Штучний інтелект в юриспруденції. Виклики, загрози, перспективи
Досліджуємо можливості ШІ у різних галузях в рамках проєкту «AI in Business» Південноукраїнського Офісу Європейської Бізнес Асоціації
Продовжуємо досліджувати можливості Штучного Інтелекту (ШІ) у різних галузях в межах «AI in Business» Південноукраїнського Офісу Європейської Бізнес Асоціації – проєкту, спрямованого на обмін досвідом та вивчення найкращих практик в застосуванні ШІ. Вбачаємо його суттєвий потенціал в різноманітних галузях, починаючи від рекрутингу та освіти, продовжуючи юриспруденцією та виробництвом.
Технологічний прогрес швидко змінює наше життя, і ми розуміємо, що ШІ не лише нова технічна знахідка, але й потужний каталізатор, який змінює багато аспектів нашого життя. Ми впевнені, що освічені фахівці, які здатні працювати з ШІ, відіграватимуть ключову роль у вдосконаленні бізнес-процесів та досягненні конкурентних переваг. ШІ стає не просто технологічним нововведенням, але й ключовим чинником трансформації різних галузей, включаючи юриспруденцію.
ШІ кардинально змінив спосіб роботи деяких юристів і надав їм доступ до нових інструментів і методів, які можуть оптимізувати їхні процеси, розширити їхні дослідницькі можливості та підвищити загальну продуктивність. Тож, вбачаємо наступні можливості використання ШІ в юриспруденції:
Автоматизація завдань. ШІ може автоматизувати багато рутинних юридичних завдань, звільняючи час юристів для більш складних робіт. Алгоритми машинного навчання можуть аналізувати величезні обсяги юридичної інформації швидше, ніж будь-коли раніше. Одним із способів застосувань ШІ в юридичній галузі є пошук інформації в великих масивах даних, наприклад під час Due Diligence, коли використовуються алгоритми машинного навчання для аналізу великих обсягів юридичних документів, заощаджуючи час і ресурси юристів у процесі перевірки документів. Аналіз контрактів є ще однією сферою використання ШІ для юристів. Він автоматизує процес аналізу документів, визначення ключових положень і потенційних ризиків, допомагаючи вирішувати будь-які проблеми, перш ніж вони стануть критичними.
Покращення прийняття рішень. ШІ вже зараз перетворює сферу юриспруденції, привносячи зміни як в процесі прийняття рішень, так і в етичних нормах та підходах до правосуддя. Ми стоїмо на порозі захоплюючого нового етапу, де ШІ стане не просто інструментом, але й партнером для людей у вирішенні складних правових питань. Впровадження автоматизованих систем прийняття рішень може змінити спосіб роботи юристів, зводячи до необхідності адаптації до нових технологій та методів аналізу правової інформації. Наприклад, ChatGPT можна навчити розуміти «юридичний жаргон» і давати точні відповіді на запитання юристів. Це може заощадити багато робочого часу, оскільки їм більше не потрібно витрачати години чи дні на перегляд прецедентного права та правових норм. Натомість вони можуть просто запитати у ChatGPT потрібну їм інформацію, і модель ШІ надасть релевантні результати з посиланням на нормативні акти. Це відкриває додаткові можливості автоматизувати процеси прийняття рішень у судах, допомагаючи суддям і адвокатам приймати більш обґрунтовані та точні рішення.
Підвищення ефективності та доступ до правосуддя. ШІ може зробити юридичні послуги більш доступними та ефективними. Використання електронних систем управління справами, які базуються на ШІ, може полегшити доступ до інформації про справи та забезпечити більшу прозорість у судових процесах для громадськості. Ще одним чудовим прикладом використання ШІ став український проект AxDraft, який використовував штучний інтелект для спрощення розуміння контрактів і пояснення їх умов. Прогнозування судових рішень — це ще одне застосування штучного інтелекту в юридичній галузі.
Проте цей зліт технології та права разом з безліччю можливостей також поставив перед нами ряд викликів і ризиків використання ШІ в юриспруденції:
Етичні проблеми. Використання ШІ в юриспруденції порушує ряд етичних питань, таких як питання приватності та прозорості. Вони додатково набувають особливої актуальності, оскільки деякі системи можуть збирати та обробляти величезні обсяги особистої інформації, що може становити загрозу для приватності людей.
