Спротив цивільних. Як підтримати людей в окупації
Що відбувається з національною свідомістю в окупації?
Після того, як ворог захоплює територію, його наступна задача – захопити населення, і мова йде не тільки про фізичне захоплення та обмеження можливостей для переміщення. Найцінніше – це національна ідентифікація українців. Тобто через страх, залякування та ІПСО ворога роблять все для того, щоб місцеві зневірилися у перемозі.
Блокування зв’язку, телебачення та радіо, ізоляція від соцмереж спричиняють інформаційний вакуум. Населення відривається від української реальності, не бачить як звільняються території і короткі зідзвони з родичами в Україні через vpn стають єдиним джерелом інформації про те, що насправді відбувається. Більше того, складно прямим текстом передавати новини або розповідати про волонтерську діяльність. Люди вигадують кодові слова для спілкування.
Це тиск, який відчувається навіть в повітрі, призводить до того, що цивільні можуть втратити надію та віру, але саме цивільне населення – найпотужніша зброя проти спроби окупантів загарбити українську націю, культуру та гідність.
Як проходить спротив цивільних в окупації?
Один з найпоширеніших методів волонтерів – поширювати національну символіку. Виклик в тому, що за наявність прапору, гербу окупанти можуть вбити. Придбати український прапор в окупації неможливо. Навіть неможливо придбати тканину наших кольорів. Окупанти беруть волонтерів в полон та продовжують знищувати все українське. У цій боротьбі наші хлопці та дівчата не зупиняються та максимально проявляють свою креативність. Навіть з кольорових поліетеленових пакетів (синіх та жовтих) вони роблять національні стрічки спротиву, які розвішують всюди, де є можливість. Хочеться підкреслити, що кожна синьо-жовта стрічка в окупації – це куля в бік ворога. Для цивільних, кожна синьо-жовта стрічка – це надія на перемогу.
Приведу в приклад історію Анни (ім’я змінено в цілях безпеки), жительки Херсонщини. Вона жила в одному з сіл, яке потрапило під російську окупацію під час повномасштабного вторгнення. Анна не змогла зрозуміти, як ворожі війська можуть насильно входити на її землю і руйнувати життя її співвітчизників.
Хоча Анні вже було 56 років, вона вирішила чинити спротив. Вона почала розвішувати синьо-жовті стрічки на вулицях і дорогах свого села, щоб показати свою підтримку українській державі і висловити свій протест проти окупації. Вона також долучилася до місцевих груп опору, що організовували акції спротиву.
Але ситуація погіршувалася і Анні довелося переховуватися від окупантів, щоб уникнути репресій та вигнання з дому. Вона прожила в страху і нестабільності протягом кількох місяців, доки нарешті її син, який працював в іншому місті України, допоміг їй вибратися з окупованої території.
Не дивлячись на довге перебування в окупації, Анна була повна надії на майбутнє. Вона була вдячна своєму синові і знала, що далі вони будуть докладати зусиль, щоб привернути увагу світу до російської агресії та підтримувати співвітчизників на окупованих територіях. Наразі син Анни – активний волонтер та займається доставкою гуманітарної допомоги на деокуповану територію Херсонщини.
Як підтримати спротив українців?
Всі інформаційні кампанії, пости на особистих сторінках, виступи публічних осіб сприяють мотивації цивільних чинити спротив.
Наприклад, наш фонд на звільненому правобережжі Херсонщини розмістив зовнішню рекламу на підтримку окупованих територій.
Спілкування з людьми в окупації будь-яким можливим каналом комунікації – це не просто зв’язок та підтримка близької людини, це привід нагадати, що ЗСУ вже поруч.
Можна розмірковувати, що слова підтримки мешканці в окупації не прочитають, адже там інформаційна блокада. У цьому є логіка, але чим більше громадськість підіймає історії окупації, тим більше ми займаємо інформаційного простору та привертаємо увагу не тільки українських політиків та лідерів, а й небайдужих людей з-за кордону, які зможуть об’єднатися навколо допомоги Україні.
Наша задача – підтримувати максимально спротив цивільних, адже це один з прикладів найпотужнішої зброї проти ворога.
- Строк нарахування 3 % річних від суми позики Євген Морозов 09:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 22999
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21293
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 9545
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 8739
-
Як тренування в спортзалі можуть нашкодити: помилки початківців
Життя 7727