Кому вигідно поставити рекламу "поза законом"?
У парламентарів вкотре зародилася "геніальна ініціатива" - заборонити рекламу вздовж вулиць та доріг. Батьками такої ідеї свого часу виступили комуністи.
Саме Петром Симоненком вперше був внесений подібний законопроєкт в Раду. Далі «правоє дєло» в своїх скликаннях продовжили Олександр Пресман, Антон Яценко та Віктор Балога. І ось зараз естафету підхопили нардепи з фракції «Слуга народу». Вони зареєстрували відразу два майже тотожних законопроєкти - № 4535 та № 4348.
Якщо такий закон приймуть, Україна стане унікальною країною, яка замість того, щоб прописати чіткі правила, просто заборонила рекламу як таку. Прийняття подібних законів зажене ринок зовнішньої реклами у «сіру зону», сприятиме зростанню корупції та призведе до «ручного управління» і перерозподілу ринку.
Прикриття добрими намірами
Щоб гарантувати безпеку на дорогах, потрібно виконувати три головні вимоги. По-перше, безпечними мають бути самі дороги – слід витримувати стандарти при будівництві і утриманні автошляхів. По-друге, безпечною має бути культура водіння, треба дотримуватись правил при підготовці і ліцензуванні водіїв. І по-третє, безпечними мають бути автомобілі, вони повинні проходити відповідну сертифікацію. Також мають бути якісні послуги – надання екстреної допомоги і робота поліції.
Аргументи ж про те, що законопроєкт про регулювання ринку зовнішньої реклами направлений на підвищення безпеки на дорогах не витримують жодної критики. Автори документа не наводять ніякої статистичної інформації, жодної цифри, яка б підтверджувала, що водій скоїв ДТП через розміщення засобів зовнішньої реклами. Більше того, наукові й експертні дослідження спростовують наявність взаємозв’язку між станом і розвитком рекламної інфраструктури та безпекою дорожнього руху. Статистика Нацполіції також підтверджує, що до причин ДТП не входить зовнішня реклама. Тож можна зробити висновок, що справжня мета законопроєкту – це ніяк не турбота про безпеку на дорогах.
Шлях до «ручного управління»
У разі прийняття законопроєкту 90% усіх рекламоносіїв перейде у статус «поза законом». Не важко здогадатись, що відсутність законних можливостей розміщення конструкції заганятиме ринок у тінь і це призведе до корупційних схем та «ручного управління». Простішими словами, на присутність реклами одних власників просто закриватимуть очі, а конструкції інших будуть зносити.
У кінцевому етапі ми побачимо перерозподіл ринку. Сьогодні структура зовнішньої реклами децентралізована, вона не має ні олігархічної, ні політичної залежності. Лише в обласних центрах працює понад 1000 компаній. Очевидно, це не влаштовує тих, хто хоче монополізувати ринок зовнішньої реклами.
Безробіття і втрати бюджету
Зовнішня реклама – це не просто білборди і вивіски, це близько 10 тисяч робітників, які безпосередньо працюють на цьому ринку, і близько 30 тисяч, які задіяні у суміжних галузях, починаючи з друкарень і закінчуючи рекламними агентствами. Отже ми говоримо, що 40 тисяч сімей ризикують залишитись без доходу.
Втратять і місцеві та державний бюджети, адже легальний бізнес сплачує щороку близько 500 млн податків.
Постраждає також дрібний і середній бізнес. Щороку зовнішня реклама демонструє пропозиції 10 тисяч торгових марок. 70% рекламних замовлень припадає якраз на невеликі компанії. Знищення зовнішньої реклами для них означатиме втрату можливості конкурувати з великим бізнесом за покупців.
Замість висновку
Регулювання ринку має відбуватись так, щоб збалансувати інтереси місцевих бюджетів і локального бізнесу. Правила і процедури мають бути прозорі, чіткі та стабільні. Тоді галузь буде інвестиційно привабливою і можна буде впорядкувати розміщення рекламних конструкцій, контролювати їх кількість і якість.
Нам потрібен комплексний законопроєкт, який впорядкує систему видачі дозволів, як у межах, так і за межами населених пунктів, і визначить вимоги щодо розміщення реклами у межах смуг автомобільних доріг.
Зараз же ми бачимо безглузді ініціативи, які призведуть до перерозподілу ринку і втрати доходів тисяч людей.
- Додаткові витрати за сімейним законодавством: як не програти сімейний спір Леся Дубчак 20:03
- Професія адвоката: як зберегти ментальне здоров’я у світі юридичних викликів Світлана Приймак 16:26
- Ресурси перемоги: як працюють сучасні благодійні фонди Нісар Ахмад 15:58
- Чи варто шукати справедливості у країні чиновників? Любов Шпак вчора о 20:42
- Последние изменения в правилах оформления отсрочки от мобилизации Віра Тарасенко вчора о 18:49
- Документи в умовах окупації: між правом та реальністю Дмитро Зенкін вчора о 17:06
- Івенти для покоління Хоумлендерів. Особливості та деякі думки Олексій Куліков вчора о 16:12
- Спецоперація проти "Глобино" Євген Магда вчора о 14:29
- Податок на посилки: думки щодо за і проти цієї ініціативи Олег Пендзин вчора о 14:20
- Нумерологія в податках. Цифра 11 Євген Власов вчора о 12:21
- Америка поза глобальною грою: філософія відступу чи стратегічна помилка? Світлана Приймак вчора о 09:00
- Думка первинна, чули? Катерина Мілютенко 22.01.2025 23:42
- 21% українців, які хотіли б емігрувати – це катастрофа Володимир Горковенко 22.01.2025 16:07
- Як ШІ змінює закупівлі: клієнти-машини та криза кадрів Марина Трепова 22.01.2025 15:12
- Пеня на заборгованість по аліментах: поняття, порядок нарахування та граничний розмір Леся Дубчак 22.01.2025 15:01
-
США висунули Путіну ультиматум: що насправді хотів сказати Трамп
Думка 3054
-
"Відкрийте газовий маршрут". Орбан виставив Україні умови для продовження санкцій
Бізнес 2493
-
Барбадос і Панама позбавлять свого прапора 114 танкерів тіньового флоту Росії
Бізнес 2232
-
Дешево, але дорого. Порівняння вартості життя у Києві та інших європейських містах
Інфографіка 2209
-
"Сьогодні надійшли кошти". Співвласник АТБ Буткевич заплатив 1,9 млрд грн за Аерок
Бізнес 2164