Судова система під час війни: успіхи, загрози, рекомендації. Погляд зсередини і ззовні
«Воєнна трансформація правосуддя» – тема цьогорічного Судового форуму АПУ і виклик, що стоїть перед українським судочинством сьогодні.
Безперечний успіх такої трансформації – те, що українські суди не припиняли працювати. Звісно, там, де для цього є фізична можливість. Наприклад, на сьогодні складно працювати в Херсонській області, де активно відбувається розмінування адмінбудівель, включно із судами.
У таких реаліях важливо забезпечити можливість дистанційного відправлення правосуддя, з місця, безпечного для життя і здоров’я судді. Це може відбуватися, зокрема, шляхом відеоконференції, тим паче що ч. 1 ст. 336 КПК надає українським суддям таку можливість.
Втім, неврегульованою залишається низка питань, пов’язаних з проведенням такої відеоконференції. Потрібно, наприклад, забезпечити суддям процесуальну можливість виносити з приміщення суду матеріали справи для ознайомлення. Законодавець бачить у дистанційному відправленні правосуддя підгрунтя для зловживань з боку суддів, і допоки робота конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України триває, контраргументація такої позиції законодавця з боку представників суддівської спільноти видається йому слабкою.
Зрозуміло, що більшість суддів виконує свої обов’язки без нарікань, і недовіра інших гілок до суддівської гілки влади підриває авторитет судової системи в суспільстві, але є логіка і в тому, щоб забезпечити якісний кваліфікаційний добір суддів і задовольнити критерії їх доброчесності, перш ніж змінювати засади відправлення судочинства в країні.
Наразі нагальною проблемою є також забезпечення повного фіксування судового процесу технічними засобами, гарантоване п.7 ч.3 ст. 129 Конституції. Свого часу ця засада стала важливою новелою українського судочинства, наблизивши нашу судову систему до європейських стандартів якості надання судових послуг.
На жаль, наразі це досягнення нівелюється, хоча й стало невід'ємною складовою судового процесу. Але повна фіксація неможлива за умов пошкодженої інфраструктури. Це призводить до затримок, стає на заваді відправленню правосуддя у віськовий час, може бути використано і використовується як привід для процесуальних зловживань сторонами процесу. Вирішення цієї дилеми ускладнене тим, що Конституція не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина.
Тобто, за сучасних умов дефіциту енергоресурсу питання повного забезпечення фіксації судового процесу, навіть за умови формату відеоконференції, залишається надмірною і водночас необхідною умовою проведення судових засідань.
Концепція електронного суду, яка задовольняє потреби базової безпеки учасників судового засідання в умовах військового часу, і впровадження якої я дуже підтримую, все одно не вирішує питання дотримання невідємних прав учасників процесу в частині повної його фіксації, гарантованих Основним Законом.
Схожою дилемою залишається належне повідомлення осіб, які беруть участь у судовому процесі, у справах, відповідачем в яких виступає держава-агресор.
У зв’язку із відсутністю будь-яких дипломатичних зв’язків з російською федерацією (Швейцарія визвалася бути країною-посередником між нашою державою та загарбником, однак механізму напрацьовано не було), більшість судів на власний розсуд обирають, чи повідомляти відповідача шляхом публікації інформації щодо проведення судових засідань на своїх сайтах. Однак, оскільки належне повідомлення сторін є одним з найголовніших аспектів забезпечення права на справедливий суд, обґрунтований сумнів в такій належності може призвести до негативних наслідків та ускладнити виконання таких рішень за кордоном.
Незважаючи на низку цих питань, які залишаються відкритими, я б хотів подякувати за плідну дискусію організаторам Судового форуму – Асоціації правників України та EU Project Pravo-Justice. Такі заходи надзвичайно важливі, особливо тепер, коли ворог прагне дестабілізувати ситуацію в країні. За таких умов саме створення майданчика для обміну думками та напрацювання спільних підходів зацікавленими сторонами наближає нашу перемогу. В єдності наша сила.
- Чи варто шукати справедливості у країні чиновників? Любов Шпак вчора о 20:42
- Последние изменения в правилах оформления отсрочки от мобилизации Віра Тарасенко вчора о 18:49
- Документи в умовах окупації: між правом та реальністю Дмитро Зенкін вчора о 17:06
- Івенти для покоління Хоумлендерів. Особливості та деякі думки Олексій Куліков вчора о 16:12
- Спецоперація проти "Глобино" Євген Магда вчора о 14:29
- Податок на посилки: думки щодо за і проти цієї ініціативи Олег Пендзин вчора о 14:20
- Нумерологія в податках. Цифра 11 Євген Власов вчора о 12:21
- Америка поза глобальною грою: філософія відступу чи стратегічна помилка? Світлана Приймак вчора о 09:00
- Думка первинна, чули? Катерина Мілютенко 22.01.2025 23:42
- 21% українців, які хотіли б емігрувати – це катастрофа Володимир Горковенко 22.01.2025 16:07
- Як ШІ змінює закупівлі: клієнти-машини та криза кадрів Марина Трепова 22.01.2025 15:12
- Пеня на заборгованість по аліментах: поняття, порядок нарахування та граничний розмір Леся Дубчак 22.01.2025 15:01
- Правила ефективного партнерства в адвокатурі Тетяна Лежух 22.01.2025 13:33
- Перемир’я між Ізраїлем і ХАМАС: виклики та перспективи після 15 місяців конфлікту Олег Вишняков 22.01.2025 13:25
- Як корпоративний медичний одяг змінює клініку: мій досвід Павло Астахов 22.01.2025 09:26
-
Забудьте про молодь. Її в Україні не буде
Думка 12020
-
США висунули Путіну ультиматум: що насправді хотів сказати Трамп
Думка 2968
-
Барбадос і Панама позбавлять свого прапора 114 танкерів тіньового флоту Росії
Бізнес 2169
-
Дешево, але дорого. Порівняння вартості життя у Києві та інших європейських містах
Інфографіка 2099
-
"Сьогодні надійшли кошти". Співвласник АТБ Буткевич заплатив 1,9 млрд грн за Аерок
Бізнес 2085