Повернення обвинувального акту на підготовчому судовому засіданні

Судова практика.

Кожен хто прочитав кримінальний процесуальний кодекс, переконаний, що знає порядок надання копії обвинувального акту та підстави повернення обвинувального акту прокурору, який нібито зрозуміло регулюється кримінальним процесуальним кодексом. Та чи так це? Питання риторичне, адже сьогодні сформувалась неоднакова судова практика, щодо повноважень суду перевіряти обвинувальний акт на відповідність вимогам кримінального процесуального кодексу.

У підготовчому судовому засіданні часто виникають наступні запитання:

1. Чи у відповідності до закону вручено підозрюваному копію обвинувального акту?

2. Чи підлягає поверненню прокурору обвинувальний акт, якщо він надійшов до суду без додатків визначених ч. 4 ст. 291 КПК України?

Відповіді на ці та інші запитання спробуємо розібрати разом. Одночасно будемо аналізувати судову практику, яка склалася на сьогодні.

1. Чи у відповідності до закону вручено підозрюваному копію обвинувального акту?

Згідно кримінального процесуального кодексу окремою формою закінчення досудового розслідування є направлення обвинувального акту до суду. І якщо прокурор діє відповідно до закону, то перед направленням дотримується гарантованого права обвинуваченого негайно бути проінформованим про характер і причини обвинувачення. А якщо, ні? В такому випадку стороні захисту не потрібно закривати очі на порушення прав свого клієнта та звертати увагу суду на невиконання процесуальної дії, яка має бути виконана до направлення обвинувального акту до суду та кінцевим результатом якої є розписка підозрюваного про вручення копії обвинувального акту.

На мою думку кримінальний процесуальний кодекс визначає, єдиний законний спосіб вручення обвинувального - це вручення безпосередньо підозрюваному ( звичайно є виключення, що зараз не є предметом моєї уваги) і отримання від нього відповідної розписки. Звичайно, я не наполягаю на тому, що підозрюваного мають довго і безрезультатно викликати, а він переховується. Ні в якому разі. Суть в тому, що він прибуває до органу досудового розслідування та отримує копію обвинувального акту або інший спосіб вручення, який погоджений з підозрюваним, однак в будь-якому разі на підтвердження такої згоди та факту отримання прокурор отримує розписку. Така розписка є своєрідною «гарантією» для прокурора, що обвинувачений в підготовчому судовому засіданні не буде наполягати на порушенні своїх прав та судове рішення не буде скасоване в подальшому саме на цій підставі.

2. Чи підлягає поверненню прокурору обвинувальний акт, якщо він надійшов до суду без додатків визначених ч. 4 ст. 291 КПК України?
Моя відповідь на це запитання –так. Однак, на сьогоднішній день судова практика розділилась на два табори. Практика місцевих загальних судів показує, що відсутність додатків передбачених ч. 4 ст. 291 КПК України є безумовною підставою для повернення обвинувального акту, як такого, що не відповідає вимогам КПК України.

Так, ухвалою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 09.01.2020 року у справі № 487/6231/19 обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12019150000000006 від 09 січня 2019 року по обвинуваченню ОСОБИ _3, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 146, частиною 4 статі 190 КК України та ОСОБА_4, який обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 146 України, повернуто прокурору, як такий, що не відповідає вимогам КПК України.

Суд у вказаній справі правильно дійшов до висновку, що «частиною першою статті 337 КПК України передбачено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішення застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «в» пункту 3 статті 6 Конвенції (рішення від 25 березня 1999 року у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції, пункт 54). Ураховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги статті 293 КПК України щодо надання під розписку копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування адвокату не виконані, що є безумовною підставою для повернення обвинувального акта прокурору».

Аналогічна правова позиція викладена у справі №381/2434/17, в якій суд підтримав позицію сторони захисту та залишив апеляційну скаргу прокурора без задоволення, обґрунтовуючи наступним, «судом першої інстанції обґрунтовано вказано на те, що при направленні до суду обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 191, ч.3 ст. 191, 366-1, ч.5 ст. 27 ч.2 ст. 367 КК України, вимог ч.4 ст.291 КПК України у повній мірі дотримано не було. Так, до обвинувального акта не було додано розписку ОСОБА_5 про отримання копії обвинувального акту.

