Чому корпоратизація - єдиний шлях до розвитку ОПК
Необхідність трансформації вітчизняного ОПК є викликом та найважливішим завданням.
Для українського оборонно-промислового комплексу одним із найперших та обов’язкових кроків є перетворення державних підприємств у акціонерні товариства задля забезпечення можливості бути гнучкими, позбавитись непотрібного баласту та бути привабливими як для державно-приватного партнерства, так і для можливості залучення іноземних інвестицій в ОПК.
Яким чином це можливо?
Заскорузла система державних підприємств, яка дісталась у спадщниу від Радянського Cоюзу, має бути перетворена у форму, яка дозволить швидко приймати рішення, мінімізовувати ризики і бути конкурентноздатними порівняно із приватним сектором. А далі – мати можливість поєднувати з ним зусилля для задоволення потреб ЗСУ та відновлення втрачених позицій на іноземних ринках озброєння.
Створення спільних підприємств у формі господарських організацій для реалізації інвестиційно-інноваційних, капіталомістких, довготривалих проектів є міжнародною практикою. Саме завдяки їй виникає можливість розподіляти ризики проекту, залучати до нього значні інвестиції та просувати товари/послуги на ринки інших країн. Засновники господарських товариств не відповідають за зобов’язаннями створених за їх участю товариств. Вони несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариств тільки у межах вартості своїх вкладів. І це є запобіжником від втрати активів, у тому числі, продуктів інтелектуальної власності, які і на сьогодні є залишаються цікавими. Таким чином, ймовірність негативного впливу такої господарської діяльності на підприємство-засновника значно обмежена.
Що ми маємо на сьогодні?
Декрет Кабінету Міністрів України “Про впорядкування діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств” 1993 року передбачає обмеження для підприємств ДК “Укроборонпром” бути засновниками підприємств будь-яких організаційних форм та видів. А в Законі України “Про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі” взагалі відсутня норма, що врегульовує питання участі підприємств ОПК у спільних підприємствах.
Відразу виникає питання - що ж зробити для покращення ситуації. І тут першочерговим кроком має бути законодавче врегулювання питання надання права учасникам Концерну брати участь в реалізації міжнародних проектів шляхом створення господарських організацій із залученням іноземних інвестицій в ОПК, а також унеможливити участь учасників Концерну у заснуванні спільних підприємств з країною, визнаною Верховною Радою України державою-агресором або державою – окупантом, та/або щодо якої застосовуються санкції відповідно до Закону.
Ми розробили відповідні проєкти, які, на мою думку, задля забезпечення цілосності реформування мають прийматись пакетом, а саме проєкти Законів, що передбачатимуть:
- Корпоратизацію підприємств ОПК;
- Міжнародну коорперацію в ОПК (можливість створення спільних підприємств з іноземними партнерами як на території України, так і за її межами);
- Скринінг інвестицій;
- Зміни до закону про міжнародну передачу озброєння, військової техніки та товарів подвійного призначення.
Після проходження всіх міжвідомчих погоджень, які наразі тривають, вони будуть внесені на розгляд Кабміну, а потім подані до Верховної Ради України.
Прийняття зазначених законів сприятиме розвитку вітчизняного ОПК задля забезпечення потреб Збройних Сил України та інших військових формувань сучасним озброєнням та військовою технікою, а також можливості залучення фінансування для розробок сучасних зразків озброєння.
- Що чекає українську переробну промисловість та перспективи Кіровоградщини Юлія Мороз 16:10
- Водневі ініціативи в Україні: роль адвокації та GR у розбудові майбутньої енергетики Олексій Гнатенко 12:35
- Ваші гроші, ваше майбутнє: чому важливо перемогти фінансові злочини в державному секторі Акім Кібновський вчора о 21:38
- 60 днів до межі: чому ротація рятує життя і фронт Віктор Плахута вчора о 12:46
- Чого чекати від 15 серпня? Олександр Скнар вчора о 09:03
- Дистанційне управління бізнесом: приховані загрози та мільйонні втрати Артем Ковбель 12.08.2025 23:15
- Небезпечний Uncapped SAFE Note: що це таке і як інвестору не потрапити в пастку Роман Бєлік 12.08.2025 18:30
- Тіньова імперія Telegram: як право і держава приборкують анонімну свободу Дмитро Зенкін 12.08.2025 14:58
- Гра за правилами: чому відповідальність – це основа гемблінг-індустрії Михайло Зборовський 12.08.2025 12:30
- Перемовини США та рф приречені Ігор Шевченко 12.08.2025 12:27
- Зберегти код нації: особистий досвід гуцулки про українську ідентичність за кордоном Наталія Павлючок 12.08.2025 11:22
- Ваш генератор може заробляти Ростислав Никітенко 12.08.2025 10:14
- Базовая военная подготовка в вузах: права студентов и последствия отказа Віра Тарасенко 11.08.2025 22:18
- Порівняння податкових навантажень: Велика Британія vs Кіпр для IT-компаній і фрілансерів Дарина Халатьян 11.08.2025 17:41
- Енергія хорошої пам'яті Євген Магда 11.08.2025 17:20
-
Вкладник намагався відсудити у ПриватБанку 3 млрд євро за депозит 1995 року
Фінанси 25215
-
У "маркетплейсі дронів" DOT-Chain Defence виконали перші замовлення
оновлено Бізнес 7887
-
Гетманцев: Рада не планує ухвалювати закон щодо крипторезерву, НБУ проти
Фінанси 6255
-
Галина Ободець: "Українське походження товару – ще не гарантія успіху на полиці"
Новини компаній 4579
-
Шмигаль терміново зв'язався з главою Rheinmetall після його скарг на бюрократію в Україні
Бізнес 4138