Тим,хто не розуміє,чому Україна підтримала "антиізраїльську" резолюцію

Хтось дорікає представникам України в Радбезі за марно зіпсовані відносини з близькосхідним партнером, хтось відверто дивується, чому наші делегати бодай не утрималась за прикладом США, комусь голосування України взагалі видається зрадою національних інтер

Після підтримки Україною резолюції Радбезу ООН, в якій засуджуваласяпоселенська політика Ізраїлю на спірних з Палестиною територіях, та доситьгострої реакції офіційного Єрусалима у відповідь на неї, розгорівся і досітриває справжній скандал. З одного боку, йдеться про напругу на міждержавномурівні, з іншого – про жваву внутрішню дискусію в українському суспільстві. Міжвиправданням і засудженням української позиції чимало учасників дискусіїдотепер не можуть зрозуміти мотивів вітчизняних дипломатів, котрі в рамках ООНзасудили колоніальну політику Ізраїлю.

Хтось дорікає представникам України в Радбезі за марнозіпсовані відносини з близькосхідним партнером, хтось відверто дивується, чомунаші делегати бодай не утрималась за прикладом США, комусь голосування Українивзагалі видається зрадою національних інтересів. Попри це, на всі подібнізакиди є більш ніж обґрунтовані пояснення.

По-перше, слід мати на увазі, що Ізраїль з власноїініціативи в односторонньому порядку призупинив відносини не тільки персональноз Україною, а й ще з 12 країнами, які так само засудили дії ізраїльськогоуряду. Серед них – Британія, Франція, Японія, Китай, Іспанія та ін..

По-друге, Україна має дружні стосунки не лише з Ізраїлем,але й з Палестиною, територію котрої нині колонізують ізраїльтяни. В Києвісьогодні діє офіційне представництво Палестини, відносини між державами маютьконструктивний характер. А дружити з країною, фактично підтримуючи анексію їїтериторій, м’яко кажучи, недипломатично.

По-третє, в цій ситуації не варто порівнювати Україну таїї поведінку з США чи будь-якою іншою державою. Для таких порівнянь немаєжодних підстав, і рівнятися на ті ж Сполучені Штати на даний момент можна хібащо в порожніх балачках.

По-п’яте, окремі політики й експерти схильні вбачатисвоєрідну зраду Ізраїлю з боку України, адже зовсім нещодавно Ізраїль підтримавіншу резолюцію Ради Безпеки, в якій Росія прямо визнавалася окупантом заанексію Криму. У відповідь треба зазначити, що, як би хто не переконував узворотному, міжнародні відносини – це не базар, і правило «послуга за послугу»в обхід міжнародного права тут неприпустиме. Те, що чинить РФ у Криму і наДонбасі, фундаментально суперечить міжнародним нормам. Так само як і те, дочого нині вдається ізраїльський уряд в Палестині. Україна тут повністюпослідовна.

По-шосте, об’єктивно аналізуючи ситуацію, важко непомітити, як Ізраїль поступово застосовує ту ж політичну стратегію, що й Росія.Це стратегія мобілізації національних почуттів на підтримку розширенняспоконвічно єврейського життєвого простору. Справедливий образ жертви Другоїсвітової війни сучасний Ізраїль намагається експлуатувати вже в загарбницькихцілях по відношенню до своїх сусідів. Це вкрай небезпечна тенденція світовоїполітики, з якою треба щосили боротися, незважаючи на те, йде мова проавторитарну Росію, тоталітарну КНДР чи демократичний Ізраїль.

І, нарешті, головне. Ті, хто завзято протестують супротизазначеної позиції України щодо Ізраїлю, очевидно, натхненні новимимакіавелістськими трендами глобального розвитку. Маю на увазі сухий прагматизмта національний егоїзм у відносинах з усіма суб’єктами міжнародного права,установку, яка спонукає держави поводити себе на міжнародній арені так, яквигідно в даний момент, а не як справедливо, послідовно і чесно. Простішекажучи, сповідувати ідеологію подвійних стандартів. Палестина кажете? Яка з неїкористь. Інша справа Ізраїль, з яким можна торгувати, в якого сильна армія,сучасні технології і т.д.

Все це так. В міжнародних відносинах завжди панувавреалізм, егоїзм і прагматизм. Завжди превалювали подвійні стандарти і правосильного. Та чи може країна, яка сама стала жертвою саме такого коктейлю принципів,без вагань за ними слідувати? Якщо так, то й нарікати на Будапештськімеморандуми, різні конвенції і кодекси ми не маємо ніякого права.