Неріздвяні кредитні історії: що відбувається з позиками на ринку України? (частина друга)
Перша частина неріздвяних кредитних історій відповідає на запитання в межах дослідження сімейних домогосподарств, сьогодні ж досліджуватимемо малий і середній бізнес.
У сьогоднішніх реаліях тема кредитування надзвичайно актуальна як для пересічних громадян, так і для українського бізнесу. НАБУ та USAID провели дослідження для вивчення кредитного ринку в Україні, щоб зрозуміти, як саме беруть позики українці та як варто розвиватися ринку банківських послуг, щоб задовольнити їхні потреби.
Перша частина неріздвяних кредитних історій відповідає на запитання в межах дослідження сімейних домогосподарств, сьогодні ж досліджуватимемо малий і середній бізнес.
Кого опитували?
Ми виокремили власників малого і середнього бізнесу, які ведуть комерційну діяльність. Якщо говорити більш предметно, то наша вибірка — це офіційно зареєстровані фізичні особи-підприємці та юридичні особи з річним доходом до 30 мільйонів гривень. Із підприємцями провели 303 інтерв’ю методом телефонного опитування. Більшість із них становили ФОП-и — 88%, решта — юридичні особи.
Зазначу, що переважно опитані підприємці зареєстровані в містах (а саме — 78%). Територіально ж більшість із них зареєстрована в центральній (22%) або західній (20%) частинах України. Водночас 49% аналізованих бізнесів працюють без найманих працівників, а решта в середньому мають приблизно 10 працівників. Що стосується сфери зайнятості, то 44% підприємців займаються роздрібною торгівлею, а 38% — наданням різноманітних послуг. 80% опитаних продають свою продукцію чи послуги одразу кінцевим споживачам, тоді як тільки 28% працюють одночасно з ринком кінцевих споживачів та з іншим бізнесом, а от виключно на В2В ринку працюють 20% опитаних.
Також доречно навести один цікавий факт про наших підприємців. Здавалося б, онлайн заполонив діяльність усіх і кожного, однак аж 81% підприємців використовує лише офлайн-канали для продажів, тоді як 23% поєднують офлайн- та онлайн-канали. І всього 19% працюють виключно в мережі Інтернет.
На що бізнесу наразі не вистачає грошей?
Найбільша частка опитаних підприємців хоча б раз поставала перед нестачею інвестування в нові напрями, розширення географії своєї присутності на ринку та оплату витрат на маркетинг. На умовному другому місті — брак коштів для розрахунку з постачальниками та для оплати оренди, логістики чи складського господарства. І ще одним важливим пунктом витрат, на які бракує грошей, є виплата заробітної плати співробітникам.
Куди йдуть по гроші?
По позику до друзів або родичів звертаються 33% підприємців, така ж частка бізнесменів зв’язується з банком, із яким уже співпрацює. Запитують у колег чи знайомих, до яких банків податися по кредит, усього 10%, а от дізнаються про умови за кредитами в популярних банках — 13% опитаних.
За останній рік частка бізнесу, який вдавався до позик, становить 42%, і в середньому йому було необхідно 3-4 кредити. На момент опитування у 30% залишилися 1-2 невиплачені позики, з яких: 15% — короткостроковий банківський кредит для бізнесу, оформлений на фізичну особу; 10% — бізнес-борг перед знайомими або друзями; 6% — короткостроковий або довгостроковий кредит у банку, оформлений на бізнес, і ще 6% — довгостроковий кредит у банку, оформлений на фізичну особу.
Важливий нюанс
Кредитування ФОПів відрізняється від кредитування юридичних осіб. Так, наприклад, приватні підприємці, на відміну від юридичних осіб, частіше оформляють кредити в банках на себе як на фізичну особу. У свою чергу, юридичні особи, навпаки, частіше звертаються до банків по кредити як бізнес, а також вони нерідко користуються таким кредитним інструментом, як фінансовий лізинг.
До залучення зовнішніх інвестицій вдаються насамперед уже більш крупні юридичні особи, а от до неформальних кредиторів найчастіше звертаються представники роздрібної торгівлі.
Більшість опитаних підприємців (85%) за останні півроку опинялася в негативних ситуаціях, що могли вплинути на їхню потенційну кредитоспроможність. Найбільш поширеними серед них є такі ситуації, як зменшення доходності бізнесу (71%), зростання витрат бізнесу (62%) та скорочення обсягів виробництва / продажу (62%).
Водночас плани розширення бізнесу в майбутньому складають 36% опитаного бізнесу. Перш за все, планують більш інтенсивно просувати свою продукцію чи послуги на ринку, розширювати обсяги виробництва та продажу.
