Еволюція товарних бірж в Україні та стрімкий розвиток ринку з 2021 року

Починаючи із середини 2021 року маємо суттєві зміни, які продовжують постійно впроваджуватись, навіть під час війни.

Уже традиційно, для нашої держави, позитивний світовий досвід часто намагаються викривити та використати з метою впровадження певної схеми задля незаконного збагачення. Історія товарних бірж в Україні також, на жаль, мала відповідні негативні, а іноді й ганебні, періоди. І головне, складається так, що цей негатив вже позаду.

Перший вітчизняний відповідний закон, який мав на меті врегулювати діяльність товарних бірж, прийняли ще коли мені було 5 років, в далекому 1992 році. Норми тодішнього документа були настільки поверхневими, що біржі в переважній більшості використовувались для різноманітних схем з розпродажу державних та інших активів за суттєво заниженими цінами. Тепер уявіть – такі схеми безкарно діяли практично до липня 2021 року! Протягом цього періоду в країні було створено понад 500(!) товарних бірж, що є кричуще негативним показником високого рівня корупційності не окремої сфери, а всієї економіки.

До зазначеного мною вище періоду, створити біржу міг кожен охочий. Це коштувало відносно недорого – приблизно від 5 до 10 тисяч гривень. Ці кошти швидко себе «відбивали». Відсутність будь-яких вимог до бірж, до статутного капіталу, наявності відповідних фахівців, регламенту торгів, контролю з боку регулятора (в той час це було Мінекономрозвитку), призвели до того, що де-юре товарні біржі використовувались зовсім не за своїм призначенням, а також без належної якості, ліквідності тощо.  

Досить часто товарні біржі торгували нерухомим майном підприємств-банкрутів та іншими індивідуальними активами. Це зовсім «не лягає» в рамки біржового товару, які заведені у цивілізованому світі. Погодьтесь, що дуже дивно коли товарна біржа проводить торги з реалізації конкретних квартир в м. Києві, які належали підприємству-банкруту. А ще дивнішим є те, що ці квартири були продані за 8 тисяч гривень кожна.

Зазначу, що спроби запустити реальні товарні ринки також були. Одним із найяскравіших цьому прикладів став ринок деревини, який є одним з найпоказовіших і по сьогодні. До липня 2021 року майже в кожній області працювала одна або ж навіть декілька товарних бірж. Зрозуміло, що вони мали всі можливості для махінацій, оскільки, як я зазначав вище, регуляторного контролю не те, що не було, його не існувало взагалі. Це призвело до купи скандалів з одноденними біржами або з організаціями, які проводили торги «для своїх» вночі або ж просто без публікації оголошень про майбутні аукціони. Внаслідок цього маємо велику кількість розслідувань; кримінальних справ та збитки для держави, які вже ніхто не компенсує. В той час навіть порядні біржі практично виконували функцію ліцитатора, тобто просто проводили аукціони, формували протоколи та віддавали їх переможцям торгів та продавцям. І на цьому все. Робота бірж закінчувалась. А махінації продовжувались вже під час подальших відносин між продавцем та покупцем, укладання додаткових угод, відвантаження ресурсу тощо.

Але починаючи із середини 2021 року маємо суттєві зміни, які продовжують постійно впроваджуватись, навіть під час війни.

Чому так сталося? Відповідь на поверхні – змінились та стандартизувались умови функціонування товарних бірж. З липня 2021 року будь-яка біржа, яка розпочинає роботу, має попередньо отримати відповідну ліцензію. Для цього необхідно привести норми своєї діяльності у відповідність практично міжнародним вимогам. Крім того, вже після отримання ліцензії, НКЦПФР, як новий регулятор, постійно контролює дії операторів торгів.

Якщо демонструвати зміни на прикладі ринку деревини, то біржа окрім проведення самих аукціонів у 2024 році виконує вже наступні функції:

- акредитація потенційних учасників торгів та їх перевірка, що значно знизило ризики появи недобросовісних учасників;

- організація торгів в електронній торговій системі;

- укладання контрактів за допомогою ЕЦП, які розроблялися та погоджувалися разом із самими учасниками ринку та стали типовими для всієї України;

- автоматичне формування графіків поставки придбаної продукції та функціонал відстеження відповідного показника виконання;

- моніторинг за виконанням договорів та проведення превентивних заходів з метою збільшення цього показника, в т.ч. проведення обстеження партії ресурсу під час відвантаження;

- аналіз кожної окремої проблемної ситуації з відставанням поставки;

- автоматичний обмін даними між біржами та системою єдиного обліку деревини, що мінімізує ризики багаторазової рубки та перевезення деревини, але за одним пакетом документів;

- надання учасниками ринку та громадськості  аналітичної інформації.

Ось так, замість однієї функції торгів, сьогодні біржі виконують ще як мінімум 6. Завдяки цьому у 2024 році спостерігаються рекордні показники зі своєчасності та повноти виконання контрактів, а це критично важливо як для продавців, так і деревообробників. Наразі спостерігається тенденція, що виконання контрактів перевищуватиме 90%, що є надзвичайно високим показником для галузі, особливо в умовах війни й проблем з електроенергією

До речі, ГС «Асоціація деревообробних підприємств України» разом з біржами впровадила аналітичний модуль, який дозволяє в реальному часі відстежувати динаміку виконання контрактів в розрізі областей.

Дійсно в середині 2021 року, з самого початку запровадження торгів деревиною виключно на ліцензованих біржах, деякі учасники скептично та критично ставились до відповідної реформи. Це зрозуміло і не дивно, адже після величезної кількості схем та «договірняків» складно повірити, що можуть бути зміни у позитивну сторону.

Важливе інше – стан ринку зараз та колосальні перспективи для його розвитку надалі, для чого необхідні зміні в нормативно-правові акти, що регулюють сферу обігу деревини.

На даний час у Верховній раді України відновлено роботу над законопроєктом щодо ринку деревини, який за очікуваннями учасників ринку впорядкує та модернізує законодавчу базу функціонування цього ринку та створить підґрунтя для подальшого розвитку. Так, мова іде про врегулювання на рівні Закону, перш за все, таких питань:

- створення єдиного правового поля для функціонування всіх учасників ринку, в тому числі лісокористувачів;

- встановлення основних підходів до обігу деревини на біржовому ринку та переліку виключень, коли допускається реалізація поза товарною біржею (на потреби оборони, у сфері публічних закупівель та на роздрібному ринку);

- визначення правого підґрунтя для функціонування єдиної системи електронного обліку деревини, розширення її периметру дії та функціоналу;

- встановлення верхньорівневих вимог щодо документального оформлення операцій з деревиною та виробами з деревини, а також щодо їх транспортування;

- визначення функцій та повноважень державного регулятора на ринку деревини, який контролюватиме виконання вимог законодавства.

Ми уже маємо яскраві приклади того, як успішне функціонування ринків електроенергії, газу, нафтопродуктів, деревини, про яку я говорив сьогодні найбільше, дає потужні поштовхи для розвитку української економіки.

Лише протягом 2022-2023 років отримали ліцензію 2 нові товарні біржі й тепер ми маємо 4 операторів організованої торгівлі.

Тому в найближчому майбутньому, впевнений, ми побачимо біржові ринки біопалива та аграрної продукції.