Влада Київська чи українська, мова українська чи англійська
Є питання - немає відповіді
Усі ми наразі слідкуємо за новинами, багато хто для цього використовує телебачення. Переглядаючи щоденно такі програми, мимоволі звертаєш увагу на деякі моменти, які часто повторюються.
Російські засоби масової інформації з 2014 роки часто застосовують вирази: Київська влада, Київському режиму, демонструючи цим зневажливе ставлення до керівництва нашої країни, навмисно підкреслюючи, що влада не України, а тільки Києва. Але дивно звучить у наших національних засобах масової інформації таке виловлювання: виділили Києву (маючи на увазі Україну) кошти на оборону, надали Києву озброєння, тощо. Якось, після звучання таких висловів на російському телебаченні, таке формулювання дуже «ріже» слух. У зв’язку з цим, хотілося б почути думку фахівців з цієї галузі чи доречні такі висловлювання.
А ще дуже полюбилося усім ведучим, коментаторам, консультантам, депутатам слово «насправді». Нормальне слово, але коли його вживають занадто часто і з нього починається виступ майже кожного, хто дає інтерв’ю, то сприймається так, наче кожен наступний виступаючий спростовує все, що казали до нього, відкриває істину та розповідає, що ж є насправді.
Цікаво, хтось слідкує за правильністю та коректністю висловлювань і формулювань на телебаченні?
Хочу звернути увагу і на збільшення кількості запозичених слів. Складається враження, що наразі чомусь багато хто вважає, що чим більше використано іншомовних слів, тим розумніше його промова. Але коли транслювання йде на широку аудиторію з пересічних громадян (якими є глядачі телебачення), то - паби, шелтери, дедлайни, наративи, ментори, коучі, кейси і т.п звучить незрозуміло і недоречно. Вважається, що українська мова налічує понад мільйон слів. Чому ж такий скудний словниковий запас у наших речників, що вони не знаходять потрібного слова, або, вірогідніше всього, й не хочуть його шукати.
Дивує, що ми віддаляючись від російської мови, (в усякому разі у засобах масової інформації) кидаємося у іншу крайність, використовуючи велику кількість слів з англійської мови. Зрозуміло, що частина російськомовного населення краще буде говорити на англійській мові, ніж перейде на українську. Їм у голову скільки років вбивали, що українська мова це мова селюків, відсталого і примітивного шару суспільства, що вибити цю радянську пропаганду, «вату» з голови, вони не в змозі й досі.
Це ж як потрібно не поважати країну, в якій ти живеш, та й себе самого, щоб так ставитися до державної мови. А ще хочемо, щоб нас поважали інші! Прикладом цьому є вивіски на усіляких закладах. На днях йшла однією з центральних вулиць свого міста і звернула увагу на те, що лише незначна частина закладів, таких як банки, нотаріальні контори, пошти мали вивіски українською мовою, а у основної маси кафе, ресторанів, салонів, магазинів назви написані англійською мовою. Що називається: ні самому прочитати, ні іншому переказати. Прочитати, то прочитаєш, бо усі в школі якусь мову вчили, але якщо ти вивчав французьку чи німецьку - промовити не наважишся, бо звучить кожне слово на різних мовах по різному. Для чого і для кого обираються такі назви, що керує власниками таких закладів? Закордонних туристів у нашому місті майже не буває. Якби було зорієнтовано на своїх, то писали б усім зрозумілою мовою. Тоді для чого? Для чого жити в країні, яку ти не поважаєш, нехтуєш її мовою? До війни усі кордони були відкриті, їдь куди хочеш, де тобі подобається мова, люди, країна. Нехай би в Україні залишилися ті люди, для яких країна, мова, рідна земля – не пустий звук.
Я не проти знання мов. Навпаки вважаю, що їх потрібно в школі вивчати декілька, але програма повинна бути спрямована на те, щоб будь який українець, який поїхав за кордон на роботу, у справах, в гості чи у туристичну подорож міг спілкуватися на побутовому рівні на мові тієї країни, куди приїхав. Щоб зміг пояснити, що йому потрібно: спитати як пройти чи проїхати, де знаходиться потрібне місце чи заклад, спілкуватися з персоналом готелів, ресторанів, митної служби, тощо. А поглиблене вивчання мови з правилами граматики, правопису надавати у спеціалізованих закладах для осіб, які цього бажають.
Колись в нашій країні був закон, який зобов’язував встановлювати назви державною мовою. Чи діє він нині? Чи є в країні мовний комітет, який слідкує за дотриманням законодавства про мову? Чомусь це питання завжди було не на часі. Раніше боялися розгнівати російськомовну частину населення, а тепер війна, тим паче не до того.
А може тому й війна, що не приділяли цьому питанню належної уваги?
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська вчора о 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов вчора о 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков вчора о 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський вчора о 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак 21.04.2025 10:20
- Розпоряджання землею під час війни: поради юриста Сергій Пагер 21.04.2025 08:57
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи Сергій Пєтков 20.04.2025 19:43
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков 19.04.2025 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов 19.04.2025 12:09
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 233
- Модель нової індустріалізації України 184
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 145
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 136
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи 124
-
Львів планує відкрити заміський тролейбусний маршрут до сусіднього села
Бізнес 31549
-
Хто такі світчери і чому вік — не привід боятись почати з нуля
Життя 5994
-
"Дитячий бонус" $5000: Білий дім збирає ідеї для збільшення народжуваності у США
Бізнес 4801
-
Держборг України у 2025 році вперше перевищить "психологічну" позначку 100% – МВФ
Фінанси 4635
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 4631