Енергетична криза в Європі. Як це вдарить по нас?

На фоні енергетичної кризи головним питанням для українців лишається — «що буде взимку з цінами на опалення?».

Енергетична криза в Європі щотижнево посилюється. Економічні проблеми під час пандемії, несприятливі погодні умови, гібридні ігри російського «Газпрому» та обмеження постачання блакитного палива — усе це суттєво вдарило по енергетичній галузі. Проте головним питанням для українців лишається — «що буде взимку з цінами на опалення?».

Під час засідання Уряду, прем’єр-міністр Денис Шмигаль запевнив, що Україна майже на 99 % готова до опалювального сезону. Це стосується зокрема відремонтованих теплових мереж та котелень, підготовлених до холодів шкіл, лікарень, дитячих садочків, і головне — житлового фонду.

Проте така заява логічно не лягає в лейтмотив «тарифного» протистояння між центральною та міською владою, яке посилилося саме навесні, після передачі центральною владою повноважень міській щодо врегулювання тарифного питання. Подібна ініціатива була висунута неспроста — відчуваючи свою невпевненість у цій сфері та розуміючи, що залишилося вкрай багато проблем із заборгованістю «Нафтогазу» (який є головним постачальником для місцевих компаній) — центральна влада просто «склала лапки» та передала всі «газові» повноваження міській владі.

І трохи негативу, який може бентежити українців через газову кризу в Європі. Ціни на комунальні послуги, зокрема тепло, це не єдина проблема наших громадян. Якщо з громадянами ситуація більш-менш ясна, адже тарифи на поточний опалювальний сезон уже зафіксовані (найкращу пропозицію для споживачів зробила компанія «ETG»: 7,79 грн за куб м. Вартість палива від «Нафтогазу» не змінилася — 7,96 грн за куб м.), то з промисловістю очікуються проблеми.

Збільшення цін на продукти харчування та інші товари невдовзі, з великою вірогідністю, стане проблемою № 2. Уже зараз, через надвисокі ціни на газ, Європа та Азія почали зменшувати обсяг роботи великих підприємств, які споживають значну кількість енергії: боєнь тварин, заводів, на яких виробляють газовані напої (газування потребує значну кількість енергії). І це лише одиничні приклади. Логічно, що ціни на виробництво цих товарів почнуть збільшуватися, а попит — ні. Тож ріст цін на європейську продукцію може також торкнутися й українців.

З огляду на всю ситуацію, яка склалася з тарифами для населення та в господарському секторі, виникає логічне запитання — що мала би зробити влада?

— Забезпечити населення газом власного видобутку від «Нафтогазу» за прийнятною ціною.

— Врегулювати багатомільярдну заборгованость підприємств ТКЕ за спожитий газ перед «Нафтогазом» та компенсувати різницю між ринковою ціною газу та тарифом на опалення за попередній період.

— Виділити достатньо коштів на субсидії вразливим громадянам для компенсації зростання тарифів на опалення.

Це три основних напрями, на яких мусить концентруватися влада в найближчій перспективі.