Погодинна зп в Україні. Коли і скільки?
Україна поступово перейде на погодинну оплату праці?
Вчора було багато новин про те, що Україна готується до переходу на погодинну оплату праці. Сьогодні пропоную розібратись, чи так це, та якщо це правда, то що чекає українців та їх роботодавців і що зміниться, в першу чергу, в законодавчому плані.
Для початку давайте розберемось, що таке погодинна оплата праці. В Україні звикли рахувати зарплатню у форматі місячної оплати праці, але у багатьох розвинутих країнах, де економіка процвітає, таке явище не завжди є звичайним. Чому?
Кожен працівник та роботодавець знають, скільки коштує година праці. Тому і працівник, і роботодавець будуть краще рахувати свої гроші, оскільки кількість відпрацьованих годин та кількість отриманої заробітної платні може в рази відрізнятись. І ті, хто працює понаднормові, отримують свої гроші, а ті, хто раніше залишає офіси, відповідно, отримують менше. Математика проста, але чомусь в Україні вона не діє.
У нас є мінімальна заробітна платня (на 1 січня 2019 року – 132 євро), яка рахується за календарний місяць і, відповідно, до неї вам можуть порахувати (вже за годину) 25 гривень 13 копійок. Але в багатьох країнах мінімалка затверджена не законом, а угодою між профспілками та роботодавцями. За даними Євростату, у січні 2019 року країни ЄС за мінімальною заробітною платою розподілялись на три групи:
— Мінімальна плата, яка становила суму нижче 500 євро на місяць. Так у Болгарії, Латвії, Румунії й Угорщині.
— Від 500 до 1000 євро на місяць. У цю групу увійшли такі члени ЄС: Хорватія, Чехія, Словаччина, Польща, Естонія, Литва, Греція, Португалія, Мальта та Словенія.
— І плата від 1000 євро в місяць. Ця група складається з Іспанії, Британії, Франції, Німеччини, Бельгії, Нідерландів, Ірландії та Люксембургу.
Наша ж мінімальна заробітна плата в 5 разів менша, ніж в Болгарії, тож якщо платити погодинно, гадаю, цифра стане в рази меншою, якщо платити будуть стільки, скільки робітники реально будуть працювати. Але це все теорія і припущення, а найважливіший крок – це правове та законодавче врегулювання. Поки що ані уряд, ані хтось інший не починав таких кроків, тож стверджувати, що Україна готується до переходу на погодинну оплату праці, сенсу наразі мало.
А це, на мою думку, болюче і масштабне питання, адже нам не тільки треба буде розробити алгоритм, за яким вирахують пристойну середню погодинну оплату, а і внести зміни до КзПП та змінити інші нормативні акти, які мають радянський підхід до трудових відносин. Далі потрібно буде проконтролювати, аби роботодавці перейшли на нову систему, а також розробити механізми оплати, якщо хтось із працівників захоче отримувати заробітну платню.
Ну, звісно, це все довгий процес, який вимагатиме сил та часу, але ми маємо приклад Німеччини, де державне регулювання погодинної оплати праці введено лише з 2015 року. До цього в них взагалі не було мінімальної ставки на оплату праці. Тож, може, і ми до цього прийдемо!
- Що чекає українську переробну промисловість та перспективи Кіровоградщини Юлія Мороз 16:10
- Водневі ініціативи в Україні: роль адвокації та GR у розбудові майбутньої енергетики Олексій Гнатенко 12:35
- Ваші гроші, ваше майбутнє: чому важливо перемогти фінансові злочини в державному секторі Акім Кібновський вчора о 21:38
- 60 днів до межі: чому ротація рятує життя і фронт Віктор Плахута вчора о 12:46
- Чого чекати від 15 серпня? Олександр Скнар вчора о 09:03
- Дистанційне управління бізнесом: приховані загрози та мільйонні втрати Артем Ковбель 12.08.2025 23:15
- Небезпечний Uncapped SAFE Note: що це таке і як інвестору не потрапити в пастку Роман Бєлік 12.08.2025 18:30
- Тіньова імперія Telegram: як право і держава приборкують анонімну свободу Дмитро Зенкін 12.08.2025 14:58
- Гра за правилами: чому відповідальність – це основа гемблінг-індустрії Михайло Зборовський 12.08.2025 12:30
- Перемовини США та рф приречені Ігор Шевченко 12.08.2025 12:27
- Зберегти код нації: особистий досвід гуцулки про українську ідентичність за кордоном Наталія Павлючок 12.08.2025 11:22
- Ваш генератор може заробляти Ростислав Никітенко 12.08.2025 10:14
- Базовая военная подготовка в вузах: права студентов и последствия отказа Віра Тарасенко 11.08.2025 22:18
- Порівняння податкових навантажень: Велика Британія vs Кіпр для IT-компаній і фрілансерів Дарина Халатьян 11.08.2025 17:41
- Енергія хорошої пам'яті Євген Магда 11.08.2025 17:20
-
Вкладник намагався відсудити у ПриватБанку 3 млрд євро за депозит 1995 року
Фінанси 25215
-
У "маркетплейсі дронів" DOT-Chain Defence виконали перші замовлення
оновлено Бізнес 7887
-
Гетманцев: Рада не планує ухвалювати закон щодо крипторезерву, НБУ проти
Фінанси 6255
-
Галина Ободець: "Українське походження товару – ще не гарантія успіху на полиці"
Новини компаній 4579
-
Шмигаль терміново зв'язався з главою Rheinmetall після його скарг на бюрократію в Україні
Бізнес 4138