Зимовий імпорт електроенергії з ЄС стискає маржу до нуля й запускає хвилю M&A через енергетичні борги та юридичний тиск.
Український бізнес увійшов у цю зиму з чіткою установкою: "Імпорт за будь-яку ціну краще, ніж зупинка виробництва". Виконуючи урядову постанову про імпорт 80% електроенергії для уникнення відключень, промисловість масово підписала контракти з трейдерами.
Але у другій половині грудня ринок підготував пастку. Ціни на електроенергію в ЄС через похолодання б’ють рекорди, а рентабельність українських підприємств падає до нуля. Ми фіксуємо нову небезпечну тенденцію M&A: накопичені за зиму борги перед енергопостачальниками стають ідеальним юридичним важелем для недружнього поглинання активів.
Ситуація на період 15–25 грудня виглядає як ідеальний шторм. З одного боку, фізичний дефіцит в системі змушує бізнес імпортувати, щоб не вимикатися. З іншого боку, ціни на спотових ринках сусідніх країн (HUPX, OKTE) у пікові години сягають €300–400 за МВт·год. Додайте сюди вартість перетину, маржу трейдера, податки - і кінцева ціна кіловата для українського заводу стає "золотою".
Проблема в тому, що більшість бізнес-моделей не витримують такої собівартості. Підприємство потрапляє у "цінові ножиці": ви не можете підняти ціну на свою продукцію на 30% за один день, але ваш рахунок за електрику зростає саме так.
Це створює класичний касовий розрив (cash gap). У грудні він покривається з обігових коштів, у січні - за рахунок затримок зарплат чи оплат постачальникам сировини. А в лютому приходить енергетичний margin call.
Юридична механіка "білого рейдерства"
Як юристи, ми бачимо, що енергетичні контракти сезону 2024/2025 стали значно жорсткішими. Якщо раніше постачальники могли чекати оплати місяцями, то зараз, купуючи валюту під імпорт, вони вимагають миттєвих розрахунків.
Схема переходу власності через енергетичні борги працює тихо і цілком законно:
Накопичення критичного боргу. За 2-3 місяці зими борг середнього підприємства перед постачальником електроенергії може сягнути десятків мільйонів гривень.
Штрафна акселерація. У "дрібному шрифті" договору прописані пеня та штрафи за небаланси, які при простроченні можуть подвоїти суму боргу.
Ефект доміно (Cross-default). Це найнебезпечніший момент. Наявність простроченого боргу за комунальні послуги/енергію часто є тригером для банків-кредиторів. Банк бачить ризик і вимагає дострокового погашення тіла кредиту на обладнання чи нерухомість.
Пропозиція, від якої неможливо відмовитися. На цьому етапі з’являється "рятівник" — це може бути великий конкурент або фінансова група, пов'язана з енерготрейдером. Вони пропонують "реструктуризацію" в обмін на частку в корпоративних правах.
Це не рейдерство 90-х з "маски-шоу". Це "енергетичний дарвінізм". Ви самі підписуєте документи у нотаріуса, віддаючи контроль над бізнесом, щоб закрити борги за світло.
Чому імпортна "страховка" не працює
Багато власників вважають, що форс-мажор врятує їх від штрафів. Це ілюзія. Висока ціна на ринку ЄС не є форс-мажором. Відсутність грошей на рахунку компанії не є форс-мажором. Навіть фізична неможливість імпорту через обмеження перетину (cap allocation) часто прописана в договорах так, що ризики лягають на покупця.
Трейдери також затиснуті в кут: вони платять європейським контрагентам наперед. Тому в українських судах вони будуть (і вже починають) діяти максимально агресивно, арештовуючи рахунки боржників за лічені дні через забезпечення позову.
Як захистити актив: чек-лист для власника
Якщо ви розумієте, що грудневі рахунки за електроенергію пробивають діру в бюджеті, діяти треба превентивно:
Аудит енергоконтракту. Перевірте розділи "Відповідальність" та "Розірвання". Якщо там закладені драконівські штрафи за прострочення оплати хоча б на день - негайно ініціюйте переговори про додаткову угоду.
Комунікація з банком. Якщо у вас є кредити, перевірте умови cross-default. Краще повідомити банк про тимчасові труднощі першим, ніж банк дізнається про це з реєстру судових рішень.
Диверсифікація постачальників. Не кладіть всі яйця в один кошик. Залежність від одного трейдера робить вас вразливим.
Юридична фіксація "неможливості виконання". Якщо ціна імпорту стає об’єктивно непідйомною і призводить до збитковості, це потребує фіксації через протоколи рішень наглядової ради чи зборів учасників. Це не скасує борг, але дасть аргументи в суді проти звинувачень менеджменту в доведенні до банкрутства.
Висновок
Зима 2025 року змінить ландшафт українського бізнесу. Ми побачимо хвилю M&A угод, де валютою будуть не долари, а списані кіловат-години. Завдання власника сьогодні - не просто знайти світло, а переконатися, що ціна цього світла не дорівнює вартості всього його бізнесу.
