Обмеження на продаж продуктів: повернення у 1990-ті чи 1930-ті?

Після здороження гречки деякі супермаркети ввели обмеження на продаж продуктів. Тепер людина може взяти не більше кілограму гречки або інших круп і лише 3 кг макаронів. Ми це вже бачили у перебудовчі радянські та буремні 1990-ті роки.

Після здороження гречки деякі супермаркети ввели обмеженняна продаж продуктів. Тепер людина може взяти не більше кілограму гречки абоінших круп і лише 3 кгмакаронів. Ми це вже бачили у перебудовчі радянські та буремні 1990-ті роки. Тоді чиновники мало розумілися на ринкових механізмахуправління економіки і вважали, що ціни можна стримати через штучне обмеженняпопиту.

Пізніше прийшло розуміння, що спинити ріст цін можначерез наповнення ринку, стимулювання інвестицій до аграрного сектору, та бодайяку боротьбу з корупцією. І дефіцит продуктів харчування для України переставбути актуальним.

Пізніше багато хто зрозумів, що ціни на продукти масовогоспоживання не можна регулювати адмініструванням, і визначаються вони не волеючиновника, а ринком.

Багато хто це зрозумів, але не українська влада 2011 року. Міністр аграрної політики іпродовольства Микола Присяжнюк запропонував губернаторам звільнити чиновниківобласних адміністрацій, які не впоралися зі зростанням цін на продукти. Виявляється,ці чиновникизвинувачуються в тому, що вони не забезпечили всі необхідні заходи щодостабілізації цін на продукти харчування.

За логікою міністра, у зростанні цін винний нецентральний уряд, який задає економічну політику, а місцеві чиновники-шкідники,які штучно підвищують ціни.

Якщо так піде далі, то наступними антикризовими заходамиУряду можуть бути, наприклад,  запровадженнякарток на хліб або продрозверстки на селі. А чому, власне, ні? Адже це легше,ніж проводити справжні економічні реформи?