69. Успіх компанію чекав після впровадження карантину через Covid-19, коли шалено зріс попит на програми для дистанційних переговорів. На піку (19.10.2020) акція коштувала $568,34, тобто 731,5% від ціни початку лютого та 874,4% ціни ІРО.
Навіщо компаніям взагалі виходити на біржу
Компанії проводять ІРО, щоб отримати гроші від приватних інвесторів на розвиток свого бізнесу. Кошти можуть направити на вдосконалення продукту або розробку чогось нового, для розширення кількості послуг або вихід на нові ринки. Важливо, що залучені у ході ІРО гроші — це не кредит, який потрібно повернути ще й із відсотками. Компанія не бере гроші в борг, а отримує їх в обмін на частку в бізнесі, яка залишається у володінні інвестора. У майбутньому, якщо потрібно буде залучити ще додаткові кошти, компанія зможе провести SPO (Secondary Public Offering).
Вихід на фондовий ринок дає компанії кілька переваг:
1. Це привертає увагу інвесторів, які активно торгують та інвестують на фондовому ринку.
2. Це підвищує популярність самого бренду, адже зростає рівень довіри клієнтів.
3. Це допомагає компанії в маркетингу, адже рекламну боротьбу серед конкурентів ніхто не скасовував.
4. Це підтверджує прозорість бізнесу, яка супроводжується обов’язковою щоквартальною звітністю.
5. Це допомагає масштабуватися, бо навіть у переговорах про злиття і поглинання компанія може заплатити за купівлю іншої компанії не грошима, а своїми акціями.
Звісно, без недоліків теж не обходиться.
1. Процес виходу на IPO коштує дорого, а витрати на утримання публічної компанії є постійними.
2. Існує ризик, що сума коштів від проведення ІРО буде нижчою, ніж очікувана.
3. Компанія повинна розкрити фінансову, податкову та комерційну інформацію.
4. Можливі сильні ринкові коливання ціни акцій на біржі, особливо у перші дні торгів.
Захотів — і просто провів IPO? Процедура виходу компанії на фондовий ринок США
Одного бажання стати публічною компанією замало. Існує чітка процедура виходу на біржу. Коротко розгляньмо кожен етап.
1. Спершу компанія наймає собі декілька андеррайтерів. Андеррайтер (underwriter) — це учасник торгівлі цінними паперами, який здебільшого представляє інвестиційні банки (JP Morgan, Goldman Sachs, Morgan Stanley, Comen, Barclays). Він гарантує емітенту розміщення його акцій на ринку за обумовлену винагороду та бере на себе повний контроль над розподілом акцій компанії серед потенційних інвесторів.
2. Разом з андеррайтерами компанія розробляє проспект емісії — форму S-1. У ній зазначає всі важливі факти про свій бізнес: плани, цілі використання коштів, фінансову звітність за останні роки, а також можливі ризики для інвесторів — конкуренцію, вплив регуляторів та інше. Коли форма готова, її подають у SEC (Комісія з цінних паперів і бірж США).
3. Наступним кроком є проведення roadshow. Roadshow — це період, коли керівництво проводить презентації для ключових потенційних інвесторів: розповідає про свій бізнес, перспективи й умови розміщення. Також компанія публікує приблизний діапазон ціни розміщення акцій. Точна ціна розміщення на момент презентацій невідома.
4. Під час roadshow починається збір заявок від інвесторів, які бажають придбати акції завчасно. Але інвестори, які хочуть придбати акції заздалегідь зі знижкою, мають певні обмеження. Йдеться про Lockup-період — час, протягом якого не можна продати ці акції на біржі. Локап може тривати від 93 днів для інвесторів-нерезидентів до 360 днів для юридичних осіб.
5. Останній етап — це початок торгів компанії на біржі, де будь-який приватний інвестор може купити будь-яку кількість акцій за ринковою ціною.
А як щодо IPO в Україні? Чи мають українські компанії шанс стати публічними?
Так, українські компанії можуть виходити на фондовий ринок. Але, знову ж таки, одного бажання мало. Підприємству потрібно провести незалежний аудит, розкрити потенційним інвесторам повну структуру та юридичну форму організації свого бізнесу, і, ще не менш важливо, підтвердити відмінну ділову репутацію. Зазначу, що цей перелік завдань, які стоять перед компанією, не є повним. Це лише ключові моменти, які допоможуть приблизно оцінити бізнес у підготовчій фазі ІРО. Сама ж процедура проведення первинного розміщення акцій аналогічна тій, яка діє у США.
Для сучасних українських підприємств первинне розміщення цінних паперів на локальних біржах є чудовою альтернативою для отримання доступу до фінансових ресурсів. Але є важливий нюанс. Успіх первинного розміщення акцій залежить від нормативно-правової бази та інфраструктури фондового ринку. А фондовий ринок України зараз, на жаль, не готовий до таких розміщень. Він потребує комплексних зусиль запровадження світових стандартів та розвитку інфраструктури фондової біржі для таких розміщень, спільної роботи всіх учасників цього процесу.
Успіх — це не константа
IPO — це дуже дохідний фінансовий інструмент, але й дуже ризиковий. Серед великої кількості компаній, які стали публічними, є історії таких, яким не вдалось знайти достатньої кількості прихильників серед інвесторів. Серед них: Tintri Inc., Arlo Technologies, Sundial Growers та SmileDirectClub. Хтось змушений був зняти акції з публічних торгів, у когось поточна ринкова ціна акцій суттєво знизилася після ІРО. Бізнес цих компаній зіштовхнувся з перешкодами або великою конкуренцією, що напряму вплинуло на ринкові котирування акцій.
У наступній статті я розповім, чому такі інвестиції приваблюють інвесторів та на компаніях із яких секторів можна заробити найбільше. А зараз сподіваюся, що стаття була корисною, а ви зрозуміли, як і нащо проводять ІРО.
