Бути активним феміністом: для чого підтримувати жінок у політиці?
За останнє десятиліття осмислення гендерної рівності дещо змінилось.
За останнє десятиліття осмислення гендерної рівності дещо змінилось: дискримінація та насильство набули публічного висвітлення, зростає участь жінок в ухваленні суспільно важливих рішень, Україна приєдналась до “Партнерства Біарріц”. Утім жінки продовжують зазнавати проявів нетерпимості, зокрема в політичній сфері. Напередодні виборів депутатів та депутаток місцевих рад саме час продовжити дискурс задля підтримки жінок-кандидаток.
Згідно з дослідженням громадської думки, яке провів Національний Демократичний Інститут, 66% українців прагнуть більшої рівності жінок та чоловіків у політичному житті. Чому ж рівне представництво жінок та чоловіків у політиці настільки важливе? Та чому жінки в Україні здебільшого вагаються, чи варто брати участь у прийдешніх виборах, попри 40-відсоткові гендерні квоти?
Про підтримку
Коли жінка йде в політику перші, хто ставить їй перепони – це ті, хто мали б допомагати, – її найближче коло спілкування. Часто чоловік в сім’ї не сприймає свою жінку як політикиню. Він не хоче брати на себе частину домашніх обов’язків та соціальну відповідальність перед іншими чоловіками, мовляв, твоя жінка відома, сильна, заробляє більше. Одна з причин – стереотипні уявлення суспільства щодо гендерних ролей, які впливають на сприйняття жінок загалом та в політичному житті країни зокрема.
Далі жінка, йдучи в політику чи державне управління, зіштовхується з тим, що їй доводиться боротися з колегами, які теж не хочуть, аби вона була успішною. Друзі, партнери, виборці подекуди просто не готові сприймати жінок в політиці – мислять стереотипно, а, можливо, навіть бояться рівної та чесної конкуренції.
Про нерівність у Кабміні та парламенті
Особливо видно нерівність підходів у нашому Кабміні та парламенті, коли тотальна більшість відповідальних посад у політиці та держуправлінні надається саме чоловікам. Чоловіки створили в політиці закритий клуб, куди майже не пускають жінок. Окремі винятки зазвичай працюють на підтвердження загального правила, тому що жінки були змушені діяти за “чоловічими сценаріями”.
Якби наш парламент чи Кабмін хоча би наблизилися до паритетної рівності у гендерному питанні, їхня ефективність могла би збільшитися в кілька разів. Для прикладу, можна поглянути на парламенти і уряди країн Скандинавії, які сьогодні є одними із найбільш показових. У цих країн не тільки рівень життя набагато вищий, а також і рівень щастя, про що свідчать рейтинг щасливих країн від The Earth institute та ООН. Звісно, питання не тільки в гендері, але і в рівності також.
Що може зробити кожен чоловік?
Мені здається, що ця проблема, окрім ментального та поведінкового характеру, має ще глибинне культурне та освітнє коріння. Для прикладу, наші жінки в літературі, героїчному епосі представлені виключно як дружини, в піснях вони часто оспівуються як берегині. Але жодного слова немає про незалежні і сильні образи жінок, які й сьогодні пішли на фронт захищати країну, чи в топі Forbеs демонструють, що бізнес-лідерство можливе.
Українська жінка – це про право бути собою, демонструвати свою самобутність, незалежно від того, хто твій батько, чоловік чи партнер.
Впевнений, що українські чоловіки подолають стійкі стереотипи про розподіл ролей у суспільстві, і система освіти та медіа цьому сприятимуть. Для цього нам, чоловікам, мало бути толерантними, свідомими та сильними. Нам потрібно бути проактивними феміністами. І тоді ми зможемо гармонізувати суспільство та наблизитися до рівності як глобального тренду. Усі отримають однакові можливості та змогу реалізувати свій потенціал незалежно від суспільних стереотипів. У цьому – велика цінність демократичного розвитку.
Усім жінкам, які вирішили балотуватися на місцевих виборах, кажу – #уполітикунеодна.
"Йдеш у політику не одна" – це проєкт, покликаний продемонструвати підтримку політикиням: тим, котрі лише розпочинають кар'єру і тим, хто вже має досвід. Приєднатися до хвилі підтримки можна на сайті: neodna.org.ua. А також у соцмережах проєкту: neodna.org.ua з #уполітикунеодна.
- Строк нарахування 3 % річних від суми позики Євген Морозов 09:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 22999
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21293
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 9545
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 8739
-
Як тренування в спортзалі можуть нашкодити: помилки початківців
Життя 7727