Кому вигідно поставити рекламу "поза законом"?
У парламентарів вкотре зародилася "геніальна ініціатива" - заборонити рекламу вздовж вулиць та доріг. Батьками такої ідеї свого часу виступили комуністи.
Саме Петром Симоненком вперше був внесений подібний законопроєкт в Раду. Далі «правоє дєло» в своїх скликаннях продовжили Олександр Пресман, Антон Яценко та Віктор Балога. І ось зараз естафету підхопили нардепи з фракції «Слуга народу». Вони зареєстрували відразу два майже тотожних законопроєкти - № 4535 та № 4348.
Якщо такий закон приймуть, Україна стане унікальною країною, яка замість того, щоб прописати чіткі правила, просто заборонила рекламу як таку. Прийняття подібних законів зажене ринок зовнішньої реклами у «сіру зону», сприятиме зростанню корупції та призведе до «ручного управління» і перерозподілу ринку.
Прикриття добрими намірами
Щоб гарантувати безпеку на дорогах, потрібно виконувати три головні вимоги. По-перше, безпечними мають бути самі дороги – слід витримувати стандарти при будівництві і утриманні автошляхів. По-друге, безпечною має бути культура водіння, треба дотримуватись правил при підготовці і ліцензуванні водіїв. І по-третє, безпечними мають бути автомобілі, вони повинні проходити відповідну сертифікацію. Також мають бути якісні послуги – надання екстреної допомоги і робота поліції.
Аргументи ж про те, що законопроєкт про регулювання ринку зовнішньої реклами направлений на підвищення безпеки на дорогах не витримують жодної критики. Автори документа не наводять ніякої статистичної інформації, жодної цифри, яка б підтверджувала, що водій скоїв ДТП через розміщення засобів зовнішньої реклами. Більше того, наукові й експертні дослідження спростовують наявність взаємозв’язку між станом і розвитком рекламної інфраструктури та безпекою дорожнього руху. Статистика Нацполіції також підтверджує, що до причин ДТП не входить зовнішня реклама. Тож можна зробити висновок, що справжня мета законопроєкту – це ніяк не турбота про безпеку на дорогах.
Шлях до «ручного управління»
У разі прийняття законопроєкту 90% усіх рекламоносіїв перейде у статус «поза законом». Не важко здогадатись, що відсутність законних можливостей розміщення конструкції заганятиме ринок у тінь і це призведе до корупційних схем та «ручного управління». Простішими словами, на присутність реклами одних власників просто закриватимуть очі, а конструкції інших будуть зносити.
У кінцевому етапі ми побачимо перерозподіл ринку. Сьогодні структура зовнішньої реклами децентралізована, вона не має ні олігархічної, ні політичної залежності. Лише в обласних центрах працює понад 1000 компаній. Очевидно, це не влаштовує тих, хто хоче монополізувати ринок зовнішньої реклами.
Безробіття і втрати бюджету
Зовнішня реклама – це не просто білборди і вивіски, це близько 10 тисяч робітників, які безпосередньо працюють на цьому ринку, і близько 30 тисяч, які задіяні у суміжних галузях, починаючи з друкарень і закінчуючи рекламними агентствами. Отже ми говоримо, що 40 тисяч сімей ризикують залишитись без доходу.
Втратять і місцеві та державний бюджети, адже легальний бізнес сплачує щороку близько 500 млн податків.
Постраждає також дрібний і середній бізнес. Щороку зовнішня реклама демонструє пропозиції 10 тисяч торгових марок. 70% рекламних замовлень припадає якраз на невеликі компанії. Знищення зовнішньої реклами для них означатиме втрату можливості конкурувати з великим бізнесом за покупців.
Замість висновку
Регулювання ринку має відбуватись так, щоб збалансувати інтереси місцевих бюджетів і локального бізнесу. Правила і процедури мають бути прозорі, чіткі та стабільні. Тоді галузь буде інвестиційно привабливою і можна буде впорядкувати розміщення рекламних конструкцій, контролювати їх кількість і якість.
Нам потрібен комплексний законопроєкт, який впорядкує систему видачі дозволів, як у межах, так і за межами населених пунктів, і визначить вимоги щодо розміщення реклами у межах смуг автомобільних доріг.
Зараз же ми бачимо безглузді ініціативи, які призведуть до перерозподілу ринку і втрати доходів тисяч людей.
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 3800
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 370
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів 262
- НАБУ: невиправдані надії 229
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 158
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
23425
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17407
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
17234
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 13746
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 11876