Пайова участь: скасувати не можна залишити
Влада різних рівнів стурбована реформою пайової участі на розвиток інфраструктури міста. Пропозиції законодавців різні: починаючи від варіанту зниження граничного рівня, закінчуючи повним скасуванням внеску. Кожна ініціатива ставить за мету зниження корупц
Влада різних рівнівстурбована реформою пайової участі на розвиток інфраструктури міста. Пропозиціїзаконодавців різні: починаючи від варіанту зниження граничного рівня,закінчуючи повним скасуванням внеску. Кожна ініціатива ставить за мету зниженнякорупційних загроз та стимулювання розвитку будівельної галузі.
В даний час для девелоперів діє обов'язкова законодавча норма про те, щопри забудові земельної ділянки до моменту прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію йому необхідно внести до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури. Величина пайової участі визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами та рішеннями органів місцевого самоврядування. Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати 10% загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд і 4% загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків.
У той же час, закон передбачає випадки, коли забудовник може бутизвільнений від сплати пайової участі, наприклад, при будівництві на своїйділянці об'єктів соціальної, транспортної або інженерної інфраструктури,садків, шкіл і т. д.
В результаті відома велика кількість прикладів, коли рішенням місцевих раддевелоперів звільняли від сплати пайової участі або встановлювали мінімальнийрозмір.
Варто визнати факт, що наше законодавство недосконале і дає можливістьзабудовникам грати за різними правилами. Деякі воліють ігнорувати законвзагалі. Останнім часом працівники контролюючих органів викривають все більшекомпаній-забудовників, які умисно не сплачують пайові внески при будівництві. Врезультаті дій недобросовісних компаній місцеві бюджети зазнають мільйоннихзбитків. У Державній фіскальній службі запевняють, що спільно з Державноюархітектурно-будівельною інспекцією виявляють порушників, розкривають злочиннісхеми обману і притягають винних до відповідальності.
Але, щоб вирішити дану проблему, необхідно почати із законодавства, яке,по-перше, набагато більш жорстке, ніж в Європейському Союзі, по-друге, дає можливостідля різночитань.
На цьому шляху є позитивні передумови. Зокрема, у Верховній Радізареєстрований Проект Постанови про прийняття за основу проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»(щодо скасування пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту) №3610/П. Його суть зводиться до пропозиції повністю скасувати статтю закону пропайову участь. Ініціатори в пояснювальній записці підкреслюють, що факт пайовоїучасті створює величезні корупційні ризики. Зауваження логічне, але повнавідміна внеску покладе на місцеві бюджети навантаження по будівництву об'єктівінфраструктури в повному обсязі і позбавить мільйонних надходжень.
Влада місцевого рівня також стурбована шляхами вирішення питання щодо пайовоїучасті. Відтак 13 червня на засіданні антикорупційної ради при Київському міськомуголові був вперше оприлюднений проект документа під назвою «Тимчасовий порядокзалучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників устворенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури містаКиєва». Документ пропонує встановити розмір пайової участі до 4% від загальноїкошторисної вартості будівництва незалежно від виду об'єкта, що будується. Крімтого, розглядається можливість введення механізму електронного розрахунку суми внеску і сплати пайової участі для замовниківбудівництва для ліквідації людського фактору.
Враховуючи складність та суперечливість теми, затвердження нових правилзайме достатньо часу. Але ключовим має бути наступне. Необхідно встановитичіткі правила для всіх забудовників. Не можна одних звільняти від сплативнеску, а в інших випадках застосовувати вибірковий підхід. Єдині правила –єдині для всіх. Так само очевидно, що існуючу граничну планку необхіднознижувати. Цей позитивний крок зменшить фінансовий тягар як на забудовників,так і вплине на вартість квадратних метрів, а значить зробить їх більшдоступними для інвесторів.
- Додаткові витрати за сімейним законодавством: як не програти сімейний спір Леся Дубчак 20:03
- Професія адвоката: як зберегти ментальне здоров’я у світі юридичних викликів Світлана Приймак 16:26
- Ресурси перемоги: як працюють сучасні благодійні фонди Нісар Ахмад 15:58
- Чи варто шукати справедливості у країні чиновників? Любов Шпак вчора о 20:42
- Последние изменения в правилах оформления отсрочки от мобилизации Віра Тарасенко вчора о 18:49
- Документи в умовах окупації: між правом та реальністю Дмитро Зенкін вчора о 17:06
- Івенти для покоління Хоумлендерів. Особливості та деякі думки Олексій Куліков вчора о 16:12
- Спецоперація проти "Глобино" Євген Магда вчора о 14:29
- Податок на посилки: думки щодо за і проти цієї ініціативи Олег Пендзин вчора о 14:20
- Нумерологія в податках. Цифра 11 Євген Власов вчора о 12:21
- Америка поза глобальною грою: філософія відступу чи стратегічна помилка? Світлана Приймак вчора о 09:00
- Думка первинна, чули? Катерина Мілютенко 22.01.2025 23:42
- 21% українців, які хотіли б емігрувати – це катастрофа Володимир Горковенко 22.01.2025 16:07
- Як ШІ змінює закупівлі: клієнти-машини та криза кадрів Марина Трепова 22.01.2025 15:12
- Пеня на заборгованість по аліментах: поняття, порядок нарахування та граничний розмір Леся Дубчак 22.01.2025 15:01
-
США висунули Путіну ультиматум: що насправді хотів сказати Трамп
Думка 3054
-
"Відкрийте газовий маршрут". Орбан виставив Україні умови для продовження санкцій
Бізнес 2493
-
Барбадос і Панама позбавлять свого прапора 114 танкерів тіньового флоту Росії
Бізнес 2232
-
Дешево, але дорого. Порівняння вартості життя у Києві та інших європейських містах
Інфографіка 2209
-
"Сьогодні надійшли кошти". Співвласник АТБ Буткевич заплатив 1,9 млрд грн за Аерок
Бізнес 2164