Видатки бюджету-2016: без інвестицій і реформ
Сподіваймось на докорінний перегляд головних параметрів бюджету щойно створеною робочою групою. Оскільки запропонований до цього проект документу, інакше як гальмом економічного зростання, не назвеш.
Негативні тенденції у інвестиційній сфері, які спостерігаються в Україниупродовж останніх років, а також суттєве зниження питомої ваги валовогонагромадження основного капіталу – з25,9 % ВВП у 2008 році до 9,38 % ВВП у 2015 році та до 8,26% ВВП у2016 році (експертні очікування), свідчить про кризу інвестиційноїдіяльності та неминучу стагнацію економіки. Відтак навряд чи можна буде очікуватина прогнозоване зростання ВВП (2%), на якому базуються розрахункові показникидохідної та видаткової частини бюджету.

Україні, як державі, що задекларувала шлях реформ тамодернізації, потрібно насамперед зосередитись на стимулюванні такої складової ВВП,як інвестиції, а в контексті бюджетного процесу це стосується державнихінвестицій. Особливо це важливо, коли вітчизняні інвестори відчувають браквласних коштів для здійснення капіталовкладень, а іноземні інвестори нерозуміють чи варто вкладати гроші у цю країну. Держава, своєю бюджетноюполітикою, спрямованою на розвиток, мала б давати учасникам інвестиційногоринку свідомий сигнал про можливість вкладати кошти в економіку.Водночас, що ми спостерігаємо? Замістьнарощення інвестиційної складової в бюджетних видатках уряд пропонуєскорочувати видатки розвитку.
Тенденція, яка спостерігається від 2011 року, коли «бюджет споживання»зростає за рахунок «бюджету розвитку», залишилася незмінною й у проекті бюджету на наступний рік. Частка видатків розвитку взагальному обсязі видатків держбюджету становить – 6,3% проти 7,8% у ц. р. таскоротилась майже вчетверо у порівнянні з у 2007 роком (24,6%).
Законопроектом про бюджет на 2016 рік передбаченівидатки на суму 674,1 млрд. гривень, тобто на 15,9% більше, ніж у цьому році. Водночасзбільшились видатки на оплату праці на 14,6 млрд грн. (на 24,1%). Проте номінальнийобсяг видатків розвитку порівняно з 2015 роком скоротився на 2,7млрд. грн, й становить 42,6 млрдгрн. Такий рівень видатківрозвитку відповідає номінальному рівню 2007 року,при цьому загальний обсяг видатків зацей період (з 2007 по 2016 рік) зріс в 3,6 рази.
Розрахунки за даними Держказначейства
Водночас видаткиспоживання збільшились в порівнянні з 2015 роком на 17,8%, їхній обсягстановить 629,9 млрд грн, що становить 93,5% від загального обсягу видатківдержавного бюджету (проти 91,9% у попередньому році та 75,2% у 2007 році). Це означає, що кошти платників податківзнов пропонують направити в основному на «гасіння пожеж» та проїдання.
Розрахунки за даними Держказначейства
Низький рівень та значне зменшення видатків розвиткудержавного бюджету свідчить про те, що рольдержави в інвестиційної діяльності у 2016 році дорівнюватиме практичнонулю.
Так, в цьогорічному проекті бюджету жодної копійки не передбачено на фінансування капітальних вкладень за програмою «Державні капітальні видатки, що розподіляються Кабінетом Міністрів України» - (у 2015 році за цією програмою було передбачено 961,8 млн.гривень). Слід зауважити, що за даними Казначейства, станом на01.11.15, навіть ці кошти уряд не спромігся використати. З іншого боку, в проекті бюджету-2016 практично пройшлозаміщення цієї програми фінансуванням10-ти інвестиційних проектів на суму 1 млрд грн, серед яких немає об’єктів обробноїпромисловості, інноваційної діяльності, які здатні генерувати додану вартість,можуть забезпечувати зростання ВВП, виведення країни з кризи, забезпечуватиекспорт тощо.
Розрахунки за даними Держказначейства
В умовах браку коштів, доцільно було б використатимізерні обсяги державної підтримки на фінансування частини необхіднихінвестицій в рамках державно-приватного партнерства, чи компенсації відсотковоїставки за залученими приватним інвестором кредитами – таким чином частказагальних інвестицій була б в рази більшою. Проте, на жаль, зазначених програмпідтримки інвестиційної діяльності в проекті бюджету на 2016 рік не передбачено,за виключенням державних гарантій тафонду регіонального розвитку.
