Українські меседжі на "сніданку з Трампом"
Я бачу два змістовних поля – гуманітарне та інвестиційне, у розробці яких для нас важлива підтримка США і міжнародного співтовариства.
Кілька днів у США, в рамках Національного молитовногосніданку, дозволили мені заміряти настрої американських ділових і політичнихеліт щодо України. А також – безпосередньо почути їхні оцінки політичних таекономічних процесів у нашій країні.
Молитовний сніданок – подія зовсім іншого змістового навантаження,аніж її подають в Україні. Навіть в експертних колах у нас помилковонедооцінюють силу «неформатних» механізмів і можливості їх впливу на глобальніпроцеси.
Ідеологія сніданку - об'єднуюча. Вона – традиційна дляамериканського суспільства США, і зрозуміла усім, хто готовий комунікувати зключовим геополітичним центром на його принципах.
Попри декларовану аполітичність заходу, тут збираєтьсяаудиторія, яка багато в чому формує порядок денний глобального розвитку. Частона «полях» сніданку вперше озвучують тези, що згодом визначають відповіді насвітові виклики. Для України – це можливість запропонувати світові своєпозитивне позиціювання – відмінне від існуючого – зі знаком мінус.
Аби доносити меседжі аудиторії, яка пропонує формулирішень, маємо активно використовувати нові формати. Істеблішмент США має власніінтереси щодо України. Так само, як і МВФ. Але для них цікаво чути також альтернативнудумку про розвиток української фінансової системи, інвестиційні перспективи,інноваційний потенціал. Саме в таких розмовах формується розуміння перспективУкраїни. Згодом воно може стати геополітичним маркером, який конвертують устратегічні рішення.
Цього року молитовний сніданок відвідали 3800 осіб ізбільш, ніж 130 країн. Показово, що російська делегація, попри закон про санкціїі розслідування про втручання РФ в американські вибори, надіслала утричі більшеучасників, аніж рік тому. Виявилося, що риторика холодної війни для Кремля –??не привід відмовлятися від діалогу в форматі і на умовах опонента.
Основні зустрічі і переговори відбуваються у кулуарахі на офіційних майданчиках. Зокрема, у рамках Україно-американської діловоїради, де ми зустрілися із представниками аерокосмічних, енергетичних, ІТ тааграрних компаній США. У цьому контексті бачиться важливою оцінка ПрезидентаРади Моргана Вільямса про Україну як ринок, цікавий для американських компанійі технологій.
Я бачу два змістовних поля – гуманітарне таінвестиційне, у розробці яких для нас важлива підтримка США і міжнародногоспівтовариства. Про це, до речі, йшлося на багатьох майданчиках. Першоряднаумова – відновлення в Україні миру, повернення окупованих територій івідновлення гуманітарного розвитку на Донбасі.
Не менш важливий наш меседж полягає у наявності вУкраїни високих інвестиційних перспектив навіть в умовах окупації частинитериторій. Війна – не привід відмовлятися від економічного зростання,технологічного розвитку і створення робочих місць. При цьому важливозабезпечити справедливу бюджетну політику щодо жителів Донбасу і тимчасовопереселених громадян.
У жорстких існуючих умовах можна і потрібно просуватиінвестиційні можливості країни. Україна реально готова іти уперед у багатьохнапрямках. Ця думка була ключовою на різних зустрічах. Важливо переконатиміжнародних партнерів, що амбіції України – значно вищі, аніж мати статуссвітового постачальника пшениці, птиці або соняшникової олії. У нас єтехнологічні інновації, зокрема унікальні, які, безумовно, цікаві світовійспільноті.
Ми обговорювали перспективи розвитку альтернативноїенергетики в нашій країні і світі. Україна вже опанувала випусквітроенергетичних установок світового рівня і довела готовність до міжнароднихпроектів в «зеленій» енергетиці. Приклад – створений на принципах міжнародноїкооперації сучасний вітропарк в Казахстані. А ближчим часом краматорськівиробники представлять нову, унікальну навіть для Європи, вітроенергетичнуустановку.
Розвиток високотехнологічних виробництв, створенняякісних робочих місць і активна гра на світовому ринку інноваційних трансферів –шанс для України стати частиною європейської інноваційної моделі. І –відірватися від консервативного сприйняття, як технологічно відсталої аграрноїкраїни.
- Інструменти підтримки команди: корпоративна культура під час кризи Тетяна Кравченюк 11:27
- Бути чоловіком в Україні: фінансові виклики та можливості їх подолання Інна Бєлянська 11:21
- Міф про багатозадачність: чому "режим Цезаря" шкодить продуктивності Олександр Скнар вчора о 23:37
- Встановлення факту самостійного виховання дитини: судова практика Леся Дубчак вчора о 20:13
- Чотириденний робочий тиждень: глобальні експерименти й українські реалії Мар'яна Луцишин вчора о 16:22
- Віддати останню шану Героям Євген Магда вчора о 13:11
- UAE Corporate Tax для вільних зон: коли 0% – не завжди 0% Дарина Халатьян вчора о 11:59
- Як давати гроші близьким і не зруйнувати стосунки: правила підприємця Олександр Висоцький 01.10.2025 10:29
- Переміщення військовослужбовців за ініціативою: порядок та особливості проєкту Юлія Кабриль 30.09.2025 15:07
- Особистий бренд і медійність: як фахівцю просувати себе без втрати професійності Олена Рубанець 30.09.2025 15:05
- Як українському бізнесу вийти на міжнародний ринок через Ірландію Василь Селіфонов 30.09.2025 14:53
- Кадрові виклики для бізнесу Дніпропетровщини: результати дослідження Алла Чуприна 30.09.2025 13:11
- Грузинський сценарій в Молдові не пройшов Максим Гардус 29.09.2025 22:06
- Фейкова новина про обов’язкову заміну прав: що треба знати українцям у Польщі Михайло Стрельніков 29.09.2025 12:53
- Як розпізнати корупцію: ключові ознаки та приклади з життя Анна Макаренко 29.09.2025 12:26
- Особистий бренд і медійність: як фахівцю просувати себе без втрати професійності 121
- Фейкова новина про обов’язкову заміну прав: що треба знати українцям у Польщі 115
- Бути чоловіком в Україні: фінансові виклики та можливості їх подолання 115
- Як розпізнати корупцію: ключові ознаки та приклади з життя 65
- Як українському бізнесу вийти на міжнародний ринок через Ірландію 61
-
Угорщина підписала "найдовший у своїй історії контракт щодо LNG" з постачанням із 2028 року
Бізнес 38580
-
Лідери ЄС загалом погодилися надати Україні "репараційну позику", але ще сперечаються
Фінанси 27395
-
В порту Херсон катастрофічна ситуація. Концесіонер вимагає перегляду угоди
Бізнес 11335
-
У США зупинили будівництво "найвищого" дерев’яного хмарочоса у світі: яка причина
Життя 10144
-
Ілон Маск став першою людиною в історії, чий статок перевищив $500 млрд
Фінанси 6657