Кому вигідно поставити рекламу "поза законом"?
У парламентарів вкотре зародилася "геніальна ініціатива" - заборонити рекламу вздовж вулиць та доріг. Батьками такої ідеї свого часу виступили комуністи.
Саме Петром Симоненком вперше був внесений подібний законопроєкт в Раду. Далі «правоє дєло» в своїх скликаннях продовжили Олександр Пресман, Антон Яценко та Віктор Балога. І ось зараз естафету підхопили нардепи з фракції «Слуга народу». Вони зареєстрували відразу два майже тотожних законопроєкти - № 4535 та № 4348.
Якщо такий закон приймуть, Україна стане унікальною країною, яка замість того, щоб прописати чіткі правила, просто заборонила рекламу як таку. Прийняття подібних законів зажене ринок зовнішньої реклами у «сіру зону», сприятиме зростанню корупції та призведе до «ручного управління» і перерозподілу ринку.
Прикриття добрими намірами
Щоб гарантувати безпеку на дорогах, потрібно виконувати три головні вимоги. По-перше, безпечними мають бути самі дороги – слід витримувати стандарти при будівництві і утриманні автошляхів. По-друге, безпечною має бути культура водіння, треба дотримуватись правил при підготовці і ліцензуванні водіїв. І по-третє, безпечними мають бути автомобілі, вони повинні проходити відповідну сертифікацію. Також мають бути якісні послуги – надання екстреної допомоги і робота поліції.
Аргументи ж про те, що законопроєкт про регулювання ринку зовнішньої реклами направлений на підвищення безпеки на дорогах не витримують жодної критики. Автори документа не наводять ніякої статистичної інформації, жодної цифри, яка б підтверджувала, що водій скоїв ДТП через розміщення засобів зовнішньої реклами. Більше того, наукові й експертні дослідження спростовують наявність взаємозв’язку між станом і розвитком рекламної інфраструктури та безпекою дорожнього руху. Статистика Нацполіції також підтверджує, що до причин ДТП не входить зовнішня реклама. Тож можна зробити висновок, що справжня мета законопроєкту – це ніяк не турбота про безпеку на дорогах.
Шлях до «ручного управління»
У разі прийняття законопроєкту 90% усіх рекламоносіїв перейде у статус «поза законом». Не важко здогадатись, що відсутність законних можливостей розміщення конструкції заганятиме ринок у тінь і це призведе до корупційних схем та «ручного управління». Простішими словами, на присутність реклами одних власників просто закриватимуть очі, а конструкції інших будуть зносити.
У кінцевому етапі ми побачимо перерозподіл ринку. Сьогодні структура зовнішньої реклами децентралізована, вона не має ні олігархічної, ні політичної залежності. Лише в обласних центрах працює понад 1000 компаній. Очевидно, це не влаштовує тих, хто хоче монополізувати ринок зовнішньої реклами.
Безробіття і втрати бюджету
Зовнішня реклама – це не просто білборди і вивіски, це близько 10 тисяч робітників, які безпосередньо працюють на цьому ринку, і близько 30 тисяч, які задіяні у суміжних галузях, починаючи з друкарень і закінчуючи рекламними агентствами. Отже ми говоримо, що 40 тисяч сімей ризикують залишитись без доходу.
Втратять і місцеві та державний бюджети, адже легальний бізнес сплачує щороку близько 500 млн податків.
Постраждає також дрібний і середній бізнес. Щороку зовнішня реклама демонструє пропозиції 10 тисяч торгових марок. 70% рекламних замовлень припадає якраз на невеликі компанії. Знищення зовнішньої реклами для них означатиме втрату можливості конкурувати з великим бізнесом за покупців.
Замість висновку
Регулювання ринку має відбуватись так, щоб збалансувати інтереси місцевих бюджетів і локального бізнесу. Правила і процедури мають бути прозорі, чіткі та стабільні. Тоді галузь буде інвестиційно привабливою і можна буде впорядкувати розміщення рекламних конструкцій, контролювати їх кількість і якість.
Нам потрібен комплексний законопроєкт, який впорядкує систему видачі дозволів, як у межах, так і за межами населених пунктів, і визначить вимоги щодо розміщення реклами у межах смуг автомобільних доріг.
Зараз же ми бачимо безглузді ініціативи, які призведуть до перерозподілу ринку і втрати доходів тисяч людей.
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська вчора о 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов вчора о 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков вчора о 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський вчора о 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак 21.04.2025 10:20
- Розпоряджання землею під час війни: поради юриста Сергій Пагер 21.04.2025 08:57
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи Сергій Пєтков 20.04.2025 19:43
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков 19.04.2025 18:25
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 234
- Модель нової індустріалізації України 184
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 147
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 138
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи 124
-
Львів планує відкрити заміський тролейбусний маршрут до сусіднього села
Бізнес 32496
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 14173
-
"Я приніс вам мир". Чому зірвались мирні переговори у Лондоні і що далі – сценарії
11003
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 9142
-
Держборг України у 2025 році вперше перевищить "психологічну" позначку 100% – МВФ
Фінанси 5785