Примусити до добровільної сплати
В Україні впроваджується податковий комплаєнс: на що чекати?
Проблема добровільної сплати податків – одна з найактуальніших в усьому світі, а відтак – в міжнародній практиці вже існує чимало доробків, які добре себе зарекомендували. Прийнято говорити про так званий податковий комплаєнс – комплекс мотивів та стимулів платників, що спонукають останніх дотримуватися вимог податкового законодавства та вчасно сплачувати податки, збори й платежі.
Наразі тема впровадження податкового комплаєнсу дійшла і до України. Що виглядає цілком природнім – на тлі реформування всієї податкової інституції.
В цьому контексті Офіс великих платників - в авангарді процесу. Адже він свого часу саме й створювався як структура, котра повинна забезпечувати максимальний рівень добровільної сплати податків, збільшення надходжень платежів до бюджетів усіх рівнів.
Основні напрями обслуговування великих платників — налагодження партнерських відносин та підтримка й заохочення платників податків до добровільної сплати – на основі довіри та взаєморозуміння.
Нині податкове супроводження великих платників податків, яке ми забезпечуємо, ґрунтується на принципах:
- компетентність — висока кваліфікація фахівців, які здійснюють податкове супроводження платників податків;
- орієнтованість на платника податків — приділення уваги платникам податків, з урахуванням конкретної ситуації;
- неупередженість — справедливе та рівне ставлення до кожного платника податків, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації;
- об’єктивність — урахування всіх факторів, що впливають на оподаткування та поведінку платника податків;
- зручність та доступність — забезпечення платникам податків можливості отримання комплексу адміністративних послуг максимально швидко, просто й комфортно, передусім – в режимі online через Електронний кабінет, як то кажуть, «не встаючи з дивану».
В той же час – незважаючи на вищеозначений пакет принципів, котрий ми практикуємо, знаходити порозуміння з платниками непросто.
Це красномовно ілюструють цифри боргу (незважаючи на те, що цього року він значно скоротився): наразі за великими платниками, які не поспішають розраховуватись з державою, значиться близько 14,6 млрд грн боргу.
Не останню роль в цій сумі відіграють борги по так званій частині чистого прибутку, яку, згідно з розпорядженням КМУ мають сплачувати державні підприємства, або ті, де держава виступає акціонером. Нагадаю, йдеться про відрахування у розмірі 90% від чистого прибутку.
Стягнення цієї заборгованості наразі питання надскладне.
Адже частина чистого прибутку – це не податковий платіж, на який могли б поширюватись норми ПКУ. Отже – ми не можемо примусового його стягувати.
Суди, своєю чергою, трактують повноваження органів ДФС у цьому питанні неоднозначно. Більшість навіть не приймають позовні заяви до розгляду, вважаючи, що фіскали не мають жодних повноважень на стягнення заборгованості із державних підприємств – платників частини чистого прибутку, оскільки – згідно ст.9 ПКУ – цей платіж не відноситься до податків (зборів, обов’язкових платежів). Між тим, борги ростуть.
До прикладу, у травні цього року державне підприємство не сплатило частину чистого прибутку за І квартал 2019 року, яку, до речі, вони самостійно задекларували. Результат: заборгованість одразу зросла на 1,73 млрд грн.
Вихід з подібного замкненого кола – лише на законодавчому рівні. Ми вже не один раз наголошували: слід домогтися, аби частина чистого прибутку (доходу) підприємств отримала статус платежу, який за законом вилучається до бюджету. Офісом великих платників надавались пропозиції щодо відповідних змін в законодавство. Це зняло б вільне тлумачення ситуації судами та дозволило б контролюючим органам стягувати зазначену вище заборгованість. Зміни поки що залишаються лише у вигляді пропозицій.
Що у залишку? Страждає в першу чергу бюджет країни. Несумлінні платники – попри всі умовляння та заклики до доброчесності – час од часу залишають його без надвеликих надходжень. Приклад несплати до бюджету майже 2 млрд грн. – більш ніж красномовний.
Очевидно, що без певних змін на законодавчому рівні, які б забезпечили достатній рівень відповідальності платників, годі чекати радикальних змін у податковій культурі.
- "Візуальний огляд" водія на стан наркотичного сп’яніння: аспект законності Євген Морозов 20:08
- Благодійна діяльність в Україні під час дії воєнного стану Оксана Соколовська 16:10
- Юридична практика у спорах з банками: реальний приклад Павло Васильєв 12:18
- Нові правила експортного контролю: виклики та можливості для українського бізнесу Ростислав Никітенко 12:12
- Від entry-level до CEO: розбираємо головні бар'єри для жінок у корпоративному світі Юлія Маліч 12:10
- Про Молдову, вибори і російський слід Галина Янченко 09:58
- Судовий збір при заявлені цивільного позову у кримінальному провадженні Євген Морозов вчора о 20:02
- Скасування Господарського кодексу: ризики для бізнесу та економіки Володимир Бабенко вчора о 17:11
- Розпочато роботу над вебплатформою судових рішень War Crime Леонід Сапельніков вчора о 14:41
- Маємо забезпечити армію якісним майном Дана Ярова вчора о 14:21
- Нові зміни до Кримінального кодексу України: що потрібно знати Оксана Соколовська вчора о 13:27
- Судова практика: відміна виконавчого напису приватного нотаріуса Павло Васильєв вчора о 12:31
- Сектори польської економіки, в які інвестує український бізнес Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 12:10
- Санкції та їх оскарження в ЄС: що варто знати українському бізнесу та адвокатам Ростислав Никітенко вчора о 12:08
- Відвід судді: закон, практика та поради Владислав Штика 03.11.2024 23:06
-
Освітні втрати набирають обертів: чому школярі масово виїжджають і не планують повертатися
Думка 27236
-
Укрнафта пробурила найглибшу свердловину за останні вісім років. Дає нафту та газ
Бізнес 11531
-
Найбільший завод з виробництва свинцю в Україні визнали банкрутом
Бізнес 11288
-
Німеччина отримала першу компенсацію за недопостачений Газпромом газ
Бізнес 6319
-
Хазяїн Грузії, Потопельники зі США, Українські скамери оббирають росіян. Найкращі історії світу
5106