Конституційна реформа: історія питання і пропозиції законотворців
Внесення змін в Основний закон України - в Конституцію, це не формально правова складова, а багатоступеневий компонент, якому передує безліч факторів. І який тягне чимало наслідків.
Посилаючись на те, що народ є носієм влади, традиційно зміни до Конституції проводили або через референдуми, або через так звані Конституційні ради, які створювали формат цілісної реформи органів влади і взаємовідносин з суспільством. Формально підставою змін ставали політичні домовленості та владні повноваження певних чиновників.
Згадати хоча б 2004 рік, коли зміни до Основного закону вносились в обмін на проведення умовного «3-го туру» президентських виборів – переголосування результатів другого туру. Це був багато в чому переломний момент нашої історії. Парламент тобі отримав ширші повноваження, натомість можливості президента були обмежені. З іншого боку, модель парламентсько-президентської республіки для нас могла би бути оптимальною, якщо б ставилось питання про формування сталих партій та чітких повноважень ТОП чиновників.
У 2007 році президент Віктор Ющенко намагався скасувати ці зміни: ініціював створення Конституційної ради для проведення референдуму. Проте йому це не вдалось. У 2010 Президент Віктор Янукович домігся Рішенням суду, яким зміни 2004 року були визнані такими, що не відповідають Основному закону. Далі у 2012 році він створив Конституційну асамблею для розробки нової Конституції, проте події Майдану зупинили процес. Новообрана Верховна Рада у лютому 2014 року, відновила Конституцію 2004 року. Рішення Конституційного суду часів Януковича визнали незаконним.
Наступний етап Конституційної реформи має продовження і сьогодні, адже пов'язаний не просто з волею народу, а з системними змінами, які ввійшли в історію як децентралізація. У 2015 році, через кілька місяців після обрання Петра Порошенка президентом він запропонував внести до Конституції зміни в частині децентралізації. Спочатку мова йшла про фінансову децентралізацію регіонів, далі ідею доповнили інститутом префектів та запровадженням специфічного порядку здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей. В другій частині якраз і була захована можливість збільшення впливу президента на регіони, куди переходять фінанси.
Власне цей момент відтермінував можливість прийняття децентралізації в цілому після попереднього схвалення у 2015 році, і став основою для відкликання (при чому поки двічі) законопроекту президента Зеленського щодо змін до Конституції в частині децентралізації.
У 2019 законопроектів, якими планувалися зміни до Конституції було декілька. Якщо комплексний проект щодо децентралізації в цілому все ж має з'явитися і завершити реформу, то мета інших досить неоднозначна.
Наприклад, законопроект під номером 1015, яким пропонується визнати народ суб'єктом законодавчої ініціативи. По-перше, це право народу, а не обов'язок. По-друге, для реалізації такого права потрібні відповідні закони. Зараз їх називають пакетом законів про народовладдя. Однак лише після того, коли будуть подані відповідні законопроекти, можна говорити про перспективи реалізації такої норми. В іншому випадку вона стає метрвою, як, наприклад, норма про імпічмент. І надавши народу якесь право, Конституція формує підстави для обмеження його реалізації, створюючи прямі порушення норми.
В цій частині коментаря треба враховувати важливий законотворчий момент : якщо влада хоче реальних реформ, концепцію змін в окремому напрямку треба прописувати комплексно, враховуючи і зміни в Конституцію (за потреби), і закони, які будуть забезпечувати механізмами забезпечення конституційних норм. Якщо цього не робити, це або шлях популізму, або необачність влади і невміння цілісно і масштабно проводити реформи.
Показовим в цьому плані може стати проект 1017 щодо скорочення складу депутатів Верховної Ради з 450 до 300. Попереднє схвалення після позитивного висновку Конституційного Суду проект пройшов, але він нічого поки не змінює. Логіка голосування могла бути не в тому, щоб зменшити кількісний склад депутатів. А в тому, щоб підтримати одну з електоральних тем, на яку є запит. Особливо актуально це перед місцевими виборами, де влада (а її уособленням є і монобільшість, і інші партії) демонструє свою готовність виконати волю народу. Оскільки голосування в 300 голосів і прийняття змін по суті може відбутися на наступній сесії, тобто починаючи з осені, то цілком хороший кейс для спілкування з виборцями.
Іншими проектами, які взагалі не мали б зачіпати Конституцію є 1016 - про запровадження посад уповноважених Верховної Ради та 1028 — щодо створення в Верховній Раді консультативних і дорадчих органів.
Стаття 88 Конституції України на сьогодні наділяє повноваженнями Голову Верховної Ради організовувати роботу Верховної Ради України та координувати діяльність її органів, а також апарату. Тому парламент в рамках бюджету та внутрішніх розпоряджень може створювати та ліквідовувати власні структурні підрозділи. Функції цих додаткових органів чи посадових осіб можна прописати в нормативно-правових актах нижчих ніж Конституція. В кулуарах парламенту такі проекти називають законотворчим спамом. Хоча в парламенті постійно говорять про боротьбу з цим безрезультативним явищем.
Не витримає вимог часу і проект 1027 — про додаткові підстави дострокового припинення повноважень народного депутата. Суть не в тому, яким чином прописані механізми позбавлення мандату. А в тому, що частину діючого складу Верховної Ради представляють мажоритарники. З іншого боку, народ є носієм влади і реалізує свої права через представницькі мандати. Тому обмежувати права народу і шукати партійні чи політичні механізму впливу на депутата щонайменше недемократично. А в загальному суперечить цілісній концепції пакету змін, де права народу якраз намагаються розширити ще й як суб'єкта законодавчої ініціативи.
Якщо говорити про комплексу Конституційну реформу, то точковими проектами до окремих статей її не проведуть. А щоб написати комплексний документ, окрім змін до Конституції, потрібно одразу представити пакет законопроектів, які будуть реалізовувати запропоновані зміни. В іншому випадку повториться шлях з визнанням змін до Конституції неконституційними в подальшому, та буде в чергове підкреслено, що політична доцільність переважає правове поле.
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська вчора о 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов вчора о 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков вчора о 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський вчора о 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак 21.04.2025 10:20
- Розпоряджання землею під час війни: поради юриста Сергій Пагер 21.04.2025 08:57
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи Сергій Пєтков 20.04.2025 19:43
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков 19.04.2025 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов 19.04.2025 12:09
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 233
- Модель нової індустріалізації України 184
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 145
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 136
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи 124
-
Львів планує відкрити заміський тролейбусний маршрут до сусіднього села
Бізнес 31531
-
Хто такі світчери і чому вік — не привід боятись почати з нуля
Життя 5984
-
"Дитячий бонус" $5000: Білий дім збирає ідеї для збільшення народжуваності у США
Бізнес 4801
-
Держборг України у 2025 році вперше перевищить "психологічну" позначку 100% – МВФ
Фінанси 4616
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 4502