10 "заповідей" успішного допиту

Допит – це найпоширеніша слідча дія. Як поводити себе під час допиту? Коли потрібно відмовитися свідчити? Що обовʼязково потрібно зробити під кінець допиту?

1. Знайте свої права та обов’язки.

Отримавши повістку на допит важливо з’ясувати ключові вимоги законодавства щодо цієї слідчої дії. Рекомендуємо ознайомитися із наступними статтями Кримінального процесуального кодексу України: - ст. 65, 66 (правовий статус свідка); - ст. 223 (вимоги до слідчих дій); - ст. 224 (допит). Права, обов’язки свідка та порядок проведення допиту є базовими знаннями, нехтувати якими небезпечно.

2. Користуйтеся допомогою адвоката.

Конституція України та КПК гарантує право на адвоката. Самостійна участь в допиті може мати негативні наслідки, адже на практиці слідчі часто використовують юридичну необізнаність свідків для досягнення своїх цілей. В ході допиту адвокат може надавати роз’яснення та поради, допомогти зважити ризики відповіді на складані запитання. Також сама по собі присутність адвоката на допиті в більшості випадків запобігає протиправним діям правоохоронців. 

3. Підготуйтесь до усіх потенційних запитань.

Перш за все потрібно з’ясувати суть кримінального провадження, в рамках якого буде проведено допит. Ця інформація може бути зазначена у повістці або її може повідомити слідчий. Також по номеру кримінального провадження можливо зробити пошук інформації в Єдиному державному реєстрі судових рішень. З наявних в ЄДРСР ухвал та рішень судів можливо визначити фабулу справи, предмет досудового розслідування.

Наступний крок: підготувати перелік потенційних питань та відповідей до них, з огляду на відомі обставини справи. Відповіді на запитання варто проговорити із адвокатом для розуміння наслідків та можливих ризиків конкретних показань.

4. Відповідайте чітко та не говоріть зайвого.

В ході допиту потрібно уважно прослухати запитання слідчого, взяти паузу на роздуми та надати чітку відповідь в межах поставленого запитання. Під час допиту діє правило - чим лаконічніша відповідь, тим менше запитань вона породжує. Кращим варіантом є поставлення слідчим додаткових запитань по результаті відповіді, якщо в цьому є необхідність.

5. Не вигадуйте.

Якщо особа не пам’ятає або їй не відомі певні обставини, інформація, люди, то потрібно сміливо відповідати: - Не пам’ятаю; - Не знаю. Такі відповіді не є відмовою давати показання. Часто допити проводяться стосовно подій, що мали місце декілька років назад, і в такій ситуації пригадати всі обставини практично нереально. Вигадування свідчень може мати негативні наслідки, адже особа несе кримінальну відповідальність за давання завідомо неправдивих показань. Пам’ятайте, допит це не іспит в університеті.

6. Відмовтесь свідчити за наявності підстав.

Знайте зміст ст. 63 Конституції України: особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом. Якщо відповідь на запитання реально чи потенційно буде мати негативні наслідки для особи, членів сім'ї чи близьких родичів, варто скористатися своїм правом не свідчити. Для прийняття правильного рішення в подібних ситуаціях важливим є думка адвоката. При цьому, зловживати ст. 63 Конституції України не варто.

7. Критично сприймайте «погрози» слідчого.

На жаль, проведення допитів часто супроводжується розповідями слідчих про необхідність співпраці із правоохоронними органами щодо викриття інших осіб, надання необхідних слідству показань для збереження статусу свідка. Непоодинокими є випадки примушування давати показання. Варто розуміти, що слідчі в ході допиту намагаються бути психологами і за будь-яку ціну отримати необхідні слідству показання. Досить часто слова слідчого є звичайним «блефом».  

8. Фіксуйте запитання та відповіді.

Свідку не заборонено фіксувати зміст допиту. Для чого це потрібно? По-перше, особу можуть викликати на повторні допити та зі спливом певного часу буде складно згадати вже надані показання. По-друге, власна фіксація показань потрібна для подальшої перевірки правильності заповнення слідчим протоколу допиту. По-третє, коли справу направлять до суду свідка може бути допитано і там. Конспект запитань та відповідей буде в нагоді для підготовки до судового допиту.

9. Уважно читайте протокол перед підписанням.

Фінальна стадія допиту – складення протоколу, тобто письмове відображення усіх запитань та відповідей. Потрібно ретельно перевірити, чи відповідає зафіксований слідчим зміст протоколу тим показанням, які надавав свідок. Лише після перевірки потрібно підписувати протокол. Якщо відповіді зафіксовані невірно, необхідно повідомити це слідчому для виправлення. Також у протоколі допиту не варто залишати пусті місця, їх слід власноруч закреслити.

10. Вказуйте у протоколі зауваження та доповнення.

Трапляються ситуації, коли слідчі відмовляють вносити виправлення у протокол допиту, коли свідок на цьому наполягає. В такій ситуації варто власноруч біля конкретних відповідей зробити помітки про невідповідність показанням свідка. Також особа має право вказати зауваження, наприклад щодо протиправних дій слідчого: недопущення адвоката, тиск та погрози, відмова слідчого зробити перерву, або щодо поганого самопочуття тощо.