Дуальна освіта – ми розпочали. Перші висновки

Стартував перший проект зі впровадження дуальної освіти для ІТ-спеціалістів в Україні: переваги, недоліки, перспективи.

З вересня четверо першокурсників спеціальності “Комп’ютерні науки”Державного університету телекомунікацій паралельно із навчанням стажуються нареальних проектах в київських філіях компаній Ciklum та EPAM. У навчальнийплан, за яким вчиться четвірка, внесено необхідні корективи. Тобто вже запущено,щонайменше, один з експериментальних варіантів вітчизняної дуальної освіти,ініційований освітньою платформою SmartMeUniversity,громадськими організаціями “Фундація розвитку інновацій”, “BrainBasketFoundation” та Асоціація «ІТ України». Розуміємо, що це ще нерезультат, а тільки перший крок до отримання результату. Але поділитись враженнями,емоціями, досвідом – варто вжезараз…

Перше. Що це за четвірка першокурсників, які можуть, нехайтільки стажуватись, але на реальних промислових проектах? Та ще й в такихповажних компаніях?

Всі четверо є успішними випускниками одного з проектів:“Школяр-програміст”, “Дніпро ІТ-школа” або on-lineJavaGR8 SummerIntensive,основою яких є вивчення мови Java за програмою, що є з одного боку, рекомендованоюМіністерством освіти та науки України для 10-11 класівінформаційно-технологічного профілю та, з другого боку,  адаптованою до вимог сертифікаційних іспитівкорпорації Oracle. Тобто, ці хлопці ще в школі пройшли нелегкий “курс молодого бійця”, необхідний для стажування в компаніях.

Друге. Про які корективи у навчальних планах йде мова?

Перш за все, володіння мовою програмування на рівні корпоративних вимогдозволило вивільнити навчальний час для опанування першокурсниками двох базовихдисциплін разом із студентами другого курсу. Крім того, одну з прикладнихдисциплін першокурсники повністю вивчатимуть безпосередньо під час стажування вкомпанії. На цій тезі необхідно зупинитись більш детально.

Загальний принцип дуальної освіти – теоретичну частину студенти вивчатимутьу ВНЗ, а практичну будуть засвоювати на виробництві – здебільшого, пропонуєтьсяреально трансформувати у наступний алгоритм: лекційні заняття проводити вуніверситетських аудиторіях, а практичні та лабораторні заняття з тієї ждисципліни, курсові проекти та години літньої практики – в компанії. Цілкомможливо, що для інших інженерних спеціальностей цей підхід є правильним, аледля спеціальностей, пов’язаних із розробкою програмних проектів, ситуація є іншою. Прикладнідисципліни можна вивчати тільки на реальних проектах, розгортання яких в умовахВНЗ, принаймні зараз – за відсутністю в університетах науково-дослідницькихцентрів, є неможливим. Ось чому, прикладні дисципліни, пов’язані із розробкою промислових проектів, за погодженняміз компаніями, необхідно передавати під патронат промисловців.  

Третє. А які висновки мались на увазі у заголовку статті?

Важливих висновків є два. Перший. Одним із завдань, що ми ставили передсобою, розпочинаючи проект весною, було створення прототипу конкурентноїсистеми освіти, що б змогла зацікавити талановитих абітурієнтів, спрямованих нанавчання у закордонних університетах. Чи це завдання є виконаним?

І так, і ні. Ні – тому що серед четвірки немає жодного, хто наперед ставивби собі за мету здобувати вищу освіту за кордоном. Ні – тому що на останньомуетапі троє випускників – успішних учасників проекту таки поїхали на навчання доуніверситетів Польщі та Естонії. Ми їх не переконали.

І все ж – так, хоч і частково – але так. Тому, що саме ці троє нашихмолодих громадян до останку вагались – чи вчитись за нашим проектом, чи обратинавчання в Європі. Вони всі застрахувались та поступили на бюджетні місця урейтингові вітчизняні університети, але ці місця не розглядались ані самимивипускниками, ані їх батьками як альтернатива європейським університетам. А осьперспектива паралельного навчання в київському виші та стажування на реальномупроекті в ІТ-компанії – це для них було вагомим аргументом для вибору. Тому –так! Бо ми обрали правильний шлях! Цього літа ми ще не мали аргументів увигляді результатів паралельного навчання у вітчизняному університеті тастажування в ІТ-компанії. Ми могли тільки прогнозувати ці результати. Але зарік – має бути інша справа! Так, ми цього року таки програли європейськимуніверситетам. Але спробуємо втримати цього удару, і поборемось наступногороку!

Другий висновок стосується успішної апробації нової освітньої технологіївлітку цього року. Трохи деталей.

Протягом шести тижнів(липень-серпень2017) 23 випускники шкіл – призери обласних олімпіад з математики, фізики,інформатики, інформаційних технологій, - проходили інтенсивне on-lineнавчання за курсом JavaGr8 із двогодинними менторськими заняттями у формі вебінарів5 разів на тиждень. Результати – закінчували заняття 14 слухачів, 9 з нихвитримали тестовий іспит, аналогічний сертифікаційному іспиту корпорації Oracle.

Таким чином, на практиці підтверджено ефективність on-lineтехнологій. Це діє – і принцип “перевернутого навчання” (blendedlearning), ізаміна “живого” лектора його відеоверсією разом із on-lineментором, і самоорганізація слухача при виборі зручного часу навчання напротязі дня.

Запорука успіху – обов’язкове поєднання трьох елементів: вмотивованостіслухачів, якісного контенту відеокурсу, регулярної менторської підтримки. І чимскоріше в нашому суспільстві на всіх рівнях сформується довіра до on-lineтехнологій (це, напевне, найважливіше), чим скоріше з’являться якісні у всіхсенсах відеокурси українською або російською мовами, забезпечені регулярноюменторською підтримкою – тим більше наших школярів та студентів перестанутьскаржитись на нестачу кваліфікованих вчителів/викладачів програмування тазастарілість навчальних програм.

Успішна апробація навчання програмуванню старшокласників до професійногорівня в досить стислі терміни за допомогою on-lineтехнологій дозволила вже в цьому році застосувати відеокурс JavaGr8для першокурсників двох спеціальностей Державного університету телекомунікаційі перевести нечисленні аудиторні заняття з програмування (три години натиждень) в режим менторської підтримки. Таким чином, реально реалізовуєтьсяодин з основних принципів Болонської системи – акцент на самостійну роботустудентів, яким в такому випадку просто є над чим працювати вдома.

За рахунок використання on-line технологій плануємо із трьома аудиторними годинами натиждень опанувати за два семестри Java-програмування дорівня вимог сертифікаційних іспитів корпорації Oracle, нащо в звичному режимі необхідно витратити в два рази більше аудиторних годин. Вкінці року доповімо – що вдалося зробити вже на студентській ниві.