Новий інструмент для бізнесу. Як позбутися богрового ярма
Для бізнесу запрацював удосконалений механізм фін.реструктуризації заборгованості. Цей інструмент забезпечується Законом «Про фінансову реструктуризацію».
Нещодавно відвідав Форум «Регуляторні аспекти ринку НПЛ та відповідні реформи», де розповідав про фінансову реструктуризацію й цікавився ставленням колег та потенційних інвесторів до цієї процедури. Знаєте, важко було раніше говорити інвесторам про стабільність і гарантування інвестицій, коли фінансовий стан багатьох компаній і установ залишав бажати кращого, адже багато з них фактично знаходилися в «борговій ямі». А реального, дієвого інструмента, який б полегшував це ярмо, не було.
Ситуація змінилася минулого року, коли для бізнесу нарешті запрацював удосконалений механізм фінансової реструктуризації заборгованості юридичних осіб. Цей інструмент був передбачений і забезпечується Законом «Про фінансову реструктуризацію».
І тут виникла інша проблема: виявилось, що багато представників бізнесу, зокрема і деякі з моїх клієнтів, були не в курсі, що цей новий механізм запрацював на практиці і як він може врятувати їхній бізнес і гроші.
Розібратися у тому, чи реально реструктурувати борги саме зараз, які є не доопрацювання у самих статтях закону, та розробити покрокову інструкцію для тих представників бізнесу, які потребують чи цікавляться даним інструментом, а також поділитися конкретними кейсами тих кліентів, які цю процедуру вже відчули на собі – ось які цілі я ставив перед собою.
А сьогодні у блозі вирішив поділитись інформацією з вами, бо впевнений, що це актуально, а для багатьох компаній – необхідно.
Перше, що треба знати: по суті, запропонована Законом процедура фінансової реструктуризації – це фактично добровільний досудовий договір між боржником і кредиторами з приводу реструктуризації грошових зобов'язань боржника, ну у крайньому випадку – збереження його бізнесу в цілому. Тому тут питання скоріше не юридичне, а дипломатичне. А закон просто врегульовує всі нюанси і деталі, аби все велося за чіткими правилами.
Покроково
Якщо коротко представити усю процедуру, то це 4 кроки, для вирішення усіх проблем бізнесу.
Перший – це отримання згоди банку, крок другий - подання необхідних документів до Секретаріату для подальшого вирішення питання. Третій – отримання висновку незалежного експерта, ну і останній – це погодження плану реструктуризації.
Деталі
Сама процедура реструктуризації, як бачите, відбувається без звернення до суду, а її учасники вирішують долю своїх зобов'язань самостійно, без участі жодного суб'єкта владних повноважень.
Ініціатор реструктуризації – боржник. Для прийняття його заяви та відкриття процедури необхідна згода кредитора і підтвердження про те, що розмір вимог до боржника складає не менше як 50 % від всіх грошових вимог кредиторів. Далі, після підтвердження – необхідно зібрати і подати весь пакет документів, але тут треба бути максимально уважними, не допустити помилок.
Після цього необхідно отримати висновок від незалежного експерта, який би підтвердив реальну необхідність реструктуризації, та дослідив би всі нюанси справи.
Результатом реструктуризації є затверджений всіма без виключення кредиторами план. І у випадку блокування затвердження плану окремими кредиторами Закон також містить гарантію для більшості кредиторів, які підтримують план реструктуризації (не менше 2/3 від загальної кількості): вони можуть передати план реструктуризації на затвердження арбітражу. Звичайно ж, існує ризик, що кредитори, які не голосували за план реструктуризації, а потім ще й програли спір в арбітражі, будуть уникати виконання зобов'язань, покладених на них планом реструктуризації. У такому випадку нескінченне вирішення спорів в арбітражі навряд чи буде ефективним. На цей випадок Закон передбачає достатньо жорсткі заходи відповідальності для кредиторів, що, на мою думку, повинно стати достатнім стимулом для належного виконання плану реструктуризації.
Що стосується строків вирішення питання, то Закон передбачає цілком прийнятний строк для проведення процедури – 90 днів. Але є можливість разового продовження на такий самий строк. Крім того, можна і другий раз звернутись щодо реструктуризації, але не раніше ніж через півтора роки після подання попередньої заяви.
