Основна кампанія з електронного декларування цьогоріч завершена. Але чи стане вона дієвою та ефективною?
Основна кампанія з електронного декларування цьогоріч завершена. Але чи стане вона дієвою та ефективною?
Торік чиновники подавали декларації до 1 червня, але цього року все закінчилось, як і завжди — 1 квітня. Проте 2021 став першим роком, коли декларації подавались в умовах браку дієвих стримувальних санкцій за брехню в деклараціях або їх неподання.
Йдеться про відсутність позбавлення волі, яке було передбачено раніше. А саме — потенційні два роки тюрми за брехню в деклараціях на суму від приблизно півмільйона гривень. Однак Конституційний Суд своїм рішенням від 27 жовтня 2020 року скасував таку відповідальність за брехню в деклараціях чи їх неподання. Тож цього року, навіть якщо набрехати в деклараціях на суму від 9 мільйонів, — в'язниця не загрожуватиме. Натомість є штраф у кілька десятків тисяч гривень, а також обмеження волі — так званий “гуртожиток”.
Це могло стимулювати чиновників несерйозно віднестись до правдивого заповнення декларації.
Насправді депутати не вчинили якихось спроб полагодити цю систему після прийняття так званого “компромісу” у грудні 2020 року, яким вони відновили нібито належну, з їх точки зору, кримінальну відповідальність за недостовірне декларування.
Відповідний законопроєкт Зеленського №4651 на посилення існуючих санкцій був внесений до зали парламенту тільки у березні, десь у підвал порядку денного, і він не був розглянутий — до нього черга так і не дійшла. До того він затягувався з розглядом на відповідному профільному комітеті Монастирського. Зараз стала публічною інформація, що спікер Разумков звернувся до Венеціанської комісії з проханням надати свій висновок щодо цього законопроєкту. І це дивне прохання, адже цей законопроєкт за своєю побудовою не дуже відрізняється від тої ситуації, що Венеціанська комісія вже аналізувала в кінці минулого року.
Однак висновок Венеціанської комісії очікується у липні, виходячи з інформації на її сайті. Фактично після всіх цих затягувань у депутатів буде 4 місяці: з вересня до кінця грудня, щоб посилити кримінальну відповідальність. Наразі невелике покарання взагалі може не застосуватись, тому що передбачається тільки два роки на перевірку декларації, розслідування і розгляд цієї справи в суді, до того як вирок набуде законної сили. Це дуже маленький термін, та й зусилля не варті передбачених потенційних наслідків. Тому нові склади злочину щодо недостовірного декларування фактично залишаються недієвими.
З огляду на таку ситуацію, НАЗК і НАБУ варто фокусуватися радше на пошуку ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів, ніж на пошуку саме недостовірних відомостей у деклараціях. Там термін позовної давності більший — 4 роки. До того ж є поріг для цивільної конфіскації — 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (це приблизно 1 млн грн), коли САП може клопотати про стягнення в дохід держави необґрунтованих активів.
А вже за незаконні активи розміром у 6500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — це 6,831 млн гривень — наступає санкція за незаконне збагачення у вигляді позбавлення волі від 5 до 10 років. Тому й перспективи розслідування таких справ будуть значно кориснішим для країни — і з точки зору покарання, і щодо запобігання аналогічних випадків в майбутньому.
НАЗК також може користуватися логічним та арифметичним контролем і положеннями законодавства про обов'язкові повні перевірки топчиновників. Додатково Національному агентству необхідно належно врегулювати процедуру проведення моніторингу життя для застосування її для пошуку ознак незаконного збагачення чи необґрунтованих активів. Проте не варто забувати, що в Конституційному Суді досі існує подання про визнання неконституційним незаконного збагачення, тому що це рішення не було прийняте у жовтні 2020 року.
Тож ми ще можемо побачити рішення КСУ щодо повторного скасування незаконного збагачення з невідворотним — ні, не покаранням, а закриттям усіх проваджень, які розслідували НАБУ або розглядалися в судах. А це буде дуже і дуже прикро. Адже конституційна реформа має бути здійснена, і здійснена відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії.
