З 1-го січня почнеться руйнування імперської економічної моделі

Навряд більшість українців до кінця усвідомлює всю значущість введення в дію зони вільної торгівлі між Україною та ЄС з початку наступного року. Адже, крім нових економічних можливостей та потенційних ризиків, ця подія має без перебільшення історичну вагу.

Навряд більшість українців до кінця усвідомлює всюзначущість введення в дію зони вільної торгівлі між Україною та ЄС з початкунаступного року. Адже, крім нових економічних можливостей та потенційнихризиків, ця подія має без перебільшення історичну вагу.

Вже зараз можна точно стверджувати, що переорієнтаціяекспортних ринків, зміна стандартів якості продукції і правил торгівлінеодмінно обернуться для України шоковими викликами у найближчій перспективі.Для того, щоб вижити в новому середовищі з новими правилами необхідні докоріннізміни всієї економічної системи. Тому комплексного позитивного ефекту відзапровадження ЗВТ з Європейським Союзом доведеться чекати щонайменше роківдесять, і це при максимально відданій роботі на результат.

Попри складний шлях, який розпочнеться вже за декількаднів, переорієнтація української економіки з Росії на Європу має стратегічнезначення. Саме виробничі і торговельні зв’язки є тими ланцюгами, що трималиУкраїну в зоні політичного і культурного впливу Москви. Ці узи після розпадуРадянського Союзу успадкували всі риси колишньої імперії.

Економічна система СРСР була побудована таким чином, щобунеможливити самодостатній розвиток кожної окремої республіки. Інтеграціягосподарського комплексу була настільки тісною, що наслідки розриву зв’язків умежах однієї держави деякі західні експерти прирівнювали до пів десяткапотужних катастроф. Водночас особливість цієї моделі полягала в тому, щоекономічно республіки були орієнтовані не стільки одна на одну, скільки наМоскву, тобто модель передбачала політизований і централізований характер. Зрештою,зайве говорити про те, що в умовах планової економіки по-іншому бути не могло.

Після краху СРСР провідне місце в економіці і політиці пострадянськихдержав посіли олігархічні клани, під контролем яких опинилася економіка, що які колись була орієнтована і залежна від російської. Тому господарськазалежність великих бізнес-еліт пострадянських країн від Москви чверть століттявизначала їх політичну підпорядкованість Кремлю. За кількома винятками цяситуація зберігається донині. Одним з винятків є й Україна.

Керівництво РФ добре усвідомлює той факт, що розривекономічних зв’язків з Києвом – це втрата найсерйознішого привідного паска дляманіпулювання Україною. Перехід останньої в якісно інший економічний простірназавжди позбавить Росію можливості чинити вирішальний вплив на подальшу долюукраїнської держави. Звідси й неймовірні за силою натиску дипломатичні зусилляросіян перешкодити ЗСТ Україна-ЄС і несамовита істерика російської сторони наостанніх переговорах з цього приводу. Все, що здатна вдіяти Москва в подібнійситуації, відтепер залишається виключно в рамках силового впливу. Зі свогобоку, Україна просто зобов’язана успішно інтегруватися в нову економічнуреальність, аби надійно відгородити себе від базової інфраструктури «рускогоміра» в майбутньому.