Чи реально приватній компанії перемогти у протистоянні, наприклад, з цілим міністерством? Так, якщо аргументи - на її боці. Тримайте свіжий кейс.
Днями на засіданні АМКУ розглядали кейс за скаргою компанії, що орендує у Миколаївському морському порту склади і станцію розвантаження вагонів. Справа – показова, оскільки ілюструє, що правила вільної конкуренції в Україні порушують у багатьох (якщо не всіх) сферах життя.
Причому ці порушення часто відбуваються з ініціативи або за підтримки державних органів, які мали би уникати антиконкурентних дій.
Згадана компанія працювала у порту з 2000-го, орендуючи там державне майно. У травні 2016-го спливав термін її угоди. Тож підприємці звернулися до Мінінфраструктури, як уповноваженого органу управління державного нерухомого майна, щодо продовження строку оренди. Причому – зробили це 2014-го – за два роки до «часу-Ч».
Але, відповідь компанія отримала лише наприкінці травня 2016-го. У Міністерстві погодили обласному відділенню ФДМ продовження договору на 10 років. Однак зауважили, що розмір орендної плати необхідно підвищити до щонайменше 36 гривень за квадратний метр складських приміщень.
При цьому навіть поверховий аналіз відповідних угод, оприлюднених на сайті ФДМУ, свідчить, що середня вартість такої оренди у Миколаївському порту сягає 9,33 гривень. Тобто Мінінфраструктури без пояснень встановило одній компанії тариф у 3,5 рази вищий, аніж усім іншим. При цьому жодній компанії, яким того року пролонгували договори, вартість оренди не підвищували.
Розслідування АМКУ за скаргою стивідора встановило, що дії Мінінфраструктури порушують алгоритм розрахунку орендної плати за державне майно. Якби цю оплату розраховували у відповідності до визначеної Методики, вона би сягала 310 тисяч грн на місяць. Але натомість – перевищила 1,13 млн.
У компанії вимушено підписали несправедливу угоду. Інакше – взагалі припинили би діяльність і зазнали ще більших збитків. Таким чином через антиконкурентні дії Мінінфраструктури та регіонального відділення ФДМУ стивідор лише за місяць зазнав збитків на понад 820 000 грн. А за весь час оренди він прогнозовано втратив би більше 100 млн.
Показово, що під час розгляду справи на засіданні Комітету представник Мінінфраструктури намагався виправдатися тим, що компанія звернулася до них «занадто рано», натомість не зміг пояснити причини ігнорування її звернень та обґрунтувати це дискримінаційне рішення.
Комітет визнав порушенням Закону України «Про захист економічної конкуренції» дії Міністерства та регіонального відділення ФДМУ щодо встановлення необґрунтованої орендної плати. Ми зобов’язали Міністерство та регіональне відділення ФДМУ припинити порушення.
Під час засідання Комітету представник стивідора повідомив про наміри додатково звернутися ще й до суду. Отримавши на руки рішення АМКУ – він це зможе зробити.
Тож очевидно, на Міністерство і РВ ФДМУ чекає нова серія протистояння з компанією. Коротке резюме. Компаніям, що потрапили у подібну ситуацію, не варто боятися звертатися до АМКУ. Ми допоможемо, якщо є для цього підстави.
