Три сценарії майбутнього судової реформи Зеленського

Судова реформа Зеленського мала закінчитись ще місяць тому, натомість вона досі так і не почалась. Її реалізацію заблокували “судді над суддями” - Вища рада правосуддя.

Логіка членів Вищої ради правосуддя зрозуміла - вони чудово усвідомлюють, що втратять свої крісла вже за місяць після створення Етичної комісії, яку запропонував створити президент. І якщо заблокована реформа грає на руку ВРП, то з кожним днем ситуація все більше тиснутиме на президента. 

Причина в тому, що Зеленський своїм законом припинив припинив повноваження чинного складу Вищої кваліфкомісії суддів. З 7 листопада 2019 року в Україні немає комісії, а це означає, що процеси добору суддів просто не відбуваються. В умовах, коли нам бракує близько двох тисяч суддів, а кілька судів не працюють взагалі, бо там нема жодного судді, президент змушений вирішувати проблему, яку сам створив. 

У Зеленського зараз є лише три варіанти, що робити з реформою - розблокувати реформу, змітувати реформу і провалити реформу через збереження корумпованих суддівських еліт при владі. Давайте розберемо їх детальніше. 

Сценарій 1. Розблокувати реформу 

Закон передбачив: 

- створення нової Вищої кваліфкомісії суддів (ВККС) з нуля на відкритому конкурсі комісією;

- очищення Вищої ради правосуддя (ВРП) від недоброчесних представників через Комісію з питань доброчесності та етики (Етична комісія). 

І комісія з обрання членів ВККС, і Етична комісія мають наполовину складатись з міжнародних експертів. Саме міжнародні експерти за законом мають вирішальну роль під час прийняття рішень. Більше того, до складу комісій могли бути включені лише ті 12 міжнародних експертів, яких раніше пропонували міжнародні організації до складу Громадської ради міжнародних експертів. Той факт, що раніше ці ж експерти повикидали 85% негідників з конкурсу до Вищого антикорупційного суду,  вселяв віру в те, що цього разу реформа таки дасть позитивний результат.

Вища рада правосуддя відмовилась створювати Етичну комісію і затвердили таке положення про конкурс до ВККС, за якого самі міжнародні організації відмовились делегувати міжнародних експертів. 

Тому єдиний спосіб для Зеленського розблокувати реформу - це ініціювати закон, який запустить всі процеси без участі ВРП та позбавить ВРП повноважень блокувати реформу. Новий закон є також гарним способом для Президента відреагувати на критичні застереження Венеційки і Ради Європи щодо Верховного Суду. 

Сценарій №2. Відкладений провал 

Президент ініціює вирішення питання з конкурсом до ВККС, якої немає, і натомість проігнорує заблоковану Етичну комісію. Щоб реалізувати цей сценарій, Офісу все одно буде підтримка міжнародників, і щоби її отримати, можуть піти навіть на скасування положень щодо скорочення кількості суддів Верховного Суду. 

Навіть за умови, коли ВРП перегляне положення про конкурс і скасує найбільш дискусійні положення, цей конкурс все одно відбуватиметься під наглядом ВРП, яка врешті і призначатиме членів ВККС. Малоймовірно, що переможцями на цьому конкурсі стануть доброчесні агенти змін. 

Основна проблема судової влади - Вища рада правосуддя - за такого сценарію не вирішується. У складі ВРП і далі залишаються корумповані представники суддівсько-адвокатсько-прокурорських еліт. Щоб показати, до чого таке співвідношення  призводить на практиці, ми з колегами навіть створили окремий Реєстр провалів ВРП. 

Сценарій 3. Миттєвий і очевидний провал 

Оскільки Вища рада правосуддя та її прихвосні доклали багато зусиль, аби переконали Президента у тому, що у саботажі реформи винні саме міжнародники, а не ВРП, Президент може піти на те, аби викинути міжнародників з процесу. Новий закон розблокує і конкурс до ВККС, і може навіть створення Етичної комісії, але міжнародних експертів в цих процесах замінять українці, лояльні до влади. Чому це очевидний провал, пояснювати не потрібно. 

То який сценарій обере Президент? 

Останні події в Раді -  відставка уряду, перепризначення “тимчасового” Авакова і висловлення недовіри Генпрокурору -  посилюють припущення про те, що Зеленський готовий відмовитись від підтримки Заходу. За таких умов останній сценарій виглядає все більше реалістичним.