Чому грантова заявка провалилась, і як зробити так, щоб наступного разу виграти
Давайте розберемось, чому гранти не заходять, і як з цим працювати далі.
Уявіть: ви працюєте над грантовою заявкою тижнями, детально описуєте свою ідею, консультуєтесь з експертами, вкладаєте в подачу душу – і… відмова. Без конкретних пояснень. Просто “Unfortunately, we regret to inform you…”.
Так виглядає типовий факап у грантрайтингу. І він трапляється частіше, ніж здається– навіть у досвідчених організацій. Але ось що важливо: факап – це не провал, якщо зробити з нього висновки.
ТОП-5 причин, чому заявка «провалилась»
1. Ваша «проблема» насправді «не проблема»
Донори не фінансують бізнес чи проєкти «заради підтримки». Вони фінансують вирішення конкретних суспільних проблем. Якщо ви описуєте свою ініціативу як «ми хочемо розвивати щось хороше», без чіткої аналітики – шансів мало.
Моя порада: покажіть масштаб і глибину проблеми на цифрах, історіях, статистиці. Ваша ідея має «вписуватись» у більшу систему змін.
2. Ідея без реалізаторів
Навіть найкраща задумка не спрацює без спроможної команди. Часто фокус йде на ідею, але донори хочуть бачити “хто і як” її реалізує.
Моя порада: додайте в заявку короткі профілі команди, покажіть попередній досвід, успішні кейси – це зміцнює довіру.
3. Занадто загальний бюджет
«Просто 100 000 грн на розвиток» – цього недостатньо. Донори хочуть бачити логіку: за що конкретно підуть кошти і як це вплине на результат.
Моя порада: розбийте бюджет на конкретні статті. І не забудьте пояснити, чому саме такі суми – прозорість дає балів.
4. Невідповідність донора
Буває, що проєкт хороший, але не для цього донора. Наприклад, ви подаєтесь у програму для молоді, а ваш фокус – ветерани. Або подаєтесь до фонду про культуру з ідеєю про медицину.
Моя порада: перед подачею завжди перевіряйте пріоритети донора. Якщо ваш проєкт “притягнутий” під тему – краще пошукати іншу можливість.
5. Немає сталості
«Що буде після завершення гранту?» – це питання, яке турбує донорів. Якщо заявка не показує план далі, її сприймають як тимчасову «латку».
Моя порада: навіть якщо ресурси обмежені, опишіть, як ви забезпечите продовження проєкту (партнерства, співфінансування, комерціалізація).
Що робити після факапу?
Попросіть фідбек. Не всі донори його дають, але варто спробувати. Навіть 2 речення з коментарем – це безцінно.
Тут надважливо аналізувати кожен окремий випадок командою або з фахівцем: чому це сталося і як ми можемо підвищити шанси під час наступної подачі (особливо, коли формальні вимоги до грантової документації були дотримані), також варто подумати, а чи потрібно наразі звертатися саме до цього донора, чи можливо варто розглянути подачу у партнерстві і т.д. Насправді коли сформована фандрейзингова стратегія аналізувати факапні заявки простіше і на основі них її відразу коригувати.
- Не спалюйте мости. Дякуйте, залишайтесь на зв’язку, коментуйте їх новини. Наступного разу – це може зіграти вам на руку.
- Збережіть шаблони. Багато заявок схожі між собою – не починайте з нуля.
- І головне – подавайтесь знову. Професіонали виграють не з першого разу. Головне – навчитися.
Коли ви подаєтесь і вам відмовляють, то це змушує вас
- переформулювати цільову аудиторію,
- чітко сформулювати проблему,
- знайти партнера, який посилив заявку,
- сприймати фандрайзинг не як “пошук грошей”, а як стратегію зростання.
Бо грант – це не благодійність. Це партнерство. І щоб вас підтримали – треба вміти показати, чому саме вас варто підтримати.
Замість висновку
Факап – це частина шляху. Не зупиняйтесь. Запитуйте. Аналізуйте. Подавайтесь знову.
А якщо є питання – давайте розбиратись разом. Бо чим більше ми ділимось досвідом, тим сильнішою стає екосистема.
- Як правильно перевірити забудовника: про що вам не розкажуть у відділах продажів Антон Мирончук вчора о 19:49
- Інвестиційні підсумки 2025 року. Постмодерн "править бал" Юрій Костоглодов вчора о 17:00
- Інформаційна безпека бренду: практичний протокол захисту від фейків і дипфейків Альона Карпінська вчора о 13:16
- Реабілітація після блефаропластики: коли панікувати не треба, а коли – негайно до лікаря Дмитро Березовський вчора о 10:49
- AI-апокаліпсис, якого не буде Олександр Бутко 09.02.2026 23:00
- Soft Power та культурна дипломатія через системні міжнародні проєкти Ванда Орлова 09.02.2026 15:30
- Пастка автономності: чому власна генерація приносить збитки Ростислав Никітенко 09.02.2026 09:22
- Обшук без паніки: алгоритм дій, який захищає більше, ніж мовчання Вадим Графський 08.02.2026 20:17
- Від івентності до інституційності: як українська культура потребує системи Ванда Орлова 08.02.2026 15:30
- Добре, поки все добре. Чому шлюбний договір – це не про розлучення Надія Вороницька 07.02.2026 17:11
- Пастка "голодного художника": Чому інвестиції в "зручне" мистецтво не приносять дивідендів Ванда Орлова 07.02.2026 15:30
- Перевірка нерухомості перед купівлею та де найчастіше "ламається" угода Вадим Графський 07.02.2026 10:36
- Як перевести прощання зі співробітником із площини емоцій у цифри Олександр Висоцький 07.02.2026 09:09
- Автоматичні штрафи за квоти: об’єктивна відповідальність бізнесу в дії Олександр Рось 06.02.2026 18:06
- Чому український бізнес боїться культури більше, ніж фінансових ризиків Ванда Орлова 06.02.2026 15:30
- Європейський Союз та Україна: від економічної інтеграції до безпекового партнерства 342
- Вплив аудитів Рахункової палати на управління Програмою медичних гарантій 305
- ВП ВС вдруге розглянула питання 10-відсоткового ліміту в публічних закупівлях 224
- Медіаграмотність і глибока стурбованість: розбір без ілюзій 189
- Стандарти доказування у справах про адміністративні правопорушення: аналіз практики 154
-
У Польщі склали список професій, за якими іноземці швидше отримають дозвіл на роботу
Бізнес 8008
-
Київстар і Vodafone хочуть об’єднати вежовий бізнес. lifecell проти
Бізнес 2708
-
126,7 млрд грн чистого прибутку. Який із банків заробив найбільше
Інфографіка 2407
-
Один з улюблених телеканалів Трампа заходить в Україну
Бізнес 2177
-
Ким працювати в епоху ШІ: які професії зростатимуть і з чого почати
Життя 1497