Паралельно варто зазначити, що приблизно 31% опитаного бізнесу мав досвід прострочення виплат за позиками в різних каналах. Дещо вищий цей показник для довгострокових кредитів у банках, оформлених на бізнес (47%), і короткострокових кредитів у банках, оформлених на фізособу (42%).
Як і чому обирають джерела кредитування?
Основна причина вибору того чи іншого джерела кредитування — вигідна відсоткова ставка (власне кажучи, це і є причиною, чому так часто підприємці прагнуть попросити гроші в борг у родичів чи знайомих). Іншими важливими критеріями у виборі джерела отримання позики можуть бути: зручний спосіб отримання кредиту, прозорість умов за позиками та наявність попереднього досвіду запозичення у відповідному джерелі.
Однак є ще один надважливий і не дуже приємний «критерій» — це вимушеність. В 11% випадків позичальники не мають вибору, оскільки можуть отримати потрібну суму лише в невеликому переліку джерел і, як правило, вони є неформальними.
Лідером у банківському кредитуванні для малого та середнього бізнесу є ПриватБанк. Разом із тим практично ніхто з опитаних підприємців за жодних причин не планує брати позику в МФО, ці організації вирізняються поганим ставленням до клієнтів і не викликають довіри.
Державна програма «5%-7%-9%»
Якщо говорити про державну програму кредитування «5%-7%-9%», то про неї знають 66% опитаного бізнесу, мали досвід використання — 1%, а допускають можливість скористатись у майбутньому — 23% (останніх — найбільша частка серед юридичних осіб у сегменті промисловості).
А взагалі аналіз результативності й ефективності цієї програми заслуговує на окрему публікацію.
Чого остерігаються підприємці під час кредитування?
Представники малого та середнього бізнесу в нашій країні не дуже прагнуть брати кредити в банку через високу вартість, а у випадку довгострокових кредитів — ще й через непрозорість умов, бюрократичність процесу оформлення та неможливість отримати цей тип позики на достатньо тривалий для бізнесу строк.
Водночас наголошується, що короткострокові кредити від банків, оформлені на бізнес, характеризуються швидким прийняттям рішення про видачу, найзручнішим способом погашення.
І хоча в результатах дослідження зазначається, що до знайомих звертатися по кошти вигідно, паралельно підприємці стверджують, що це незручно.
Вважаю, що банківський ринок має що почерпнути з цього дослідження та продовжувати розвивати ринок кредитування в Україні.
- Що чекає українську переробну промисловість та перспективи Кіровоградщини Юлія Мороз вчора о 16:10
- Водневі ініціативи в Україні: роль адвокації та GR у розбудові майбутньої енергетики Олексій Гнатенко вчора о 12:35
- Ваші гроші, ваше майбутнє: чому важливо перемогти фінансові злочини в державному секторі Акім Кібновський 13.08.2025 21:38
- 60 днів до межі: чому ротація рятує життя і фронт Віктор Плахута 13.08.2025 12:46
- Чого чекати від 15 серпня? Олександр Скнар 13.08.2025 09:03
- Дистанційне управління бізнесом: приховані загрози та мільйонні втрати Артем Ковбель 12.08.2025 23:15
- Небезпечний Uncapped SAFE Note: що це таке і як інвестору не потрапити в пастку Роман Бєлік 12.08.2025 18:30
- Тіньова імперія Telegram: як право і держава приборкують анонімну свободу Дмитро Зенкін 12.08.2025 14:58
- Гра за правилами: чому відповідальність – це основа гемблінг-індустрії Михайло Зборовський 12.08.2025 12:30
- Перемовини США та рф приречені Ігор Шевченко 12.08.2025 12:27
- Зберегти код нації: особистий досвід гуцулки про українську ідентичність за кордоном Наталія Павлючок 12.08.2025 11:22
- Ваш генератор може заробляти Ростислав Никітенко 12.08.2025 10:14
- Базовая военная подготовка в вузах: права студентов и последствия отказа Віра Тарасенко 11.08.2025 22:18
- Порівняння податкових навантажень: Велика Британія vs Кіпр для IT-компаній і фрілансерів Дарина Халатьян 11.08.2025 17:41
- Енергія хорошої пам'яті Євген Магда 11.08.2025 17:20
-
Вкладник намагався відсудити у ПриватБанку 3 млрд євро за депозит 1995 року
Фінанси 25555
-
У "маркетплейсі дронів" DOT-Chain Defence виконали перші замовлення
оновлено Бізнес 7889
-
Гетманцев: Рада не планує ухвалювати закон щодо крипторезерву, НБУ проти
Фінанси 6256
-
Галина Ободець: "Українське походження товару – ще не гарантія успіху на полиці"
Новини компаній 4579
-
Шмигаль терміново зв'язався з главою Rheinmetall після його скарг на бюрократію в Україні
Бізнес 4159