Шляхи вирішення міграції українського інтелекту. Ключові аспекти
Серед великої кількості гострих проблемних питань, шо сьогодні постають перед Україною, з точки зору майбутнього найгострішим є питання міграції людського потенціалу.
Проблема міграційного відтоку економічно активного населення це не міф, а соціально-економічне явище, що впливає на розвиток України. Проблема трудової міграції спостерігалась в Україні ще задовго до сучасної війни, після першого нападу Росії на Україну у 2014 році. Адже причина такого явища полягала не тільки у пошуку більш високооплачуваної роботи, а й у пошуках безпечнішого місця, кращої освіти, медицини, інфраструктури, кращих умов життя в цілому.
Ключ до успіху України лежить у площині людського потенціалу, що пов'язаний із розумінням його роботи в майбутньому. Усвідомлення ключових тенденцій роботи майбутнього й актуальних навичок, прогнозів щодо ринку праці може стати основою у процесі відбудови післявоєнної країни.
Для цього мають бути залучені міжнародні експерти та організації, які власною експертизою впровадження дієвих реформ зможуть в найкоротші терміни реанімувати проблему відтоку людського капіталу. В першу чергу, варто заохочувати українців підвищувати якість надання послуг за рахунок використання місцевих знань та заохотити людей повертатися до місць, де вони жили до війни.
Основні напрями роботи в реформі міграційного відтоку:
Відбудова міст. Архітектурна палата Національної спілки архітекторів України створила штаб, де працює над відновленням міст та громад. Нова українська архітектура повинна мати нові сенси на основі принципів: взаємодії, спільнотворення, підтримки та оборони. Архітекторам, інженерам, проєктувальникам, виробникам та постачальникам будівельних матеріалів, які готові до співпраці пропонують приєднатись до ініціативи.
Освіта. Європейські освітні програми потрібно розширити, щоб надати більше можливостей українцям навчатися за кордоном, а після навчання вони матимуть можливість свої знання та досвід впроваджувати вже в Україні. Окрім того, потрібно розвивати тісну співпрацю з іноземними університетами та центрами розробок. Це необхідно для підвищення якості викладачів та адміністративного персоналу українських університетів, реалізації глобалізації української освіти, та припливу знань (як приклад, студент чи вчений живу у Польщі, але працює над українськими проєктами в українських університетах).
Створення робочих місць. У сучасному стані дуже складно створити умови, які гарантовано призведуть до виникнення робочих місць у довгостроковій перспективі. Можливим рішенням буде підтримка сфер економіки, де дії людини практично неможливо замінити штучним інтелектом. Це призведе до зміни підходів концепції робочого місця, коли замість роботи людина займатиметься реалізацією свого творчого потенціалу. Для прикладу, дизайнери та креативний кластер українського суспільства. Все це буде стимулом для молодого покоління розвивати свої таланти на Батьківщині.
Економіка знань. Український соціум будує «економіку знань» де завгодно, але не в Україні. І це не вина компаній чи громадян: вони роблять це там, де є реальний запит на їх інтелект та знання, грубо кажучи де є робота. Роблячи світ навколо кращим, українські розробники або обмежуються номінальним фізичним розташуванням в Україні, або взагалі залишають країну.
Підводячи підсумок, варто зазначити, що основний об’єкт уваги держави в напряму повернення людського потенціалу назад в Україну – це м’яко, цілеспрямовано та інноваційно створювати в країні в різних сферах життєдіяльності умови, що спонукали б громадян та бізнес замість звичних традиційних умов існування, до політики реалізації та заохочення ініціатив на місцях та на рівні держави. Завдяки таким рішенням, ми зможемо в найближчі роки не тільки зупинити відтік людського потенціалу, але й запрошувати в Україну уми з Європи, Азії та Америки.
- Строк нарахування 3 % річних від суми позики Євген Морозов 09:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 24580
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21311
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 11611
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 9528
-
Селена Гомес, Демі Мур та Єва Лонгорія: найкращі образи найуспішніших жінок Голлівуду – фото
Життя 8072