Щодо державнихгарантій, то слід зауважити, що в порівнянні із минулим роком їхній обсягзріс на 3,5 млрд грн й становить28,2 млрд грн. Проте, держава некористується цим механізмом у 2015 році, так само як і не здійснює видаткиза програмою з державних капітальних вкладень (за даними Казначейства провиконання бюджет-2015 рік станом на 01.11.2015).
Недосконала процедура відбору проектів для підтримки, відсутністьдовгострокової стратегії залучення інвестицій, корупційні інтереси впливовихгравців – наслідки затягування відбору проектів та надання таких важливихінструментів державної підтримки як капітальні видатки, державні гарантії та розподіл коштів фондурегіонального розвитку.
І, схоже, така ситуація наступного року щепогіршиться, оскільки факти щодо фондурегіонального розвитку є теж невтішними. Незалежно від того, що обсягфінансування цього фонду у 2016 році планують значено збільшити (у 1,6 разів),проте знову використання цих коштів буде під загрозою зриву.
І не тільки через те, що за прикладом цього рокуМінрегіон, відповідальний за розподіл коштів цього фонду, зміг розподілити лише16,6% від запланованих коштів (483,9 млн грн з 2,9 млрд. запланованих станом на01.11.2015). Фінансування фонду в цьому році пропонують прив’язати до«примарного» джерела поповнення спецфонду –коштів відреалізації конфіскованого майна, які були привласнені корупційними методами, напротивагу минулим рокам, коли цей фонд фінансувався з загального фондудержавного бюджету.
Лише порівняйте, торік планували зібрати коштів відреалізації конфіскованого майна обсягом 1,5 млрд грн, а по факту – отрималилише 94,7 тис грн, тобто поточне недовиконання становить – 99,9%.
Ймовірно, що така тенденція збережеться і на 2016 рік.З яких коштів планує уряд фінансувати проекти регіонального розвитку? Абсурднимє план з реалізації конфіскованого майна в умовах відсутності рішень суду івзагалі-то за часів економічної кризи чи знайдуться покупці на конфіскованімільйонні та мільярдні статки корупціонерів? До речі, Уряд планує зібрати такихкоштів у 2016 році на суму 13,4 млрд грн та фінансувати за ці кошти не тількифонд регіонального розвитку, а й витрачатина реалізацію інших цілей. Таким чиномможна сказати, що у 2016 році такі важливі напрями як, проекти територіальногорозвитку, оборони, інновацій та інфраструктури Уряд усвідомлено пропонує«злити».
Крім того запропонованийдо розгляду проект бюджету не є реформаторським та майже не передбачаєфінансування на виконання визначених Національною радою реформ заходів. Вумовах відсутності фінансових планів реформ, здійснення фінансування цихзаходів забезпечуватиметься через основну діяльність відомств, відповідальнихза їх виконання.
Такий проект бюджету зажене країну в глухий кут, вінне забезпечуватиме необхідних темпів реформ. Сьогодні потрібно усвідомити, щобез переорієнтації бюджетних видатків в інший бік – зі споживання на розвиток –виходу з кризи не буде. У 2016 р. потрібно задати вектор розвитку на майбутніроки, а не консервувати на роки вперед нашу відсталість, як пропонується бюджетнимзаконопроектом.
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв вчора о 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко вчора о 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький вчора о 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська вчора о 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш вчора о 11:01
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? Олеся Романенко вчора о 10:46
- Gen Z і освіта: як запалити інтерес до знань у покоління швидких змін Олександра Нікітіна вчора о 08:19
- Якості українських підприємців, що допомагають масштабуватися за кордон Віктор Андрухів вчора о 07:48
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 02.06.2025 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 02.06.2025 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 352
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 280
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 190
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 151
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 145
-
Над прірвою з "Орєшником". Як Росія виплутуватиметься з української "Павутини"
Думка 54487
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 48337
-
"Удар у найвразливіше місце" – до чого призводить недооцінка ворога
Думка 10440
-
"Поганий день для Путіна". Реакції західних посадовців на атаку СБУ по аеродромах Росії
9316
-
Імітація замість переговорів – що принесла чергова зустріч у Стамбулі
Думка 9211