Купівля житла за містом: як оминути ризики?
Попит на квартири за містом знову росте. Тому варто знати як оминути ризики які чекають на потенційного інвестора, і заздалегідь убезпечитись від недобросовісних забудовників.
Українці дедалі частіше обирають заміське житло — переважно у багатоповерхових забудовах. Цьому є декілька причин, одна з головних — ціна. Вартість квадратних метрів у передмісті на третину доступніша за аналогічні у спальних районах, наприклад, Києва. Крім того, відносно свіже повітря й відсутність метушні мегаполіса теж схиляють вибір на користь передмістя.
Саме тому, як стверджують профільні фахівці, попит на таке житло з початку 2019 року зріс на 3–5%, а тих, хто купує котеджі або земельні ділянки, стало більше на 5–12%.
Сподіваюсь, кілька юридичних порад стануть у пригоді потенційним покупцям, чи, як їх зараз модно називати, інвесторам. Отож, аби не потрапити на недобросовісних забудовників чи взагалі шахраїв, слід відповісти на низку важливих питань.
А що, власне, купуємо?
Основний ризик інвестування в нове житло — якість. Є поширений міф: якщо з юридичної точки зору все чисто — можна інвестувати. Однак, перш ніж почати вивчати папери, варто перевірити особливості будівництва житла:
– матеріал, із якого зводять стіни;
– підведення комунікацій до будинку;
– спосіб опалення, електро і водопостачання — через міські комунікації / автономні засоби забезпечення;
– якість вікон та гарантії на них;
– наявність паркінгів / підземних паркінгів. Слід усвідомити, що на ділянці площею 6 соток є проблематичним співіснування, наприклад, трьох багатоповерхівок (як щодо комунального та побутового забезпечення, так і як паркування).
– стан здачі обʼєкта в експлуатацію (первинний ремонт тощо);
– наявність транспортної розвʼязки;
– інформація про об’єкти, що існували на ділянці до її забудови — наприклад, завод / кладовище / сміттєзвалище;
– наявність / відсутність обмежень для інвестора щодо зміни (часткової зміни фасаду) — приміром, монтаж кондиціонерів та / або засклення лоджій / балконів.
Це перша й основна порада, про яку необхідно пам’ятати інвестору. Важливості всі ці питання набувають для інвесторів, які збираються придбати нерухомість для себе, а не на перепродаж.
Бурхливий розвиток Києва та передмістя, зростання попиту і пропозиції дає можливість забудовникам грішити і якістю матеріалів, і якістю робіт.
Будинки можуть зводити із будь-чого. Звідси часто і досить помірні ціни. А покупці, які задовольняють потребу у власному житлі, тільки після купівлі квартири починають замислюватися — а що ж саме вони придбали?
Є і перевага інвестування в заміську нерухомість. Зараз біля столиці, та й у самому Києві, ринок досить організований. Відсоток довгобудів чи об’єктів, які не здають в експлуатацію, досить низький. Забудовники здебільшого успішно завершують свої об’єкти. Відтак ризик — у якості квартири чи будинку, що ви бажаєте придбати.
Слід пам’ятати, що під час прийняття обʼєкта покупець підписує документи про огляд та виявлення / відсутність недоліків. Як правило, такі папери підписують пакетом й особливої уваги на них не звертають. Без відповіді на наведені питання підтвердити, що виявлені недоліки не могли бути відомі інвестору, стає досить важко.
Як перевірити забудовника?
Ще одне питання інвестора — чи можна довіряти забудовнику?
Зараз є відкритими офіційні ресурси Мін’юсту, що дають можливість це зробити, не виходячи з дому:
– Державного реєстру підприємств і організацій — https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch (за назвою або унікальним ідентифікаційним кодом юридичної / фізичної особи можна перевірити і «чистоту» реєстрації, і статутний капітал компанії). Інформацію можна отримати безкоштовно, потрібен лише доступ до мережі Інтернет;
– Державного реєстру речових прав — https://online.minjust.gov.ua/login. Цей реєстр потребує попередньої реєстрації та електронного цифрового підпису (який можна оформити безкоштовно впродовж трьох хвилин). Вартість доступу становить 23 гривні. Можемо перевірити, чи дійсно продавець є власником обʼєкта, земельної ділянки;
– офіційний інтернет-портал «Судова влада» https://court.gov.ua/fair/. За допомогою цього реєстру можна отримати відомості (за період із 2013 року і донині) про судові процеси, учасниками яких можуть бути покупці / продавці / посередники — як юридичні, так й фізичні особи.
Мірою відповідальності учасників такої юридичної особи, як товариство з обмеженою відповідальністю, є статутний капітал.
Якщо ви купуєте квартиру за 3 мільйони гривень, а капітал ТОВ - продавця становить тисячу гривень, та ще й представлений кількома фізичними особами, то повернути вкладені кошти (навіть після звернення до суду) фактично неможливо.
Аби не натрапити на шарлатанів, варто їх перевірити і на тих ресурсах, що становлять централізований аналіз забудовників.
Фахівці в галузі права й експерти з нерухомості дають свої характеристики забудовникам.
Чим може обернутися заниження оціночної вартості житла?
Хотіла б наголосити на ще одному важливому нюансі інвестування. Він пов’язаний із заниженням ринкової вартості нерухомості. А цим на ринку нового житла грішать системно. Причина банальна — це хоч і не набагато, але зменшує вартість оформлення квартири. На це з радістю йдуть покупці, економлячи кошти.
Проте змоделюйте ситуацію, коли, скажімо, ви виявили прихований недолік квартири і хочете ініціювати спір про повернення суми, за яку її придбали, або домогтися виплати компенсації. Коли такий спір виникає, отримати назад ви зможете не те, що принесли у валізі (тобто реальну вартість квартири), а те, що зазначене в договорі.
У разі продажу такого житла за значно вищою ціною, ніж ви придбали, з’являється ризик додаткового податкового навантаження. Із кожним роком усе ретельніше відстежуються грошові потоки. Контроль збоку за статками особи і правильністю нарахування та сплати податків дає підстави говорити, що системне заниження ринкової вартості житла — ризик, якого треба уникати. Безпека завтрашнього дня стимулює до прозорості операції з нерухомістю.
- Як почути майбутнє? Молодь, офлайн-спілкування і роль дорослих Олексій Сагайдак 15:49
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук вчора о 17:58
- Вибір, як ключовий квант життя Алла Заднепровська вчора о 13:44
- Пристань для Ocean-у Євген Магда 16.05.2025 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора 16.05.2025 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер 16.05.2025 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 15.05.2025 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15.05.2025 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч 15.05.2025 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова 15.05.2025 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко 15.05.2025 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук 15.05.2025 10:27
-
Чим загрожує Україні Сіміон та які шанси Дана – п'ять фактів про вибори президента в Румунії
9813
-
Бізнес-тиждень: Ринки слухають перемовини, Нафтогаз шукає газ, Євросоюз повертає мита
Бізнес 5028
-
Де дивитися фінал Євробачення-2025 і з ким змагатиметься Україна
Життя 4517
-
Міжнародні вимоги до адаптації робочих місць для людей з інвалідністю. Як нам досягти інклюзивності?
Життя
3801 -
Що змінило хід виборів у Румунії і який урок з них має винести Україна
Думка 3276