Нові стандарти звітування XBRL для бізнесу з 2019 року
Сьогодні хочу поговорити про це більш детально та з’ясувати, що ж таке XBRL і чому держава хоче перевести фінсектор на електронний формат подання звітності.
Минулого тижня я лишав пост на своїй сторінці у Фейсбуку про те, що бізнес в Україні з 2019 року почне здавати фінзвітність у форматі XBRL. Сьогодні хочу поговорити про це більш детально та з’ясувати, що ж таке XBRL і чому держава хоче перевести фінсектор на електронний формат подання звітності.
Перше, про що варто сказати, так це про те, що перехід до нової фін звітності у форматі XBRL – це реально великий крок вперед, який до того ж буде мати позитивні наслідки у перспективі – не тільки для держави, а і для бізнесу.
Але не усі розуміють, що це за стандарт і за яким принципом він працює. Для початку давайте розшифруємо, що таке XBRL: eXtensible Business Reporting Language або розширена мова ділової звітності. Але насправді в це поняття включено дещо більше, бо формат XBRL вже давно став певним стандартом подання в електронному вигляді ділової інформації, зокрема фінансової звітності.
Звісно, це не єдиний стандарт, але Україна зупинилась саме на XBRL. Бо XBRL є більш універсальним, простішим у користуванні, визнаним у світі та доступним для обміну даними. Саме тому нова Система підготовки і подання фінансової звітності в Україні буде побудована на ній.
То ми просто запровадимо таку систему без попередніх робіт? Ні, перш ніж в Україні запрацює новий формат звітності XBRL, необхідно побудувати систему «таксономії». І тут виникає інше питання: а що ж таке таксономія фінансової звітності? Це набір статей і показників фінансової звітності та її елементів, що підлягають розкриттю, а також взаємозв’язків між ними та іншими елементами таксономії.
Над розробкою та підготовкою нової системи, яка би була адаптована саме до української дійсності, наша влада працювала останні півтора року. Тепер коли підґрунтя та фундамент для роботи нової системи цілком готовий, формат XBRL готовий до експлуатації та вже з 2019 року розпочне працювати на повну.
Для кого була створена нова система та хто стане її учасниками? Всі підприємства, які згідно з законодавством подають звітність за МСФЗ і фінансова звітність яких підлягає обов'язковому аудиту, стануть учасниками та будуть звітувати у форматі XBRL. Така вимога прописана у Законі «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», норми якого передбачають, що усі підприємства, що становлять суспільної інтерес, повинні складати та подавати фінансову звітність органам державної влади за міжнародними стандартами в єдиному електронному форматі вже з 2019 року.
У зв’язку з цим запуск нової Системи і планується саме на 2019 рік. Ця система дозволить здійснювати збір, обробку, перевірку та розкриття регулярної фінансової звітності підприємств в єдиному електронному форматі, а також суттєво спростить життя бізнесу, бо сьогодні кожне підприємство, яке звітує, має подавати звітність кожному регулятору окремо, при цьому формати подачі звітів відрізняються один від одного.
Тепер же система буде працювати за принципом «єдиного вікна». Вони представлятимуть обов’язкову фінансову звітність в одному універсальному форматі для всіх регуляторів фінансового ринку (НКЦПФР, НБУ, Мінфін, Нацкомфінпослуг).
Вважаю, що побудова такої системи і перехід до електронного складання та подання звітності в форматі, зрозумілому інвесторам, є дуже важливим кроком. Це створить основу для прозорої та ефективної економіки, для привернення уваги інвесторів і спрощення життя бізнесу.
- Книжка як must-have у «Пакунку школяра» Віктор Круглов 10:43
- Що чекає українську переробну промисловість та перспективи Кіровоградщини Юлія Мороз вчора о 16:10
- Водневі ініціативи в Україні: роль адвокації та GR у розбудові майбутньої енергетики Олексій Гнатенко вчора о 12:35
- Ваші гроші, ваше майбутнє: чому важливо перемогти фінансові злочини в державному секторі Акім Кібновський 13.08.2025 21:38
- 60 днів до межі: чому ротація рятує життя і фронт Віктор Плахута 13.08.2025 12:46
- Чого чекати від 15 серпня? Олександр Скнар 13.08.2025 09:03
- Дистанційне управління бізнесом: приховані загрози та мільйонні втрати Артем Ковбель 12.08.2025 23:15
- Небезпечний Uncapped SAFE Note: що це таке і як інвестору не потрапити в пастку Роман Бєлік 12.08.2025 18:30
- Тіньова імперія Telegram: як право і держава приборкують анонімну свободу Дмитро Зенкін 12.08.2025 14:58
- Гра за правилами: чому відповідальність – це основа гемблінг-індустрії Михайло Зборовський 12.08.2025 12:30
- Перемовини США та рф приречені Ігор Шевченко 12.08.2025 12:27
- Зберегти код нації: особистий досвід гуцулки про українську ідентичність за кордоном Наталія Павлючок 12.08.2025 11:22
- Ваш генератор може заробляти Ростислав Никітенко 12.08.2025 10:14
- Базовая военная подготовка в вузах: права студентов и последствия отказа Віра Тарасенко 11.08.2025 22:18
- Порівняння податкових навантажень: Велика Британія vs Кіпр для IT-компаній і фрілансерів Дарина Халатьян 11.08.2025 17:41
-
Вкладник намагався відсудити у ПриватБанку 3 млрд євро за депозит 1995 року
Фінанси 28694
-
У "маркетплейсі дронів" DOT-Chain Defence виконали перші замовлення
оновлено Бізнес 7918
-
Гетманцев: Рада не планує ухвалювати закон щодо крипторезерву, НБУ проти
Фінанси 6276
-
Рвана піксі – тренд стрижок із 90-х, що знову актуальний: кому вона підійде та як її укладати
Життя 5633
-
Шмигаль терміново зв'язався з главою Rheinmetall після його скарг на бюрократію в Україні
Бізнес 4600