Порушення умов і прострочення оплати за договором
Як відшкодувати збитки
Від своєчасних розрахунків із контрагентами залежить ваш грошовий потік. Але що робити, якщо ваш контрагент знову прострочує оплату та як на це вплинути?
У цій статті я розгляну питання юридичної відповідальності за порушення умов і прострочення оплати за договором. Крім цього, з’ясую, як відшкодувати спричинені збитки. Для цього вирішив проаналізувати законодавство, що регулює відповідні правовідносини.
Яким чином визначається строк оплати?
Перш за все, варто розуміти, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Строк оплати товару покупцем визначається договором. Цей строк може визначатися певною календарною датою або періодом у часі, а договором може бути передбачений обов'язок покупця оплатити товар частково або повністю до його передачі продавцем, або після передачі товару в строк, передбачений договором.
Своєю чергою строк оплати покупцем товару може встановлюватися й актами цивільного законодавства. Якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлено строк здійснення платежу покупцем, покупець повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.
У який момент обов’язок покупця вважається виконаним?
Обов'язок покупця оплатити вартість товару є виконаним у той момент, коли він здійснив повну оплату продавцеві. Хочу зазначити, що це правило поширюється також на договори купівлі-продажу з відтермінуванням платежу. Закон надає продавцеві право в разі несвоєчасної оплати товару покупцем вимагати від останнього оплати товару та процентів за користування чужими грошовими коштами.
Крім того, продавець має право пред'явити до покупця вимоги на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК у випадку, якщо ми говоримо про грошові зобов’язання. Також, окрім вищевказаних видів відповідальності ми можемо встановити 3% річних та інфляційні.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України — боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У випадку, якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу. Проте, вказані права продавець може реалізувати лише в тих випадках, коли покупець відмовляється від прийняття товару без достатніх правових підстав.
Якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві, крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Разом із тим, вказана норма має диспозитивний характер, відтак договором або актом цивільного законодавства продавцеві може бути встановлена заборона зупинки передачі товару або передбачені її особливості.
Порада від експерта
Аби укласти юридично грамотний договір, наполегливо рекомендую ще на початку співпраці з контрагентом визначити положення вашого договору й переконатися, що в разі порушення його положень іншою стороною, ваш бізнес не потрапить під удар. І нехай закон завжди буде на вашому боці.
- Ефект "зливного бачка" в маркетингу: чому ваші ліди називають "сміттєвими" Наталія Червона вчора о 10:30
- Рік Коня стане роком "темної конячки" Олексій Шевчук 01.01.2026 12:30
- Подарунки для посадовців: що заборонено законом Анна Макаренко 30.12.2025 16:49
- Зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні Альона Прасол 30.12.2025 10:56
- Стабільні обсяги, зростаюча ціна: логіка ринку земель у 2025 році Денис Башлик 29.12.2025 17:11
- Чому закон часто не працює без адвоката Дмитро Ламза 29.12.2025 13:40
- Стратегія, якої бракує Україні: чому цифровий суверенітет має стати державним пріоритетом Тетяна Хабібрахманова 29.12.2025 11:46
- Воєнний стан і святкові дні – трудові права залишаються чинними Дмитро Ламза 25.12.2025 21:34
- Попит на житло молодих сімей змінюється: безпека і функціональність понад естетику Микола Марчук 24.12.2025 14:01
- Лісова галузь 2025: розворот від "схем" на 180 градусів відбувся Олександр Місюра 24.12.2025 13:03
- Коли в досудовому строки сплинули та як адвокат блокує подальше переслідування Дмитро Ламза 24.12.2025 10:51
- Чи можлива мобілізація жінок в Україні? Віра Тарасенко 23.12.2025 22:42
- Боротьба за берег озера та ліс у Дніпрі Павло Васильєв 23.12.2025 21:50
- Чому фокус на людину став новою конкурентною перевагою бізнесу? Мар'яна Луцишин 23.12.2025 13:44
- Бізнес і надалі залишать без кредитів Сергій Дідковський 23.12.2025 12:07
- Стратегія, якої бракує Україні: чому цифровий суверенітет має стати державним пріоритетом 312
- Чому закон часто не працює без адвоката 165
- Стабільні обсяги, зростаюча ціна: логіка ринку земель у 2025 році 80
- Подарунки для посадовців: що заборонено законом 38
- Зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні 35
-
Продажі акумуляторів LiFePO4 зростають. Чи варто переплатити за них під час блекаутів
Технології 5283
-
20 прогнозів на 2026 рік. Чи буде втрата Донбасу, демократичний Конгрес та ШІ-пісні
2456
-
УЗ відновила електропоїзд ЕПЛ9Т-011: курсуватиме в київській агломерації – фото, відео
Бізнес 1909
-
Києву – Ocean, регіонам – ритейл-парки. Де цього року відкриються 20 торгових центрів та що там буде
Бізнес 946
-
Буданов очолив Офіс президента – перші висновки та прогнози
895
