"Підвищимо екологію"
Чому на місцевих виборах політики кинулись захищати природу.
В цікаві часи ми живемо! Ще років 5-10 тому ніхто не міг і подумати, що екологія може стати трендом передвиборчої кампанії. А сьогодні «з усіх прасок» кандидати розповідають нам, як вони захистять, збережуть і навіть «підвищать» (саме це пообіцяла одна з кандидаток в столиці) екологію. Що це – данина моді, запит суспільства чи об’єктивна реальність, яку просто вже не можна ігнорувати?
Думаю, перше, друге і третє. Екологія дійсно стала модною. Я послідовно просуваю ініціативи із захисту навколишнього середовища останні 10 років і починав ще тоді, коли всі про це мовчали. А тепер деякі політики побачили, що на Заході екологія в тренді і вирішили змавпувати. Для них це не є чимось глибоким, продуманим та осмисленим. Просто сліпе копіювання гасел, аби дорватися до влади.
В той же час люди почали серйозніше сприймати екологічні проблеми. Наприклад, раніше до інформації про зміни клімату ставилися в кращому випадку іронічно, а в гіршому – вороже. Тепер наслідки глобальних процесів ми відчуваємо на собі. Повені, піщані бурі, нестача води, масові пожежі, буревії та урагани вже не десь у Флориді чи Каліфорнії, а тут, поруч з нами.
Восени 2019 року центр дослідження суспільної думки Socis з’ясував, що забруднення навколишнього середовища є, на думку українців, першим в рейтингу загроз майбутнім поколінням. Головними екологічними проблемами люди назвали засилля сміття, вирубку лісів, забруднення річок, повітря та ґрунтів. При цьому 73% опитаних були готовими активно включатися до вирішення наболілих екологічних проблем. Більше 89% виявили готовність відмовитись від пластику в побуті, а 32% - сортувати сміття.
Політики тримають ніс по вітру і вони відразу відчули, що на цьому можна зіграти. Саме тому в їхніх програмах, публічних виступах, меседжах та рекламі з’явилося «щось про екологію». Здавалося б це дуже добре, нарешті влада почне перейматися проблемами природного середовища. Але не поспішайте з позитивними висновками.
Краще запитайте себе, чому кандидати, які ще вчора поняття зеленого не мали про екологію, сьогодні стали експертами? І чи виконають вони свої обіцянки, коли прийдуть до влади?
На жаль, у більшості випадків це лише гра на публіку. Щоб бути екологом недостатньо себе так назвати. Потрібне системне мислення та розуміння єдності і взаємозв’язку усіх процесів, що відбуваються в навколишньому середовищі. Потрібне знання глобальних трендів, бо світ сьогодні дуже тісний і те, що відбувається на іншому континенті може напряму впливати на нас з вами. Це стосується не лише економіки чи політики, але й екології. У більшості «кандидатів-екологів» такого розуміння просто не існує.
Тому я скептично налаштований стосовно засилля самопроголошених екоекспертів у виборчих списках партій. Завтра 99% з них забудуть про свою «природозахисну місію» і займатимуться звиклими речами – переділом землі, майна та інших міських ресурсів.
Отже, перед тим як довірити свій голос такому «поборнику екології» дізнайтеся три речі. Перша – чим мала ця людина хоч якийсь стосунок до захисту природи раніше. Друга – чи є у його бекграунді якесь реальне досягнення на цій ниві. Третя – чи пропонує він якісь конкретні екологічні проекти, а не декларативне «підвищення екології». І за результатами цього міні-дослідження приймайте рішення голосувати за нього чи ні.
А поки політики приманюють виборця екологічним пряником, нам – людям, яким дійсно не байдуже майбутнє країни – слід планомірно та системно робити свою роботу. Без гучних гасел, без сподівань на швидкий результат, без зайвого піару, але ефективно та результативно.
- Невидимий азарт цифрового світу Михайло Зборовський вчора о 12:03
- Чому керівники перевантажені: ключові помилки делегування та як їх усунути Олександр Скнар вчора о 09:52
- Мікро-ритуали для підтримки команди: маленькі кроки великої стійкості Тетяна Кравченюк 17.11.2025 17:16
- Вихід власника з операційки: розділення стратегії та тактики для кратного росту маржі Олександр Висоцький 17.11.2025 15:06
- Арешт майна: коли держава заходить у двері бізнесу Анна Ігнатенко 17.11.2025 12:17
- Енергоконтракти осені 2025: як умови постачання стали фінансовим ризиком для бізнесу Ростислав Никітенко 17.11.2025 10:23
- Аннушка вже розлила масло: чому "Міндічгейт" – точка неповернення Дана Ярова 17.11.2025 00:47
- Що означає новий статус у Резерв+ та коли він з’являється у військовозобов’язаних Віталій Соловей 17.11.2025 00:10
- Повернення анонімності: покоління Z перетворює цифрову ідентичність Христина Кухарук 16.11.2025 17:53
- Як створити робочий простір, що знижує стрес і допомагає відновленню Олександр Скнар 14.11.2025 11:27
- Коли ви "засновник" фіктивного ТОВ, про яке навіть не чули: алгоритм дій Андрій Лотиш 14.11.2025 11:25
- Ринок грантів і фандрейзингу у 2026: конкуренція зростає, правила гри змінюються Олександра Смілянець 14.11.2025 11:18
- Відставка міністрів і санкції: чи це реальні дії чи театр для суспільства Дана Ярова 14.11.2025 10:00
- Чи можливо мобілізувати особу під час розгляду заяви на відстрочку? Віталій Соловей 13.11.2025 22:58
- Відстрочка від мобілізації для догляду за родичами: кого і за яких умов це стосується Віра Тарасенко 13.11.2025 22:25
- Після 40: як жінки обирають зрілих чоловіків, а не пристрасть і шоу 865
- Принцип суперпозиції: чи буде відновлено довіру між кандидатами та ВККС? 547
- Що означає новий статус у Резерв+ та коли він з’являється у військовозобов’язаних 264
- Чи можливо мобілізувати особу під час розгляду заяви на відстрочку? 201
- Відстрочка від мобілізації для догляду за родичами: кого і за яких умов це стосується 146
-
Операція "Мідас". Встановити походження доларів у пачках ФРС виявилося неможливим
Фінанси 43736
-
Україна може отримати близько 100 літаків Rafale. Як працює ця "пташка"
Технології 24975
-
Головний прапор України приспустили: що сталося
Життя 18369
-
Через збій Cloudflare перестали працювати X, ChatGPT і українські сайти
Технології 10233
-
"Ампутація або смерть". Три висновки The Economist про скандал, що загрожує Україні
6459
