Нагадаю, ще 28 жовтня 2010 року Київрада ухвалила рішення "Про деякі питання имчасоорганізаційної єдності з видачі ордерів на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм). Але дане рішення було оприлюднене і набрало чинності лише 4 лютого цього року ("Хрещатик", №18). Про можливі причини такого зволікання я писав в попередньому матеріалі (МАФ. Частина 3. Модель Шовкуна). Тепер же хотілося б звернути увагу на нововведення та їхні практичні наслідки.
1. Визначення тимчасової споруди (ТС, МАФ): невелика одноповерхова споруда висотою не быльше 4 метрів, що призначена для проведення господарської, комерційної діяльності, або соціально-побутового призначення, яка зводиться із полегшиних конструкцій та встановлюється тимчасово без улаштування заглиблених фундаментів (торговельний кіоск, торговельне обладнання, низькотемпературний прилавок, лоток, ємність, торговельний автомат, інші пристрої для роздрібної торгівлі та іншої підприємницької діяльність).
У визначені Київрада спробувала охопити все можливе. Так, зокрема, холодильники з напоями, які стоять поруч з багатьма кіосками, тепер теж вважатимуться МАФами.
Ще одна особливість визначення - згадка про фундаменти. Якщо раніше МАФ взагалі не повинен був мати фундаменту, то тепер дефініція м'якша - фундамент можливий, але не заглиблений. Простіше кажучи, бетонна плита, цегляна чи бутова основа є цілком прийнятними.
А ось ще одна давня проблема залишилася невирішеною. Який статус матиме тимчасова споруда без фундаменту висотою більше 4 метрів? Чи просто велика? (до речі, критерій "невелика" не визначений). Відповіді на ці питання відсутні. А під цю категорію можуть попасти серед іншого популярні літні майданчики кафе та ресторанів.
2. З під дії нового положення вивели низку об'єктів, переважно не пов'язаних з господарською діяльністю. Але сюди ж попали об'єкти сезонної торгівлі. З однієї сторони це логічно - півроку ходити по інстанціях аби поставити ятку на місяць було б дивно. Але з іншої сторони виникає питання: а на якій підставі розміщувати сезонні палатки? І тут виникає підозра, що підприємцям це просто заборонять, окрім випадків влаштування сезонних ярмарків владою чи організації торгівлі комунальними підприємствами, які традиційно отримують незаконні преференції.
3. БД ТС. Під такою скороченою назвою функціонуватиме єдина електронна база даних тимчасових споруд. Вона серед іншого дозволить позбавитися ситуації з "лівими" дозволами на розміщення МАФ, зробленими "заднім числом" і, як правило, за хабарі. Підприємцям же доведеться подбати не лише про отримання паперових документів, але й внесенням інформації в БТ ТС, без чого жодний папірець не дозволить захистити свої права.
4. Замість дозволу на розміщення ТС тепер буде ордер. Здавалося б, технічна дрібничка. Насправді ж заміна терміну дозволяє столичним чиновникам обійти деякі обмеження законодавства про дозвільну систему.
5. Основними підставами для видачі ордера є вирішення питань земельного та майново-правового характеру та відповідність містобудівній ситуації. А звідси випливає, що попри позірну прозорість нових процедур актуальним чинником залишається залежність від чиновника. Точніше від багатьох чиновників, які й будуть визначати чи відповідає ваш кіоск містобудівній ситуації. Що ж до земельного питання, то загальновідомо з якою швидкістю вирішує ці питання Київрада. Тому цілком вірогідно, що пільгових півроку може не вистачити на оформлення особистого сервітуту на земельну ділянку, який має дозволити отримати ордер на розміщення ТС.
Це лише найзагальніші проблеми нової процедури. Насправді їх буде набагато більше. А найсерйознішою з них залишається демонтаж існуючих МАФ. Адже у влади нікуди не зникло прагнення розчистити місто від кіосків. І при цьому на новий порядок не дуже звертають увагу.
