Завдання податкової реформи - зниження податкового навантаження
На початку вересня цього року на засіданні Національної ради реформ України було представлено відразу два варіанта податкової реформи.
Напочатку вересня цього року на засіданні Національної ради реформ України булопредставлено відразу два варіанта податкової реформи. Як відомо, перший варіантреформування податкової системи презентувала міністр фінансів Наталія Яресько,другий – голова комітету ВРУ з питань податкової та митної політики НінаЮжаніна. Кожен з представлених проектів має свої недоліки та переваги.
Ніхтоне сумнівається у тому, що українську систему оподаткування змінювати требадокорінно. Однак головне питання полягає в тому, які саме зміни будутьпроведені урядом, і чи згодні з ними платники податків. Проект пані Яреськопередбачає, що ставки єдиного соціального внеску (ЄСВ), ПДВ, податку на доходифізосіб і податку на прибуток будуть однаковими і складуть 20%. Йдеться проскасування системи безлічі ставок: наприклад, зараз є три ставки ПДВ, п'ятьставок ПДФО, дев'ять ставок податку на прибуток і 80 ставок єдиного соціальноговнеску.
Вцілому презентація міністра фінансів виглядає досить гарно. Вона містить багаторізноманітних графіків та прикладів. Але мета реформи, на жаль, не співпадає зрозрахунками та представленими цифрами. Основне завдання реформи – спрощенняподаткового законодавства та як результат –зниженняподаткового навантаження. Але, якщо проаналізувати запропоновані міністромфінансів ставки, то стає зрозуміло, що ми не отримаємо зниження податковогонавантаження, навіть, якщо скласти всі податки разом. Зниження ставки ЄСВ не компенсуєвтрати, які бізнес отримає через збільшення податку на прибуток.Останні чотири роки держава декларувала зниження податку наприбуток з 23% до 18%. Міняти радикально курс у бік підвищення податку наприбуток до 20% зараз не дуже доцільно.
Пропозиціястрімко знизити максимальний розмір доходу для платників єдиного податку третьоїгрупи з 20 до 2 млн. грн. також викликає неабияке занепокоєння. Адже незрозуміло, що робити сотням тисяч підприємців, яких змусять платити податки нарівні з великим бізнесом.Має бути чітко прописаний перехідний період, компенсаторні механізми, що захистятьмалий бізнес. Але у проекті податкової реформи Мінфіну цього всього немає.
Небачу раціональності і у пропозиціях щодореформування спрощеної системи оподаткування. Нідля кого не секрет, що деякі підприємці «користуються» спрощеною системою йпривабливим оподаткуванням, допомагаючи компаніям виводити кошти. Але,порівняно з тіньовими схемами крупних підприємств, це дуже незначний об’ємкоштів.
Вважаю,що збільшувати розмір єдиного податку вдвічі взагалі не має ніякого сенсу.Можна змінити інші критерії. Наприклад, зменшити обсяг доходу, чи чисельністьпрацівників, але не збільшувати ставку податку. Адже знадобилося не рік, і недва, щоб фізособи-підприємці звикли до того, що краще декларувати свої доходи,ніж приховувати їх. Окремі громадяни хочуть і можуть працювати на себе й незалежати взагалі від роботодавця. А збільшуючи єдиний податок вдвічі, їх посуті змушують влаштуватися на роботу тільки тому, що податки із заробітноїплати можуть бути менше.
Не єсправедливою і пропозиціяміністерства фінансів щодо збільшення єдиного податку для ІТ-спеціалістів з 4% до 7%. Тобтопропонується обкладати людей податками тільки за те, що вони у середньомузаробляють дещо більше, ніж громадяни, що працюють за іншими спеціальностями.Але це нонсенс, адже країна повинна забезпечити рівні умови оподаткування длявсіх професій.
На мійпогляд, варіант податкової реформи, який представлений Ніною Южаніною, головоюкомітету ВРУ з питань податкової та митної політики більш прийнятний дляплатників податків. Цей проект дещо радикальний та передбачає суттєве зниженняставок. Пані Южаніна пропонує знизити ставку ПДВ до 15%, податок на доходифізосіб - до 10%, податок на прибуток - до 15%, а ЄСВ - до 20%. Зниження ставокпрямих податків, а саме податку на прибуток з 18% до 15% стане реальнимсигналом для бізнесу, що можна виходити з тіні. Що підштовхне українськуекономіку до зростання. Вважаю, що саме цей варіант доцільно винести на широкийзагал та прийняти за основу для обговорення.
Зрозуміло,що будь-яке зниження ставок має бути досить обґрунтованим та виваженим. Упроекті запропонованому пані Южаніною, все ж таки не вказані реальнікомпенсатори, без яких уряд отримує ймовірність істотного дефіциту бюджету.Адже саме Мінфіну доведеться закривати утворену дірку в держбюджеті за рахунокінших надходжень і скорочення витрат. Наталія Яресько оцінила прогнозованівтрати держбюджету від пропонованих податкових змін в 23,3 млрд. грн. Це доситьвелика сума, проте поступово надходження до бюджету мають збільшитися саме зарахунок детінізації економіки.
Неслід забувати і про те, що без забезпечення стабільності податковогозаконодавства та цілеспрямованої боротьби з податковими правопорушеннями, саме пособі зниження ставок може звести нанівець всі починання податковихреформаторів.
- Закон про лобіювання. Що має знати бізнес? Віталій Соловей 00:08
- Тайм-менеджмент для зайнятих: Як знайти час на все, що важливо Олександр Скнар вчора о 16:35
- Що не так із управлінням водними ресурсами в Україні Олег Пендзин вчора о 10:54
- Айсберг корпоративної безпеки Ігор Шевцов вчора о 10:19
- Замість ліквідації – фаховість: недбала експертиза НАБУ стала загрозою для інвестклімату Микола Ореховський 19.08.2025 16:43
- LinkedIn як елемент експортної стратегії: з чого почати малому та середньому бізнесу Дмитро Суслов 19.08.2025 16:11
- Гроші що не сплять, або еволюція хедж-фондів з середини ХХ сторіччя до сьогодення Ольга Ярмолюк 19.08.2025 14:41
- Україна після саміту: довга дорога до миру і коротка дистанція до перемоги союзників Дана Ярова 19.08.2025 12:42
- Їжа майбутнього "з пробірки": що з’явиться в українському меню першими? Наталія Павлючок 19.08.2025 10:14
- Як вибрати косметологічні процедури, не витрачаючи кошти даремно Дмитро Березовський 18.08.2025 16:35
- Пільги для пенсіонерів Андрій Павловський 18.08.2025 15:27
- Як українська освіта готує мільйони "непотрібних" людей Любов Шпак 18.08.2025 13:51
- Між рядків Олександр Скнар 18.08.2025 13:14
- Kвиток до ЄС або банкрутство: енергомодернізація та експорт в умовах cbam Ростислав Никітенко 18.08.2025 10:53
- Аляска 16.08: як особисті відносини лідерів руйнують міжнародне правосуддя Дмитро Зенкін 18.08.2025 10:49
-
Кортизолова залежність чи хронічний стрес: як зрозуміти, що стрес став залежністю
Життя 22978
-
Прагнете здорового харчування: додайте пів склянки цієї їжі до щоденного раціону
Життя 5373
-
Як їжа "переписує" наші гени: що покласти на тарілку, щоб вимкнути старіння
Життя 5080
-
Падел: як спорт із Мексики підкорює Україну та чому став улюбленцем зірок і мільярдерів
Життя 4652
-
Без Бена Стіллера: усе, що відомо про третій сезон серіалу "Розрив"
Життя 3546