Рейдерство, рейдери та антирейдерські практики
Незважаючи на здійснення нашою державою кроків по реформуванню державних інституцій на шляху до європейської інтеграції, повідомлення про протиправне захоплення чужої власності і досі регулярно потрапляють на перші шпальти медіа. Це - так зване “чорне” ре
Незважаючи на здійснення нашоюдержавою кроків по реформуванню державних інституцій на шляху до європейськоїінтеграції, повідомлення про протиправнезахоплення чужої власності і досі регулярно потрапляють на перші шпальти медіа.Це - так зване “чорне” рейдерство. Оскільки, наразі повністю викорінити його зукраїнської економіки не вдалося, доводиться визнати, що існуючі методиборотьби з рейдерством результатів не приносять.Дляперемоги над цим ганебним явищем необхідні системні зміни в державній політиціта законодавчій базі.
Відставка заступника міністра Міністерства юстиції П.Мороза, який власне й анонсував приголомшливі успіхи міністерства у боротьбі зрейдерством, на мою думку, була висвітлена в ЗМІ як закономірний фінал зарезультатами його сумнівної діяльності. Крім того, у ЗМІ з’явилась інформація, що ця відставка - результатроботи спеціально створеної при Мінюсті Комісії з питань розгляду скарг у сферідержавної реєстрації. Ця комісія була створена минулого року під егідоюборотьби з рейдерством. Діяльність цієї комісії, щоправда, піддаєтьсяхарактеристиці “у ручному режимі”: членам комісії, що її очолював заступник міністраюстиції, було надано безпрецедентні повноваження, щодо визначення законностідій державних реєстраторів, право скасовувати реєстрацію приватної власності усистемі державного реєстру і навіть вилучати дані про реєстрацію власності зсистеми державного реєстру!
У коментарях щодо проблеми із захистом прав навласність, що я надавав одному виданню, я припустив, що створення цієї комісіїне буде ефективним через існування можливостей реалізації корупційних схем тазв’язків. Це припущення підкріплюється інформацією про те, що існує провадженнящодо посадових осіб Мінюста, що начебто діяли в інтересах певного холдингу збоку НАБУ та САП. У даному випадку не можу радіти, що припущення збулося, адже дана проблема руйнує, на мій погляд, основи держави. А саме - інститут прававласності. Навряд чи є бажаючізаперечити, що для залучення інвестицій та створення позитивного бізнес-кліматув країні, необхідний дієвий механізм захисту прав власності. Що ж заважає йогостворенню, і чому заголовки про рейдерські захоплення не полишають українськоїстрічки новин?
Для початку, необхідно розібратися з термінологією.Поняття “рейдерство” зустрічається в українських нормативних актах лише одинраз, у Постанові Кабінету Міністрів України “Про схвалення Декларації цілей ізавдань бюджету на 2008 рік”. У цьому документі рейдерство трактується як відчуженнядержавного майна поза межами процесів приватизації; протиправне захопленняпідприємств. У розширеному значенні, відносно інших форм власності, та в іншихнормативних актах, у тому числі кримінальному кодексі, поняття відсутнє.Виникає питання конкретизації поняття у зв’язку з високим рівнем громадськоїзагрози цього явища та його наслідків. Рейдерство досить часто згадується у ЗМІ, а значна частина найманих працівників вже на жаль має і практичнийдосвід, пов’язаний за атаками на їхніх роботодавців. Цілком логічно вимагатиокреслення поняття у законодавчому полі та визначення відповідальності саме зацей вид злочину, за “рейдерство”.
Для цього ми можемо скористатись багатим міжнароднимдосвідом. За кордоном проблема рейдерства існує, і відзначається різноманітнимипроявами. Так зване “біле” та “сіре” рейдерство, що здійснюється за допомогоюринкових механізмів та у рамках існуючого законодавства з метою злиття тапоглинання підприємств. Кваліфікувати такі дії як кримінальні неможливо,скоріше їх визначають як механізм отримання контролю над підприємствами зіслабкими та неефективними механізмами управління. Мова йде про обмеженупрозорість та зловживання правами з боку сильніших гравців на ринку, і самепроти таких дій спрямована директива ЄС про корпоративні поглинання.