Наведені порушення закону у їх сукупності вказують на те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам закону, а тому він не може бути призначений до судового розгляду. Належним чином врахувавши ці обставини, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність повернення обвинувального акту в кримінальному провадженні № 12015110310000501 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 191, ч.3 ст. 191, 366-1, ч.5 ст. 27 ч.2 ст. 367 КК України прокурору, належним чином мотивувавши своє рішення».

Аналогічна правова позиція міститься в наступних судових рішеннях:

1. Ухвала Шевченківського районного суду міста Києва у справі №761/5858/18 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88073403

2. Ухвала Святошинського районного суду міста Києва у справі № 759/23745/19 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/87698973

Протилежна правова позиція складається у вищому спеціалізованому суді - Вищому антикорупційному суді, де судді схиляються до того, що не уповноважені перевіряти відповідність обвинувального акту, в частині наявності чи відсутності додатків, які визначені ч. 4 ст. 290 КПК України.

В ухвалі Вищого антикорупційного суду від 11 лютого 2020 у справі №760/17909/18 зазначено, що «….щодо недоліків, які містяться, на думку захисників, у реєстрі матеріалів досудового розслідування, то колегія суддів вважає, що КПК України не визначає їх наявність як підставу для повернення обвинувального акту, оскільки відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, єдиним процесуальним документом, що підлягає дослідженню судом під час підготовчого судового засідання, є обвинувальний акт. Водночас, додатки до обвинувального акту, визначені ч. 4 чт. 291 КПК України, не є і не можуть бути предметом судового контролю під час підготовчого судового засідання. З огляду на викладене, доводи захисників у цій частині колегія суддів також відхиляє».

Тобто, відсутність розписки підозрюваного, як невід’ємного додатку до обвинувального акту, також не буде підставою для повернення обвинувального акту прокурору, як такого, що не відповідає вимогам ч. 4 ст. 290 КПК України. На переконання суду, невідповідність реєстру матеріалів кримінального провадження вимогам ст. 109 КПК України, також не є предметом судового контролю під час підготовчого судового засідання, дослідженню підлягає лише обвинувальний акт.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 06.02.2020 у справі №263/13252/17, у якій зазначено, що «колегія суддів також не вбачає підставою для повернення обвинувального акта прокурору недоліки реєстру матеріалів досудового розслідування, на які посилається захисник Кального М.Є. - адвокат Солошенко С.В., адже відповідно до пункту 3 частини третьої статті 314 Кримінального процесуального кодексу України єдиним процесуальним документом, що підлягає дослідженню судом на стадії підготовчого судового засідання, є обвинувальний акт.

Додатки до обвинувального акта, визначені частиною четвертою статті 291 Кримінального процесуального кодексу України, на цій стадії не є предметом судового контролю, тому наявність будь-яких недоліків в реєстрі матеріалів досудового розслідування не може бути підставою для повернення обвинувального акта прокурору».

Позиція Вищого антикорупційного суду з аналогічною правовою позицією міститься в ухвалах:

1. Ухвала Вищого антикорупційного суду у справі №760/15288/18 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/87480604

2. Ухвала Вищого антикорупційного суду у справі №369/10560/17 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/87392470

3. Ухвала Вищого антикорупційного суду у справі №757/63505/18-к http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/87392424

4. Ухвала Вищого антикорупційного суду у справі №405/9164/18 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/87013136

5. Ухвала Вищого антикорупційного суду у справі № № 369/12790/18 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/86729618

6. Ухвала Вищого антикорупційного суду у справі №303/1425/18 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/86647892

В подальшому будемо аналізувати судову практику та разом знайдемо відповіді на наступні запитання. Однак, з аналізу вище вказаних рішень судів, зрозуміло, що однозначними відповіді на запитання не будуть.