Порушення умов і прострочення оплати за договором
Як відшкодувати збитки
Від своєчасних розрахунків із контрагентами залежить ваш грошовий потік. Але що робити, якщо ваш контрагент знову прострочує оплату та як на це вплинути?
У цій статті я розгляну питання юридичної відповідальності за порушення умов і прострочення оплати за договором. Крім цього, з’ясую, як відшкодувати спричинені збитки. Для цього вирішив проаналізувати законодавство, що регулює відповідні правовідносини.
Яким чином визначається строк оплати?
Перш за все, варто розуміти, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Строк оплати товару покупцем визначається договором. Цей строк може визначатися певною календарною датою або періодом у часі, а договором може бути передбачений обов'язок покупця оплатити товар частково або повністю до його передачі продавцем, або після передачі товару в строк, передбачений договором.
Своєю чергою строк оплати покупцем товару може встановлюватися й актами цивільного законодавства. Якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлено строк здійснення платежу покупцем, покупець повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.
У який момент обов’язок покупця вважається виконаним?
Обов'язок покупця оплатити вартість товару є виконаним у той момент, коли він здійснив повну оплату продавцеві. Хочу зазначити, що це правило поширюється також на договори купівлі-продажу з відтермінуванням платежу. Закон надає продавцеві право в разі несвоєчасної оплати товару покупцем вимагати від останнього оплати товару та процентів за користування чужими грошовими коштами.
Крім того, продавець має право пред'явити до покупця вимоги на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК у випадку, якщо ми говоримо про грошові зобов’язання. Також, окрім вищевказаних видів відповідальності ми можемо встановити 3% річних та інфляційні.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України — боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У випадку, якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу. Проте, вказані права продавець може реалізувати лише в тих випадках, коли покупець відмовляється від прийняття товару без достатніх правових підстав.
Якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві, крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Разом із тим, вказана норма має диспозитивний характер, відтак договором або актом цивільного законодавства продавцеві може бути встановлена заборона зупинки передачі товару або передбачені її особливості.
Порада від експерта
Аби укласти юридично грамотний договір, наполегливо рекомендую ще на початку співпраці з контрагентом визначити положення вашого договору й переконатися, що в разі порушення його положень іншою стороною, ваш бізнес не потрапить під удар. І нехай закон завжди буде на вашому боці.
- Що чекає українську переробну промисловість та перспективи Кіровоградщини Юлія Мороз 16:10
- Водневі ініціативи в Україні: роль адвокації та GR у розбудові майбутньої енергетики Олексій Гнатенко 12:35
- Ваші гроші, ваше майбутнє: чому важливо перемогти фінансові злочини в державному секторі Акім Кібновський вчора о 21:38
- 60 днів до межі: чому ротація рятує життя і фронт Віктор Плахута вчора о 12:46
- Чого чекати від 15 серпня? Олександр Скнар вчора о 09:03
- Дистанційне управління бізнесом: приховані загрози та мільйонні втрати Артем Ковбель 12.08.2025 23:15
- Небезпечний Uncapped SAFE Note: що це таке і як інвестору не потрапити в пастку Роман Бєлік 12.08.2025 18:30
- Тіньова імперія Telegram: як право і держава приборкують анонімну свободу Дмитро Зенкін 12.08.2025 14:58
- Гра за правилами: чому відповідальність – це основа гемблінг-індустрії Михайло Зборовський 12.08.2025 12:30
- Перемовини США та рф приречені Ігор Шевченко 12.08.2025 12:27
- Зберегти код нації: особистий досвід гуцулки про українську ідентичність за кордоном Наталія Павлючок 12.08.2025 11:22
- Ваш генератор може заробляти Ростислав Никітенко 12.08.2025 10:14
- Базовая военная подготовка в вузах: права студентов и последствия отказа Віра Тарасенко 11.08.2025 22:18
- Порівняння податкових навантажень: Велика Британія vs Кіпр для IT-компаній і фрілансерів Дарина Халатьян 11.08.2025 17:41
- Енергія хорошої пам'яті Євген Магда 11.08.2025 17:20
-
Вкладник намагався відсудити у ПриватБанку 3 млрд євро за депозит 1995 року
Фінанси 25215
-
У "маркетплейсі дронів" DOT-Chain Defence виконали перші замовлення
оновлено Бізнес 7887
-
Гетманцев: Рада не планує ухвалювати закон щодо крипторезерву, НБУ проти
Фінанси 6255
-
Галина Ободець: "Українське походження товару – ще не гарантія успіху на полиці"
Новини компаній 4579
-
Шмигаль терміново зв'язався з главою Rheinmetall після його скарг на бюрократію в Україні
Бізнес 4138