Банки вміють заробляти навіть під час війни і наповнювати бюджет, головне – їм не заважати
Банківська система була і залишається фундаментом, на якому міцно стоїть українська економіка навіть у часи великої війни.
Банківська система була і залишається фундаментом, на якому міцно стоїть українська економіка навіть у часи великої війни. Це не просто гучні слова чи оцінки, це підтверджується конкретними цифрами, причому із Державної податкової адміністрації. Там днями видали цікавий звіт щодо наповнення держбюджету у січні-лютому 2024 року, у непростий час, коли Україна все робить, щоб вистояти без глобальної міжнародної допомоги: макрофін від Євросоюзу (4,5 млрд євро) ми отримали лише 20 березня, а фінансування від США через політичну тяганину, на жаль, залишається під питанням.
ДПС видала таку галузеву структуру платежів до зведеного держбюджету за два місяці цього року:
• Фінансова та страхова діяльність – 19,7 % усіх зборів;
• Оптова та роздрібна торгівля, ремонт авто та мотоциклів – 14,5%;
• Переробна промисловість – 12%;
• Держуправління та оборона, обов'язкове соцстрахування – 9,8%.
Це ключові напрямки за січень — лютий. А якщо говорити про прирости, то тут фінсектор показав просто рекордний приріст (порівняно з січнем-лютим 2023 року) — одразу в 12 разів! Це плюс 49,4 млрд. грн.
Не хочу применшувати переваг та інших галузей, які також докладають максимум зусиль для наповнення держскарбниці: наприклад, надходження від транспорту, складського господарства з поштою та кур'єрською доставкою виросли на 89,3% (+9,2 млрд грн), від оптової та роздрібної торгівлі – на 27,2% (+8,5 млрд грн), а від переробної промисловості – на 24,9% (+6,6 млрд грн). Видно, що бізнес щодня здійснює подвиг у найскладніших військових умовах.
Але фінансовий сектор справді сильно підняв планку, впевнений, що велику роль відіграла саме банківська система. Саме для неї у листопаді 2023 року було встановлено максимальну серед інших галузей ставку податку на прибуток: 50% за підсумками 2023-го та 25% — у 2024 році (18% — для інших). Це з розумінням було сприйнято банківською спільнотою навіть при тому, що оподаткування було підвищене заднім числом. Усі розуміють проблеми зі зростаючими оборонними витратами та складнощами щодо отримання міжнародної допомоги, які загострилися на початку цього року.
А за 2023 рік банківська система заплатила податок на прибуток на загальну суму 73,5 млрд грн. Просто немислиме зростання порівняно з показником 2022-го, коли перерахували до бюджету 7,4 млрд. грн.
При цьому фінансовий сектор продовжує кредитувати бізнес та населення. Відчутне зростання обсягів почалося десь із другого півріччя 2023-го і планомірно триває зараз. Звичайно, за активного розвитку державних програм (на кшталт «5-7-9%» та «єОселя»), але також завдяки активному просуванню пропозицій для кредитних карток, які допомагають простим людям підтримувати свої поточні витрати у непростий час.
На початку Великої війни скептики заявляли, що банки не зможуть відновити кредитування на тлі бойових дій, руйнувань і зростаючих неповернень. Але цю проблему також вирішуємо. Якщо перед повномасштабним вторгненням, на 1 січня 2022-го, Нацбанк давав показник проблемних кредитів на рівні 30,02% всього портфеля банківської системи, а за рік він підскочив до 38,12%, то тепер (на 1 лютого 2024-го) його вже вдалося скоротити до 36,75%. Робота йде, і ми бачимо позитивний результат за планомірного збільшення кредитування.
Можна стверджувати, що банківська система вистояла і має всі задатки для подальшого розвитку навіть під час війни. Головне – не заважати їй працювати.
- Строк нарахування 3 % річних від суми позики Євген Морозов 09:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 23180
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21293
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 9748
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 8862
-
Як тренування в спортзалі можуть нашкодити: помилки початківців
Життя 7730