Навіщо продавати занедбані тюрми?
Наскільки це знакова подія і чи загалом продавати в’язниці - доцільно?
“Ми дійсно скорочуємо кількість тюрем. Ми "заморожуємо" дев'ять в'язниць на цьому тижні. Є й інші десятки об'єктів, які ми готові виставити на продаж… Звичайно, мова про земельні ділянки. СІЗО (і мова в першу чергу йде про СІЗО) будувалися давно, 100-150 років тому. Колись це вважалося околицями, а зараз це центри міст. Відповідно у нас величезні площі, кілька гектарів земель практично в кожному великому місті на хороших земельних ділянках. Нам це не потрібно”.
Так у червні 2020-го року міністр юстиції України Денис Малюська анонсував початок “великого розпродажу в'язниць”. І ось у лютому 2021-го Міністерство юстиції України спільно з Фондом державного майна України заявило про продаж першого лоту — Ірпінського виправного центру №132. Наскільки це знакова подія і чи загалом продавати в’язниці — доцільно?
Відразу зазначимо, що “робочі” в’язниці ніхто закривати і виставляти на продаж не буде, випускати засуджених заради цього – теж. Приватизація торкнеться лише законсервованих та майнових комплексів — пусток. Станом на 2021 рік їх 35, але до кінця року кількість може зрости до 40.
Вигоду для держави, перш за все економічну, від приватизації в’язниць-пусток слід розглядати у чотирьох аспектах.
Кількість в‘язниць в Україні більш ніж потрібно
Для початку звернімося до статистичних даних.
З 2017 року кількість осіб, які перебувають в місцях позбавлення/обмеження волі, стабільно зменшується на 3-5% щороку. Кількість “вільних” місць фактично більша за потреби і вимагає додаткових видатків з державного бюджету.
Оптимізація видатків на пенітенціарну систему
За словами Міністра юстиції, утримання однієї неробочої установи обходиться платникам податків в 10 мільйонів гривень щорічно. Відповідно, держава витрачає сотні мільйонів гривень лише на утримання в'язниць, які не виконують свою профільну діяльність і перебувають у занедбаному стані. Таким чином, гроші платників податків йдуть не на забезпечення функцій держави, а на утримання майна.
Тюрми не придатні для утримання людей
Україна щороку програє десятки справ в Європейському суді з прав людини за порушення 3 статті Конвенції (Заборона катування) саме через неналежні умови тримання, які принижують людську гідність. Програючи ці справи, українська держава виплачує до 10 тис. євро компенсацій кожному позивачу, який виграв справу. Тому скерування коштів на осучаснення старої в'язничної системи не лише посилить авторитет України на міжнародному рівні, але й може зекономити державні кошти у майбутньому.
Передбачаємо, що продаж майнових комплексів в'язниць принесе до бюджету України додаткові сотні мільйонів гривень. Мін'юст запевняє, що 70% коштів від приватизації будуть скеровані на оновлення старої в’язничної інфраструктури.
Дохід від приватизації піде на покращення міст
Кожний майновий комплекс в'язниць має значні площі будівель на великих територіях (6-8 га). Їхній продаж дозволить звільнити простір для розгортання великих інвестиційних проектів, які посилюватимуть економічний розвиток. Це також дозволить повернути активність місцям, які люди багато років оминали і вважали небезпечними.
Першим “з молотка” піде виправний центр під Києвом
Фонд держмайна виставив на аукціон окреме майно Ірпінського виправного центру (№132) Стартова ціна: понад 220 млн грн. Центр припинив свою профільну діяльність ще влітку 2019 році та наразі є найбільш привабливим для інвесторів з-поміж усіх інших законсервованих установ.
Комплекс будівель та споруд загальною площею 28141,7 м² на 8,3 гектарах під Києвом, поруч — новозбудовані житлові комплекси. Один промовистий факт — ще у 2017 році бізнес пропонував 700 млн гривень за право користуванням землею Ірпінського виправного центру.
Приватизація Ірпінського виправного центру — це перший досвід продажу подібної установи. Дуже важливо залучити до моніторингу освічену громадськість, яка зможе оцінити усі етапи процесу та не допустити зловживань.
Наприкінці, хотілось би додати ложку дьогтю у цю діжку “приватизаційного меду”. Питання викликає саме механізм того, як отримані від продажу в'язниць кошти будуть розподілені у співвідношенні 70% на 30% — на покращення в'язничної інфраструктури і у державний бюджет відповідно.
Наразі маємо проголосовані зміни у держбюджет, які передбачають 70% доходу від приватизації тюрем спрямувати в Мінюст. Утім механізм розподілу коштів залишається невідомим. Це ще одна причина пильно стежити за процесом приватизації та подальшим розподілом коштів платників податків.
Автори: Христина Зелінська, Андрій Богданенко
Цей матеріал був підготовлений Transparency International Ukraine за підтримки проєкту USAID Економічний розвиток, управління та зростання підприємництва (EDGE) Діяльність з підтримки реформи державних підприємств (SOERR).
- Час затягувати паски Андрій Павловський 17:27
- Строк нарахування 3% річних від суми позики Євген Морозов 13:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 25912
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21330
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 14137
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 9675
-
В Україні збанкротував ще один страховик
Бізнес 8901