Натомість явище, розповсюджене в Україні, - це такзване “чорне рейдерство”, яке проявляється у встановленні контролю надпідприємством, захопленні майна законних власників за допомогою дійпротиправного характеру: застосування сили, шахрайства, підробки документів,шантажу, підкупу, корупційних зв’язків тощо. У даному випадку необхіднорозуміти, що “рейдерство” у цьому прояві неймовірно небезпечне явище,спрямоване на злочинний перерозподіл власності і вимагає негайного припиненняза допомогою політичної волі та внесення необхідних змін у кримінальномузаконодавстві та вдосконалення системи реєстрації прав власності.
Існуюче кримінальне законодавство передбачаєвідповідальність за елементи “рейдерства”, проте не надає комплексної оцінки цьомунебезпечному явищу. Українське законодавство не передбачає кримінальноївідповідальності для юридичних осіб, і це дозволяє їм використовуватипідставних або ж і зовсім неіснуючих фізичних осіб, що унеможливлює притягненнявинних до кримінальної відповідальності.
Згідно міжнародної практики боротьби з організованоюзлочинністю, ефективною є боротьба з організаціями, у тому числі тими, що діютьяк юридичні особи. Таким чином, у США для захисту від рейдерів ефективновикористовується Закон Ріко (RICO Act) - це закон про організації, що діють підвпливом рекету та корупції. Цей закон регулює боротьбу з організованоюзлочинністю. У Франції застосовують розділ IV Торгового кодексу Франції, щопередбачає кримінальну відповідальність за правопорушення комерційнихорганізацій.
Прийняття подібних положень в українськомузаконодавстві дозволило б ефективніше визначати коло учасників та ступіньпровини членів даних організацій. Постановка питання про те, що всі особи, щоконтролюють юридичну особу (як посадові, так і засновники) можуть перебуватипід підозрою і розглядатися як одна злочинна організація навіть за відсутностіочевидних формальних дій могла би унеможливити використання юридичних осіб урейдерських схемах. Наприклад, загроза кримінальної відповідальності та втратарепутації через прийняття комісією при Мінюсті сумнівного рішення на користьпевного холдингу могла би змусити посадових осіб компанії зробити все необхідне, щоб дана компанія не фігурувала в протиправному рішенні.
Одним з механізмів ефективного і прозорого захиступрав власності, є система реєстрації прав власності так звана система титулівТорренса. Вона популярна у розвинених країнах не лише завдяки принципамвідкритості та доступності. Найважливішим принципом цієї системи є принцип страховки.Його сутність полягає у тому, що матеріальні збитки власнику (колишньомувласнику) титулу, що виникли через некоректне ведення державного реєстру,негайно і справедливо відшкодовує безпосередньо держава.
Як історично склалося, наша держава чітко не встановлюєміру власної відповідальності, яку вона або посадові особи, які їїпредставляють, мають у випадку нанесення шкоди законному власникові. Такимчином, догана державному реєстратору, або звільнення чиновника не перешкоджаєзловживанням, особливо коли йдеться про вирішення долі суттєвих активів. Тількикримінальна та матеріальна відповідальність є дієвим способом запобіганнязлочинів у даній сфері.
Наразі необхідно визнати, щобездіяльність і спроби очолити рейдерські процеси в Україні та керувати ними в“ручному режимі” є досить ефективними способами залишити країну без необхіднихдля економіки інвестицій і повній втраті довіри з боку міжнародноїбізнес-спільноти. Відновити такі матеріальні та репутаційні втрати будестрашенно складно.
- Строк нарахування 3 % річних від суми позики Євген Морозов 09:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 23539
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21299
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 10137
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 9083
-
Як тренування в спортзалі можуть нашкодити: помилки початківців
Життя 7734