Адвокатська таємниця. Це важливіше, ніж ви думаєте

Яким Ви бачите процес реалізації відповідальності адвоката за розголошення адвокатської таємниці?

Запитання журналу "Український адвокат":

       Це питання тісно пов’язане з проблематикою покарання винних осіб за порушення прав адвоката та відповідальність самого адвоката за правопорушення.

       Неможливо карати за розголошення адвокатської таємниці, при цьому ігнорувати той факт, що зберегти адвокатську таємницю дуже тяжко в умовах української сучасності.

      Збереження адвокатської таємниці - це фундаментальна основа діяльності адвоката.

       Її непорушність повинна бути возвеличена на такий високий рівень, який не можливо було б досягти ніякими процесуальними хитрощами та власними повноваженнями. Як говорив професор Преображенский у романі «Собаче серце»: «Это должна быть такая бумажка, при наличности которой ни Швондер, ни кто-либо другой не мог бы даже подойти к дверям моей квартиры. Окончательная бумажка. Фактическая. Настоящая. Броня…»

      Але якщо «Український адвокат» запитує саме про процес реалізації відповідальності адвоката за розголошення адвокатської таємниці, вважаю що ця система повинна бути чіткої та жорстокою. Не треба розробляти великі документи, які будуть надавати відповідь на (мій погляд) просте запитання: «яка складова інформації, яку повинен не розголошувати адвокат?». Потрібне зосередитись на можливості самих адвокатів її охороняти.

      Порушення правил розголошення адвокатської таємниці повинно вирішуватися для усієї країни єдиною комісією. При цьому члени цієї комісії повинні змінюватися в певний період часу.

      Не треба делегувати цю функцію регіональним осередкам - повинна бути єдинообразна практика.

      Давати конкретні схеми застосування – марне витрачання часу. Безліч законопроектів про адвокатуру та неузгодженість позиції адвокатських та юридичних об’єднань  - як результат, за словами народних обранців, що у найближчий час Закону про адвокатуру нам не чекати.