Уникнення подвійного оподаткування: завжди актуально
Працююча система отримання податків та зборів забезпечує функціонування державного апарату та розвиток держави в цілому. У час коли Фіскальна політика спрямована на стягнення з платників податків максимально можливої суми таких платежів, особливої
Працюючасистема отримання податків та зборівзабезпечує функціонування державногоапарату та розвиток держави в цілому.У час коли Фіскальна політика спрямованана стягнення з платників податківмаксимально можливої суми таких платежів,особливої актуальності набувають знаннята розуміння норм податкового законодавствау законодавчо дозволених ситуаціяхзвільнення від оподаткування, зменшеннярозміру ставок податків, а також уникненнявід подвійного оподаткування.
Подвійнеоподаткування– це багаторазове оподаткування однимі тим же (або аналогічним) податкомконкретного суб’єкта. Загалом необхіднорозділяти подвійне оподаткування вмежах національної (внутрішнє) таміжнародної (зовнішнє) юрисдикції.
У випадкувнутрішнього подвійного оподаткуваннясплачується конкретний податок чи збірбільше одного разу, наприклад, оподаткуванняприбутку акціонерного товариства іоподаткування дивідендів після їхньогорозподілу. Зовнішнєподвійне оподаткуваннявиникає у разі наявності різних податковихюрисдикцій, відповідно до чого платникзобов’язаний сплачувати податковіплатежі в кожній окремій державі. Такеявище виникає, коли нерезидент повиненсплатити податки та збори у зв’язку ізсвоєю господарською діяльністю в однійдержаві, та відповідно сплатити податкита збори у державі, де такий платник єрезидентом.
В Україніпитання уникнення подвійного оподаткуваннярегулюється Податковим кодексом України(далі – ПКУ) та низкою міжнароднихнормативно-правових актів.
Проблемивирішення внутрішнього подвійногооподаткування виключно прерогативадержавної податкової політики. Питаннязовнішнього подвійного оподаткуваннявирішуються шляхом укладення міжнароднихдвосторонніх чи багатосторонніх угод.Насьогодні між Україною та іншими іноземнимидержавами діє більше 60 угод про уникненняподвійного оподаткування.
Добагатосторонніх заходів уникненняподвійного оподаткування відносять:
1) методвирахування, за яким дохід оподатковуєтьсяв обох договірних країнах, але за умовивирівнювання до рівня податку в країніз меншим його розміром;
2) методзвільнення, який передбачає виключенняз оподатковуваної бази доходів, отриманихза кордоном та майна, яке перебуває закордоном;
3) методподаткового кредиту, що означаєзарахування сплачених за кордономподатків в рахунок зменшення зобов’язаньплатника податків по сплаті податку всвоїй країні;
4) методвідстрочки, тобто, відстроченняоподаткування іноземних доходів домоменту їх ввезення в країну постійногомісцезнаходження платника податків;
5) методподаткової знижки, за яким податоксплачений за кордоном розглядаєтьсяяк витрати, на які зменшується сумадоходів, що підлягають оподаткуванню.
Стаття 103 ПКУзакріплює положення щодо уникненняоподаткування доходів нерезидентівіз джерелом їх походження з України.Відповідно до змісту ст. 103 ПКУ застосуванняправил міжнародного договору Україниздійснюється шляхом звільнення відоподаткування доходів із джерелом їхпоходження з України, зменшення ставкиподатку або шляхом повернення різниціміж сплаченою сумою податку і сумою,яку нерезиденту необхідно сплатитивідповідно до міжнародного договоруУкраїни.
Щодо резидентівположення про уникнення подвійногооподаткування закріплені в ст. 13 ПКУ,відповідно до якої доходи, отриманірезидентом України (крім фізичних осіб)з джерел за межами України, враховуютьсяпід час визначення його об'єкта та/абобази оподаткування у повному обсязі, авитрати, здійснені резидентом України(крім фізичних осіб) у зв'язку з отриманнямдоходів з джерел походження за межамиУкраїни, враховуються у порядку ірозмірах, встановлених цим Кодексом.
Суми податківта зборів, сплачені за межами України,зараховуються під час розрахункуподатків та зборів в Україні за правилами,встановленими податковим кодексомУкраїни.Для отримання права на зарахуванняподатків та зборів, сплачених за межамиУкраїни, платник зобов'язаний отримативід державного органу країни, деотримується такий дохід (прибуток),уповноваженого справляти такий податок,довідку про суму сплаченого податку тазбору, а також про базу та/або об'єктоподаткування. Зазначена довідкапідлягає легалізації у відповіднійкраїні, якщо інше не передбачено чиннимиміжнародними договорами України.
Питанняподвійного оподаткування доволі частостає предметом судових спорів міжплатниками податків та органами Державноїподаткової інспекції України.Прикладомтлумачення норм щодо усунення подвійногооподаткуванняє ухвала № 62819303 Житомирського апеляційногоадміністративного суду по справі №806/1213/15 від 16 листопада 2016 року дезазначено, що системнийаналіз законодавчих норм дає підставидля висновку про те, що платник податкумає право застосувати нульову ставкудо податку при виплаті доходів нерезидентуза наявності таких умов:
-якщо це передбачено положеннямиміжнародних договорів України з країнамирезиденції осіб, на користь якихздійснюються виплати, що набраличинності;
-якщо такий нерезидент є бенефіціарним(фактичним) отримувачем (власником)доходу;
-якщо такий нерезидент є резидентомкраїни, з якою укладено міжнароднийдоговір України.
