Чому під час війни Україна бореться за проведення Всесвітньої виставки в Одесі
Україна отримає іноземні інвестиції, великий поштовх до розвитку економіки та назавжди залишиться для Східної Європи одним з нових та якісних майданчиків для виставок та масштабних подій
Наприкінці 2021 року Україна в «особі» Одеси подала свою заявку на відбір країни-кандидата на проведення Всесвітньої виставки у 2030 році. Те, що було ініційовано бізнесом, підтримала держава, а заявку до Бюро міжнародних виставок відправили за підписом прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. Захід, що подарував світові Ейфелеву вежу, перший дзвінок та друкарську машинку, міг пройти на нашій землі — це надихало.
На той час нашими конкурентами були Ер-Ріяд (Саудівська Аравія), Рим (Італія), Пусан (Південна Корея) та москва (росія). Попри те, що виставка ніколи не проходила у Східній Європі, ніхто не очікував великої боротьби з боку України, більше ставили на «північного сусіда». Так само як майже ніхто не очікував великого опору нашої держави в разі вторгнення росії. Обидві групи «експертів» помилялися.
24 лютого розставило все по своїх місцях. Росія показала свою кровожерливість та неадекватність, яка не може бути притаманною країні, що претендує на проведення EXPO. Щойно ЗСУ дали першу відсіч окупантам на Півночі, ми розпочали власну боротьбу на дипломатичному фронті. Тоді не майже не стояла задача вибороти проведення виставки в Україні — першочергово ми хотіли викинути з цього змагання саме москву.
У травні росія заявила, що відкликає свою заявку на проведення EXPO 2030. Це був такий собі «жест доброї волі», але вже на дипломатичному фронті. Насправді війна показала, що росія ніколи не відмовляється від чогось, допоки її не виженуть. Так само було й із Всесвітньою виставкою.
Тепер в України був вибір: відмовитися від подальшої боротьби та втратити всі напрацювання через війну або, попри всі негаразди, продовжити змагання. Українці не були б українцями, якби здалися.
У світі люди бачили EXPO символом прогресу, українська команда побачила в ньому символ надії, символ майбутнього повоєнної держави. Адже після перемоги на нашу країну чекає довгий та складний час відновлення. Доведеться відбудувати все, що зруйнувала росія — школи, лікарні, житлові будинки, дороги, колії, мости й безліч іншого.
Ми бажаємо, аби оновлену та відбудовану Україну побачив весь. Щоб так само як прикуті очі жителів планети до нашої держави під час війни, вони були прикуті й до відродженої та зміцнілої України.
Саме тому навіть зараз, під час важких боїв на Донбасі, під час підготовки ЗСУ до великого контрнаступу паралельно Україна веде боротьбу за проведення Всесвітньої виставки у 2030 році. Країну-переможця оберуть цьогоріч у листопаді. Тому попри максимальну увагу до перемоги на полі бою, ми маємо мобілізувати сили й на дипломатичному фронті.
Досвід попередніх виставок говорить, що побачити EXPO до країни зазвичай приїжджають 20 мільйонів туристів. Наприклад, у Дубаї було 30 мільйонів людей, у Мілані — 19 мільйонів, у Шанхаї — близько 70 мільйонів.
За попередніми оцінками виставку в Україні у 2030 році можуть відвідати 20 мільйонів людей. Помножте це на бренд незламності українців та на інтерес до нашої держави з боку мешканців усього цивілізованого світу й отримаєте приблизний результат, який поки що важко виразити у числовому чи грошовому форматі.
Проте головне — EXPO принесе Україні увагу, на яку вона заслуговує. Вона отримає іноземні інвестиції, великий поштовх до розвитку економіки та назавжди залишиться для Східної Європи одним з нових та якісних майданчиків для виставок та масштабних подій. За це варто боротись. Навіть під час війни.
- Строк нарахування 3 % річних від суми позики Євген Морозов 09:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 22804
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21292
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 9323
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 8604
-
Як тренування в спортзалі можуть нашкодити: помилки початківців
Життя 7727