"Підвищимо екологію"
Чому на місцевих виборах політики кинулись захищати природу.
В цікаві часи ми живемо! Ще років 5-10 тому ніхто не міг і подумати, що екологія може стати трендом передвиборчої кампанії. А сьогодні «з усіх прасок» кандидати розповідають нам, як вони захистять, збережуть і навіть «підвищать» (саме це пообіцяла одна з кандидаток в столиці) екологію. Що це – данина моді, запит суспільства чи об’єктивна реальність, яку просто вже не можна ігнорувати?
Думаю, перше, друге і третє. Екологія дійсно стала модною. Я послідовно просуваю ініціативи із захисту навколишнього середовища останні 10 років і починав ще тоді, коли всі про це мовчали. А тепер деякі політики побачили, що на Заході екологія в тренді і вирішили змавпувати. Для них це не є чимось глибоким, продуманим та осмисленим. Просто сліпе копіювання гасел, аби дорватися до влади.
В той же час люди почали серйозніше сприймати екологічні проблеми. Наприклад, раніше до інформації про зміни клімату ставилися в кращому випадку іронічно, а в гіршому – вороже. Тепер наслідки глобальних процесів ми відчуваємо на собі. Повені, піщані бурі, нестача води, масові пожежі, буревії та урагани вже не десь у Флориді чи Каліфорнії, а тут, поруч з нами.
Восени 2019 року центр дослідження суспільної думки Socis з’ясував, що забруднення навколишнього середовища є, на думку українців, першим в рейтингу загроз майбутнім поколінням. Головними екологічними проблемами люди назвали засилля сміття, вирубку лісів, забруднення річок, повітря та ґрунтів. При цьому 73% опитаних були готовими активно включатися до вирішення наболілих екологічних проблем. Більше 89% виявили готовність відмовитись від пластику в побуті, а 32% - сортувати сміття.
Політики тримають ніс по вітру і вони відразу відчули, що на цьому можна зіграти. Саме тому в їхніх програмах, публічних виступах, меседжах та рекламі з’явилося «щось про екологію». Здавалося б це дуже добре, нарешті влада почне перейматися проблемами природного середовища. Але не поспішайте з позитивними висновками.
Краще запитайте себе, чому кандидати, які ще вчора поняття зеленого не мали про екологію, сьогодні стали експертами? І чи виконають вони свої обіцянки, коли прийдуть до влади?
На жаль, у більшості випадків це лише гра на публіку. Щоб бути екологом недостатньо себе так назвати. Потрібне системне мислення та розуміння єдності і взаємозв’язку усіх процесів, що відбуваються в навколишньому середовищі. Потрібне знання глобальних трендів, бо світ сьогодні дуже тісний і те, що відбувається на іншому континенті може напряму впливати на нас з вами. Це стосується не лише економіки чи політики, але й екології. У більшості «кандидатів-екологів» такого розуміння просто не існує.
Тому я скептично налаштований стосовно засилля самопроголошених екоекспертів у виборчих списках партій. Завтра 99% з них забудуть про свою «природозахисну місію» і займатимуться звиклими речами – переділом землі, майна та інших міських ресурсів.
Отже, перед тим як довірити свій голос такому «поборнику екології» дізнайтеся три речі. Перша – чим мала ця людина хоч якийсь стосунок до захисту природи раніше. Друга – чи є у його бекграунді якесь реальне досягнення на цій ниві. Третя – чи пропонує він якісь конкретні екологічні проекти, а не декларативне «підвищення екології». І за результатами цього міні-дослідження приймайте рішення голосувати за нього чи ні.
А поки політики приманюють виборця екологічним пряником, нам – людям, яким дійсно не байдуже майбутнє країни – слід планомірно та системно робити свою роботу. Без гучних гасел, без сподівань на швидкий результат, без зайвого піару, але ефективно та результативно.
- Інструменти підтримки команди: корпоративна культура під час кризи Тетяна Кравченюк 11:27
- Бути чоловіком в Україні: фінансові виклики та можливості їх подолання Інна Бєлянська 11:21
- Міф про багатозадачність: чому "режим Цезаря" шкодить продуктивності Олександр Скнар вчора о 23:37
- Встановлення факту самостійного виховання дитини: судова практика Леся Дубчак вчора о 20:13
- Чотириденний робочий тиждень: глобальні експерименти й українські реалії Мар'яна Луцишин вчора о 16:22
- Віддати останню шану Героям Євген Магда вчора о 13:11
- UAE Corporate Tax для вільних зон: коли 0% – не завжди 0% Дарина Халатьян вчора о 11:59
- Як давати гроші близьким і не зруйнувати стосунки: правила підприємця Олександр Висоцький 01.10.2025 10:29
- Переміщення військовослужбовців за ініціативою: порядок та особливості проєкту Юлія Кабриль 30.09.2025 15:07
- Особистий бренд і медійність: як фахівцю просувати себе без втрати професійності Олена Рубанець 30.09.2025 15:05
- Як українському бізнесу вийти на міжнародний ринок через Ірландію Василь Селіфонов 30.09.2025 14:53
- Кадрові виклики для бізнесу Дніпропетровщини: результати дослідження Алла Чуприна 30.09.2025 13:11
- Грузинський сценарій в Молдові не пройшов Максим Гардус 29.09.2025 22:06
- Фейкова новина про обов’язкову заміну прав: що треба знати українцям у Польщі Михайло Стрельніков 29.09.2025 12:53
- Як розпізнати корупцію: ключові ознаки та приклади з життя Анна Макаренко 29.09.2025 12:26
- Особистий бренд і медійність: як фахівцю просувати себе без втрати професійності 121
- Фейкова новина про обов’язкову заміну прав: що треба знати українцям у Польщі 115
- Бути чоловіком в Україні: фінансові виклики та можливості їх подолання 105
- Як розпізнати корупцію: ключові ознаки та приклади з життя 65
- Як українському бізнесу вийти на міжнародний ринок через Ірландію 61
-
Угорщина підписала "найдовший у своїй історії контракт щодо LNG" з постачанням із 2028 року
Бізнес 34862
-
Лідери ЄС загалом погодилися надати Україні "репараційну позику", але ще сперечаються
Фінанси 26134
-
У Раді зареєстрували законопроєкт про перейменування копійки в шаг
Фінанси 11808
-
В порту Херсон катастрофічна ситуація. Концесіонер вимагає перегляду угоди
Бізнес 10918
-
У США зупинили будівництво "найвищого" дерев’яного хмарочоса у світі: яка причина
Життя 9435