Упередженість алгоритмів. Алгоритми ШІ можуть бути упередженими, що може призвести до несправедливих рішень. Наприклад, алгоритм, який використовується для прогнозування ймовірності рецидиву злочинців, може бути упередженим проти певних груп людей, якщо дані навчання ґрунтуються на невідповідних стереотипах. ШІ має обмежену здатність враховувати контекст індивідуальних справ або особливостей конкретних ситуацій, що може призвести до неповного або неточного аналізу правової проблеми.
Адаптація законодавства. ШІ потребує постійного навчання та адаптації до змін в законодавстві, судовій практиці та соціальних умовах. Це складно здійснити через швидкі зміни в правовій сфері та нестабільність даних.
Незважаючи на виклики, майбутнє ШІ в юриспруденції виглядає багатообіцяюче. Інтелектуальні системи будуть продовжувати вдосконалюватися, вивчаючи наші помилки та адаптуватися до них. Системи штучного інтелекту можуть сприяти побудові більш справедливої та ефективної правової системи, де рішення приймаються на основі об’єктивних даних та розумних аналізів.
Інформація про вплив ШІ на юриспруденцію була розглянута під час зустрічі Південноукраїнського офісу Європейської Бізнес Асоціації «Штучний інтелект в юриспруденції». Запрошеним експертом заходу виступив Сергій Клюца - Партнер Crowe Mikhailenko, керівник команди адвокатів, адвокат із 20-річним досвідом у галузі права, спеціаліст з судових спорів та правових досліджень.
Європейська Бізнес Асоціація – одна з найбільших та найбільш впливових бізнес-спільнот України, де бізнес може захистити власні інтереси, мати транспарентний діалог з владою, розвиватися як індивідуально, так і колективно.
- Чому керівники перевантажені: ключові помилки делегування та як їх усунути Олександр Скнар 09:52
- Мікро-ритуали для підтримки команди: маленькі кроки великої стійкості Тетяна Кравченюк вчора о 17:16
- Вихід власника з операційки: розділення стратегії та тактики для кратного росту маржі Олександр Висоцький вчора о 15:06
- Арешт майна: коли держава заходить у двері бізнесу Анна Ігнатенко вчора о 12:17
- Енергоконтракти осені 2025: як умови постачання стали фінансовим ризиком для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 10:23
- Аннушка вже розлила масло: чому "Міндічгейт" – точка неповернення Дана Ярова вчора о 00:47
- Що означає новий статус у Резерв+ та коли він з’являється у військовозобов’язаних Віталій Соловей вчора о 00:10
- Повернення анонімності: покоління Z перетворює цифрову ідентичність Христина Кухарук 16.11.2025 17:53
- Як створити робочий простір, що знижує стрес і допомагає відновленню Олександр Скнар 14.11.2025 11:27
- Коли ви "засновник" фіктивного ТОВ, про яке навіть не чули: алгоритм дій Андрій Лотиш 14.11.2025 11:25
- Ринок грантів і фандрейзингу у 2026: конкуренція зростає, правила гри змінюються Олександра Смілянець 14.11.2025 11:18
- Відставка міністрів і санкції: чи це реальні дії чи театр для суспільства Дана Ярова 14.11.2025 10:00
- Чи можливо мобілізувати особу під час розгляду заяви на відстрочку? Віталій Соловей 13.11.2025 22:58
- Відстрочка від мобілізації для догляду за родичами: кого і за яких умов це стосується Віра Тарасенко 13.11.2025 22:25
- Після 40: як жінки обирають зрілих чоловіків, а не пристрасть і шоу Людмила Євсєєнко 13.11.2025 21:05
- Після 40: як жінки обирають зрілих чоловіків, а не пристрасть і шоу 842
- Принцип суперпозиції: чи буде відновлено довіру між кандидатами та ВККС? 529
- Корупційне правопорушення та правопорушення, пов’язане з корупцією: в чому різниця? 303
- Що означає новий статус у Резерв+ та коли він з’являється у військовозобов’язаних 221
- Від небесної війни до суверенного захисту: теологічне обґрунтування права на оборону 201
-
Операція "Мідас". Встановити походження доларів у пачках ФРС виявилося неможливим
Фінанси 28753
-
Україна може отримати близько 100 літаків Rafale. Як працює ця "пташка"
Технології 24907
-
"Це не слабкість, а симптом": чому з’являється безсоння, як заснути та чи допоможе CBD
Життя 23872
-
Tax Gap, 17 млрд грн ПДВ і перевірки по-новому – інтерв’ю з головою Податкової служби
Бізнес 1953
-
ДПС запустила автоматичне стягнення податкового боргу "кнопочкою"
Фінанси 1775
