Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
27.11.2017 16:45
Заборонити не можна зареєструвати
Де саме ставити кому у заголовку до цієї статті, підкаже Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон).
Де саме ставити кому у заголовку до цієї статті, підкаже Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон).
Так, Законом "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності", який набув чинності 02.11.2016 року, до Закону введено нове поняття: заборона вчинення реєстраційних дій за заявою власника майна.
Стаття 25 Закону передбачає, що реєстратор зупиняє проведення реєстраційних дій на підставі заяви власника об'єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об'єкта нерухомого майна.
При цьому Закон не встановлює жодних підстав для відмови власнику у задоволенні такої заяви.
При цьому Закон не встановлює жодних підстав для відмови власнику у задоволенні такої заяви.
Заява власника майна реєструється у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, однак доступна для перегляду лише суб’єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав (реєстраторам, нотаріусам). Тобто звичайний користувач не має змоги відслідковувати у Реєстрі інформацію про заборону власника на проведення реєстраційних дій.
Після подачі вказаної заяви у власника нерухомого майна є десять робочих днів на подання реєстратору рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили. Якщо у зазначений строк рішення суду не подано, то державний реєстратор відновлює реєстраційні дії.
Отже, на перший погляд, вказана норма спрямована на боротьбу з рейдерством: власник майна уповноважений тимчасово заборонити вчинення реєстраційних дій та встигнути отримати ухвалу суду про забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій щодо майна.
Недоліком зазначеної 25 Закону є створення підґрунтя для зловживань з боку недобросовісних власників. Так, вказана стаття не встановлює, скільки саме разів поспіль власник може подавати таку заяву. Тобто особа може створити постійно діючу заборону на проведення реєстраційних дій з власним нерухомим майном шляхом подання реєстратору відповідних заяв кожні 10 робочих днів.
При цьому у державного реєстратора відсутні підстави для відмови у задоволенні заяви власника про заборону вчинення реєстраційних дій, у разі, якщо пройшло 10 робочих днів з моменту реєстрації заяви, а відповідного рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій не подано.
Нотаріальна палата України на своєму сайті роз’яснює, що така технічна функція Реєстру як «задоволення заяви» нормативно не врегульована. У зв’язку з тим, що після спливу 10 робочих днів з моменту реєстрації заяви про заборону вчинення реєстраційних дій така заява втрачає свою силу, Нотаріальна палата України вважає, що державний реєстратор може здійснити задоволення такої заяви в Реєстрі.
Останнім часом боржники почали користуватися забороною на вчинення реєстраційних дій як новою перешкодою для звернення стягнення на заставне майно. Ця можливість відтепер активно використовується боржниками поряд з затягуванням розгляду судової справи, визнанням договору іпотеки недійсним, переплануванням іпотечного майна.
За таких умов добросовісні набувачі заставного майна часто позбавлені можливості зареєструвати за собою право власності на майно, набуте на підставі іпотечного договору або рішення суду, адже реєстрацію фактично блокує заборона власника.
Яким чином діяти діяти кредитору в даній ситуації?
По-перше, технічно можна зареєструвати право власності на майно у короткий часовий проміжок між закінченням строку дії попередньої заяви про заборону та реєстрацією нової заборони. Однак за швидке здійснення реєстраційних дій (протягом 2-х годин) потрібно оплатити чималий збір у розмір 8 000 грн.
Другим варіантом є оскарження рішення державного реєстратора про реєстрацію заяви власника. Однак, як зазначалось вище, чинне законодавство не обмежує кількість заяв, які може подавати власник майна, а отже, державний реєстратор діє правомірно, задовольняючи чергову заяву власника.
По-третє, якщо право власності визнано за особою на підставі рішення суду, то численні заяви власника майна, якому відомо про рішення суду, про заборону реєстраційних дій з майном можуть вважатись перешкоджанням виконанню судового рішення. Так, ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України передбачає кримінальну відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню.
Безумовно, стаття 25 Закону потребує доопрацювання законодавцем для збереження справедливого балансу між правами власника майна та законними інтересами позикодавців та іпотекодержателів. Зокрема, варто передбачити можливість подачі особою, яка на законних підставах набула право власності на майно, заяви державному реєстратору про набуття права власності разом із підтверджуючими документами. Така заява повинна бути доступна для перегляду у Реєстрі суб’єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, та ставати на заваді численним заявам боржника про заборону на вчинення реєстраційних дій з майном.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
Топ за тиждень
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 3801
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 370
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів 262
- НАБУ: невиправдані надії 229
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 158
Популярне
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
23480
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17411
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
17273
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 13781
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 11928
Контакти
E-mail: [email protected]