Хто блокує судову реформу?
Будь-яка реформа – це завжди люди та не лише вчасно і правильно прийняті рішення, а ще й ті, хто за цими рішеннями стоїть.
Судова реформа не є винятком із правила. Її успіх теж залежить від тих, хто впливає на ключові процеси. Результати цих змін однак виявилися не дуже втішними: до органів, відповідальних за очищення та оновлення судової влади, є багато претензій.
Передумови
Особливо багато конструктивних претензій є до органу, який безпосередньо займається добором та оцінюванням суддів – Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС).
Зокрема, протягом останніх п’яти років ВККС рекомендувала до Верховного Суду 46 недоброчесних суддів, провалила кваліфікаційне оцінювання суддів та демонструвала неоднозначні результати під час добору суддів Вищого антикорупційного Суду.
Кінець нинішньому складу ВККС мав покласти Закон 193-ІХ, який Верховна Рада ухвалила у жовтні 2019 року. Саме цей закон запустив нову судову реформу, а також припинив повноваження усіх членів Вищої кваліфікаційної комісії. Очікується, що нова ВККС буде створена на підставі конкурсу, який проведе спеціальний новостворений орган – Конкурсна Комісія.
Хто має входити до складу Конкурсної Комісії?
Відповідно до закону Комісія складатиметься з шести членів – 3 представників Вищої ради правосуддя та 3 міжнародних експертів. Щодо останніх, то до складу Комісії мають бути обрані ті експерти, яких іноземні та міжнародні організації вже рекомендували до Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ).
Участь міжнародних експертах у конкурсних процедурах поки демонструє значний позитив, адже вони долучались до поки що найбільш успішного для України добору суддів. Йдеться, звісно ж, про Вищий антикорупційний суд.
Так у чому полягає проблема?
Відповідно до закону вся процедура конкурсу – від початку процедури конкурсу до затвердження остаточного результату – ухвалюється Вищою радою правосуддя.
Вища рада правосуддя (ВРП) – це орган суддівського врядування, відповідальний за призначення на посаду, звільнення і притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.
Саме до нього в громадськості є безліч питань.
Адже ВРП лишила на посадах суддів Майдану, призначила до Верховного Суду тих недоброчесних суддів, яких рекомендувала Вища кваліфкомісія, не звільнила більшість суддів, які провалили оцінювання та, на додачу, заборонила транслювати свої засідання. Більш того, двоє членів ВРП призначені на посаду вдруге (це пряме порушення Конституції України).
І, схоже, ВРП не у захваті від присутності міжнародних експертів у новій комісії.
Положення про проведення конкурсу, яке затвердила ВРП, викликало небезпідставне занепокоєння з боку громадськості. А згодом і з листа міжнародних партнерів України стало відомо, що вони відмовилися пропонувати кандидатури від себе.
Причина такої реакції, зокрема, – пункт 5.10 Положення, який фактично зводить нанівець роль міжнародних експертів у доборі членів Вищої кваліфкомісії.
Цей пункт дозволяє ВРП відхиляти рекомендації Конкурсної Комісії щодо призначення чи відмови у призначенні кандидатів. Хоча в законі такої можливості, навіть потенційної, ми не знайдемо.
Міжнародники також висловили стурбованість щодо Положення у частині вимог до якісного складу ВККС – більшість членів, згідно з нормою Положення, має бути суддями.
Чому це не дуже добре – можна знайти тут.
Отже, можна говорити про те, що ВРП усіляко намагається обмежити повноваження міжнародних експертів і не дає їм можливості сповна виконувати ті функції, які закладені у самому Законі 193-ІХ.
У свою чергу, Вища рада правосуддя продовжує апелювати до “нечітких процедур”, встановлених Законом.
Хоча, можливо, потрібно почати апелювати до самої Вищої ради правосуддя?
- Невидимий азарт цифрового світу Михайло Зборовський вчора о 12:03
- Чому керівники перевантажені: ключові помилки делегування та як їх усунути Олександр Скнар вчора о 09:52
- Мікро-ритуали для підтримки команди: маленькі кроки великої стійкості Тетяна Кравченюк 17.11.2025 17:16
- Вихід власника з операційки: розділення стратегії та тактики для кратного росту маржі Олександр Висоцький 17.11.2025 15:06
- Арешт майна: коли держава заходить у двері бізнесу Анна Ігнатенко 17.11.2025 12:17
- Енергоконтракти осені 2025: як умови постачання стали фінансовим ризиком для бізнесу Ростислав Никітенко 17.11.2025 10:23
- Аннушка вже розлила масло: чому "Міндічгейт" – точка неповернення Дана Ярова 17.11.2025 00:47
- Що означає новий статус у Резерв+ та коли він з’являється у військовозобов’язаних Віталій Соловей 17.11.2025 00:10
- Повернення анонімності: покоління Z перетворює цифрову ідентичність Христина Кухарук 16.11.2025 17:53
- Як створити робочий простір, що знижує стрес і допомагає відновленню Олександр Скнар 14.11.2025 11:27
- Коли ви "засновник" фіктивного ТОВ, про яке навіть не чули: алгоритм дій Андрій Лотиш 14.11.2025 11:25
- Ринок грантів і фандрейзингу у 2026: конкуренція зростає, правила гри змінюються Олександра Смілянець 14.11.2025 11:18
- Відставка міністрів і санкції: чи це реальні дії чи театр для суспільства Дана Ярова 14.11.2025 10:00
- Чи можливо мобілізувати особу під час розгляду заяви на відстрочку? Віталій Соловей 13.11.2025 22:58
- Відстрочка від мобілізації для догляду за родичами: кого і за яких умов це стосується Віра Тарасенко 13.11.2025 22:25
- Після 40: як жінки обирають зрілих чоловіків, а не пристрасть і шоу 870
- Принцип суперпозиції: чи буде відновлено довіру між кандидатами та ВККС? 547
- Що означає новий статус у Резерв+ та коли він з’являється у військовозобов’язаних 276
- Чи можливо мобілізувати особу під час розгляду заяви на відстрочку? 201
- Відстрочка від мобілізації для догляду за родичами: кого і за яких умов це стосується 149
-
Головний прапор України приспустили: що сталося
Життя 48974
-
Операція "Мідас". Встановити походження доларів у пачках ФРС виявилося неможливим
Фінанси 47676
-
"Ампутація або смерть". Три висновки The Economist про скандал, що загрожує Україні
43562
-
Україна може отримати близько 100 літаків Rafale. Як працює ця "пташка"
Технології 24986
-
Під Києвом знайшли підпільне виробництво. Вилучили 24 т пластівців і 200 000 консервів – фото
Бізнес 20098