В цілому норми нового Закону повинні позитивно вплинути і на банки, бо це, в першу чергу, збереження платоспроможного позичальника, уникнення процедури банкрутства, звільнення банка від нормативів НБУ під час участі в процедурі. Також це можливість встановлення процентної ставки на будь-якому рівні, податкові пільги для самих банків і розформування резервів. Фінансова реструктуризація для банків – це новий інструмент погашення зобов’язань (тобто переведення боргу в капітал).
Так само і для боржників – це нові можливості для відновлення платоспроможності, вирішення проблеми з ліквідністю та повернення до звичайного режиму ведення своєї діяльності. Також це розстрочка кредиту на декілька років, до того ж процентна ставка такого кредиту значно нижче ринкової.
На сьогоднішній день вже є декілька успішних практично реалізованих кейсів щодо фінансової реструктуризації клієнтської заборгованості.
Реструктуризація боргів – це дієвий і зручний інструмент, який вже проявив себе на практиці, і кейси клієнтів, які вже відчули на собі його дію – найкращий показник. Але тим, хто зацікавився, раджу поспішати, бо Закон України «Про фінансову реструктуризацію» діє лише до 19 жовтня 2019 року.
- Податкові умов для енергоринку в Україні, Польщі, Угорщині, Німеччині та Нідерландах Ростислав Никітенко 14:21
- Містобудівна документація: генеральний план населеного пункту Євген Морозов вчора о 20:35
- Legal instruments to combat stalking, based on international experience Руслана Абрамович вчора о 17:39
- Спрощення процедур чи посилення контролю? Нове Положення НБУ під час воєнного стану Світлана Приймак вчора о 16:35
- Ключові тренди сталого інвестування та ESG для добувної галузі у 2025 році Ксенія Оринчак вчора о 14:54
- Як забезпечити стабільність та вигоду на енергоринку України у 2025 році? Ростислав Никітенко вчора о 13:31
- Право на здоров’я та трансплантацію: фундаментальне благо і виклик сучасного суспільства Дмитро Зенкін вчора о 13:17
- Як змусити інтер’єр працювати на ваш бренд? Алеся Карнаухова вчора о 11:48
- Успіх компанії залежить від ефективності кожного працівника Катерина Мілютенко 23.12.2024 23:55
- Поділу доходів отриманих другим із подружжя від зайняття підприємницькою діяльністю Євген Морозов 23.12.2024 20:34
- Скасування повідомлення про підготовчі роботи: юридичні аспекти Павло Васильєв 23.12.2024 17:22
- Судова практика: сервітут без переговорів – шлях до відмови в позові Світлана Приймак 23.12.2024 16:11
- Доцільність залучення експерта у виконавчому провадженні Дмитро Зенкін 23.12.2024 13:14
- 2025. Рік економічного відновлення, репатріації та інтеграції військових. Чи буде так? Сергій Лабазюк 23.12.2024 11:43
- Розпорядження майном "цивільного подружжя" при поділі спільного сумісного майна Євген Морозов 22.12.2024 20:34
- Україна сировинний придаток, тепер офіційно? 1432
- Когнітивка від Psymetrics – прогнозований бар’єр для Вищого антикорупційного суду 740
- Вчимося та вчимо дітей: мотивація та управління часом 381
- 2025. Рік економічного відновлення, репатріації та інтеграції військових. Чи буде так? 249
- БЕБ, OnlyFans та податкова істерика: хто насправді винен? 139
-
П'ятірка найкасовіших різдвяних фільмів в історії: класика святкового кіно
Життя 10434
-
В окупованих Росією містах з'явилися компанії з великими оборотами: хто ними володіє
Бізнес 9670
-
Кабмін продовжив на місяць усі бронювання через кібератаку на реєстри
Бізнес 5580
-
Індекс "різдвяного кошика": вартість святкового столу зросла на 23% за рік
Бізнес 4807
-
У чому зараз найбільше лицемірство європейських партнерів? Відповідь шукайте в Берліні
Думка 3693