При цьому«фактичнийотримувач доходу» не має тлумачитисяу вузькому, технічному сенсі,його значення слід визначати виходячиз мети, завдань міжнародних договорівпро уникнення подвійного оподаткування,таких як «уникнення від сплати податків»і з урахуванням таких основних принципівяк то «запобігання зловживання положеннямидоговору». Для визнання особи в якостіфактичного отримувача доходу, такаособа повинна володіти не тільки правомна отримання доходу, але і як слідує зміжнародної практики застосування угодпро уникнення подвійного оподаткування,повинна бути особою, яка визначаєподальшу економічну долю доходу.
Прикладомнеправильного застосування платникомподатку норм про уникнення подвійногооподаткуванняможе слугувати справа № 804/14962/15Дніпропетровського апеляційногоадміністративного суду. У справізазначається, що ТОВ «Європолімер»(далі позивач) неправильнозастосувала норми міжнародного договору,а саме ставку податку на прибуток.Згідно з міжнародним договором, щопідлягав застосуванню, ставка податкустановить 2% від загальної суми виплаченихпроцентів, тоді як позивач застосувавнульову ставку податку під час виплатидоходів нерезиденту із джереломпоходження з України. Суд наголошує натому, що при донарахуванні позивачусуми податку на прибуток податковиморганом застосовано понижену ставкуподатку у розмірі 2%, як це і визначеновідповідним міжнародним договором –Конвенцію між Урядом України УрядомРеспубліки Кіпр про уникнення подвійногооподаткування та запобігання податковихухилень стосовно податків на доходи(підписаної 08.11.2012, ратифікованої04.07.2013, яка набрала чинності 07.08.2013,введеної в дію з 01.01.2014), тому податковеповідомлення-рішення,що оскаржується позивачем не підлягаєскасуванню.
Крім того,не слід забувати про правові позиціїВСУ щодо конкретних тлумачень нормаправа та/або міжнародних договорів.Наприклад,у постанові ВСУ від 5 квітня 2016 року посправі №826/17223/14 висловлено позицію, щоположенняст. 11 Конвенції між Урядом України іУрядом Латвійської Республіки проуникнення подвійного оподаткування тапопередження податкових ухилень стосовноподатків на дохід і на майно, якуратифіковано законом від 12.07.1996 №331/96-ВРнеможуть трактуватись як такі, що надаютьплатнику податку право вибору, в якійсаме з двох договірних державздійснюватиметься оподаткуванняодержаного доходу, оскільки такетлумачення не відповідає дійсномузмісту вказаних міжнародних угод тасуті податку.Проценти, сплачені позивачем за кредитнимдоговором резиденту ЛатвійськоїРеспубліки, можуть також оподатковуватисьв Україні відповідно до її законодавстваз урахуванням норм міжнародних угодщодо максимального розміру ставкиподатку та інших особливостей оподаткуванняза цими угодами.
Як висновок,хочемо зазначити, що при застосуванніпроцедури уникнення подвійногооподаткування слід враховувати положення:
- правовихактів, зокрема, норм міжнародних угод,що застосовуються у даному випадку танорм ПКУ;
- рекомендаційта роз’яснень ДФС України
- судовоїпрактики з цих питань, наприклад, положеньВСУ та трактування судами норми права.
- Благодійна діяльність в Україні під час дії воєнного стану Оксана Соколовська 16:10
- Юридична практика у спорах з банками: реальний приклад Павло Васильєв 12:18
- Нові правила експортного контролю: виклики та можливості для українського бізнесу Ростислав Никітенко 12:12
- Від entry-level до CEO: розбираємо головні бар'єри для жінок у корпоративному світі Юлія Маліч 12:10
- Про Молдову, вибори і російський слід Галина Янченко 09:58
- Судовий збір при заявлені цивільного позову у кримінальному провадженні Євген Морозов вчора о 20:02
- Скасування Господарського кодексу: ризики для бізнесу та економіки Володимир Бабенко вчора о 17:11
- Розпочато роботу над вебплатформою судових рішень War Crime Леонід Сапельніков вчора о 14:41
- Маємо забезпечити армію якісним майном Дана Ярова вчора о 14:21
- Нові зміни до Кримінального кодексу України: що потрібно знати Оксана Соколовська вчора о 13:27
- Судова практика: відміна виконавчого напису приватного нотаріуса Павло Васильєв вчора о 12:31
- Сектори польської економіки, в які інвестує український бізнес Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 12:10
- Санкції та їх оскарження в ЄС: що варто знати українському бізнесу та адвокатам Ростислав Никітенко вчора о 12:08
- Відвід судді: закон, практика та поради Владислав Штика 03.11.2024 23:06
- Темна сторона онлайн-шопінгу: Temu потрапив під приціл ЄС Дмитро Зенкін 03.11.2024 21:00
-
Освітні втрати набирають обертів: чому школярі масово виїжджають і не планують повертатися
Думка 20830
-
Найбільший завод з виробництва свинцю в Україні визнали банкрутом
Бізнес 10741
-
Укрнафта пробурила найглибшу свердловину за останні вісім років. Дає нафту та газ
Бізнес 10248
-
Хазяїн Грузії, Потопельники зі США, Українські скамери оббирають росіян. Найкращі історії світу
4613
-
Україна відбудувала останній з трьох мостів через Десну, які були зруйновані у 2022: фото
Бізнес 4267