Ви, безперечно, великий чоловік дляУкраїни. Особливо в справі декомунізації. Розумію, що це вельми непроста іклопітна робота. Як можу сприяю вам у популяризації цієї справи. Але осьпригадав одну давню історію, якою хочу поділитися з вами публічно.
У вісімдесяті роки (напевне, у 1985-му -буде точніше) минулого століття працював я завідувачем відділом і членомредколегії газети "Сільскі вісті" , яка виходила тоді накладом у дваз лишком мільйони примірників. Побував я у відрядженні вВолодарсько-Волинському районі Житомирської області. Зустрівся там з тодішнімпершим секретарем райкому партії Петром Петровичем Олещуком. Запитую, а чомутака назва в містечка і району, відповідно? Чому подвійна? Він, щирийукраїнець, каже:"Я сюди засланий з іншого кінця області. Як приїхав, ставзапитувати місцевих, вияснив, що Володарськ - перша частина, себто, приставначастина назви містечка походить від увіковічнення імені соратникаТроцького-Бронштейна, а потім і Лєніна, до якого перейшов революціонер .Згодом, він у більшовиків керував пропагандою і був убитий есерами ще 1918року.
Цікаво, що насправді даний революціонерніякий не Володарський, а Мойсей Маркович Гольдштейн, - казав мені П. Олещук, -і родом він зовсім не з Житомирщини, а з Старокостянтинівского районуХмельниччини. Це за сто двадцять кілометрів по карті, а дорогою - ше далі.Хтось приліпив це ім'я нашому райцентру, так увіковічили пам'ять соратникавождя. Я ось взяв і порушив на сесії районнної ради питання, щоб відчепити цюпершу половину імені містечка, назвати селище просто Волинськом. Усе пройшлоспокійно, всі підтримали мою пропозицію одноголосно, бо ніяких родичівВолодарського в цих краях ніколи не мешкало, і якщо чесно, то тут давно вженіхто не знав про кого це взагалі йдеться у причепі до назви поселення. За моїмнаполяганням послали те рішення до Президії Верховної Ради СРСР. А десь черезмісяць мені несподівано телефонний дзвінок з Москви поступає. На зв'язкутовариш Володарський - голова Центростату СРСР - ЦСУ. Виявляється, він синГольдштейна. І каже відкритим текстом:
"Навіщо тобі перейменовувати місто? Забудь про це. Ніхто цього зробититобі не дозволить, бо я за цим стою. Ти скажи, що тобі потрібно для району.Тільки зараз скажи, офіційні листи писати не потрібно, я тут занотую все, тобівсі заявки прийдуть. Тільки точно назви вашу залізничну станцію ...І щоб більшеніколи про відміну імені Володарського не заїкався ніхто у вас..."
Ну, й я продиктував, - мовив Петро Петрович. - Через тиждень нам загнали зАзербайджану ешелон бітуму, з інших кінців почали надходити, як за щучимповелінням, вагони комбікорму, шиферу, скла. Поступило десять нових вантажівок,десять молоковозів, цех для машинного доїння корів. Так несподіваноприбарахлилися, кілька доріг збудували... Через кілька місяців несподіваноприїжджає Кавун, перший секретар обкому і одаразу запитання: "Звідки маннанебесна? Хто сипле?" Так і так розповідаю, вислухав. "Гаразд, - каже,- до нього зайду..."
Сьогодні, в 2016-му, я поцікавився і виявив: все й по нині стоїть мертво,як того хотів голова ЦСУ СРСР Володарський-Гольдштейн у 1985 році. Як, власне,ще товариш Лєнін заповів у 1918-му. Що це справді так, доказую наочно. Заглянувдо тамтешньої районної газети "Прапор", яка, виявляється,розміщується, за станом на 12 лютого 2016 року на Червоній площі уВолодарську-Волинському. З чим нас усіх і вітаю. Справа Леніна-Гольдштейна живена Житомирщині й по нині. Мій доказ перевіряється тут - http://www.prapor-vv.zt.ua/pdf.php-
***
Уважні читачі вже написали мені, що в попередній робочий тиждень Верховна Рада Гольдштейн-Волинський перетворила в Хорошів. І слава Богу! Але з історії сторінки не викинеш...
