Ухилення забудовників від участі в розвитку інфраструктури міста
ВСУ: спонукання замовника будівництва до укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури або можливість ухилення забудовників від участі в інфраструктурі міста.

У постанові від 22 березня 2017 року у справі №908/312/16 (№ 3-1553гс16) ВерховнийСуд України, застосувавши положення статей 2, 10, 40 Закону № 3038-VI, статей4, 9 Закону № 687-ХІV, дійшов висновку, що реконструкціябудівлі без забудови нової земельної ділянки не звільняє замовника відобов’язку укладення договору про пайову участь, а також від перерахуваннякоштів пайової участі. Тому неправомірна бездіяльність замовникащодо його обов’язку взяти участь у створенні та розвитку інженерно-транспортноїі соціальної інфраструктури населеного пункту є протиправною формою поведінки,внаслідок якої міськрада була позбавлена права отримати на розвитокінфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів (упущена вигода), щоперебуває у безпосередньому причинному зв’язку із наведеною неправомірноюбездіяльністю відповідача, а сукупність наведених елементів є підставою длязастосування такої міри відповідальності як стягнення збитків.
Аналогічну правову позицію наведено у постанові ВерховногоСуду України від 1 лютого 2017 року у справі № 3-1441гс16.
Більше того, 25.05.2017 р. Верховний Суд України в розрізісправи № 3-187гс17 дослідивпитання щодо спонукання замовника будівництва до укладення договору пропайову участь у розвитку інфраструктури та підстав пайової участі забудовниківв інфраструктурі міста.
Таким чином суди вказали наступне: 1) реконструкціяіснуючої забудови є різновидом забудови території, а отже пов’язана зобов’язком замовника укласти договір про пайову участь з відповідною радою; 2)саме на замовника покладено обов’язок укладення договору про пайову участь тасплати відповідних коштів; 3) в разі не укладання пайового договору зміськрадою та не прийняття участі розвитку інженерно-транспортної та соціальноїінфраструктури населеного пункту дії/бездіяльність замовника вважаютьсянеправомірними та підлягають обкладенням господарськими санкціями.
Крім того, посилання судів на сплив граничного терміну дляукладення такого виду договору є помилковим, оскільки строк, визначений закономдля укладення договору пайової участі, – протягом 15 днів із дня реєстраціїзвернення замовника про його укладення, але до прийняття об’єкта будівництва вексплуатацію, – встановлено саме для добровільного виконання стороноюзазначеного обов’язку, отженевиконання такого зобов’язання свідчить про порушення замовником свогообов’язку, встановленого законом, і не звільняє останнього від укладеннядоговору.
Матеріал по темі: «Пайова участь забудовників вінфраструктурі міста» та «Обов’язок замовника будівництва укласти договір пропайову участь»
Разом із тим 06.09.2017 р. у справі №3-813гс17 Верховний суд України вказав,що дія положень статті 40 Закону № 3038-VI не поширюється на ТОВ, оскільки укладеннядоговору про пайову участь є обов’язковим на етапі до прийняття об’єктабудівництва в експлуатацію. Оскільки об’єкт будівництва вжеприйнято в експлуатацію, відповідач не несе обов’язку укладати договір пропайову участь і сплачувати пайовий внесок після прийняття об’єкта будівництва вексплуатацію, а тому дії відповідача не містять елементів складуцивільного правопорушення і немає підстав для відшкодування позивачеві збитківу виді упущеної вигоди.
ВИСНОВОК: з вищевикладеного вбачаються явні протиріччя, так яквисновки у справах № 3-187гс17 та № 3-813гс17 зроблені Верховним судом Україниявно протилежні…
Таким чином, обов’язок замовника будівництва укластидоговір про пайову участь залежить не від Закону, а від судової практики, яканаявна «в рукаві» адвоката та суду!
- Ефект "зливного бачка" в маркетингу: чому ваші ліди називають "сміттєвими" Наталія Червона вчора о 10:30
- Рік Коня стане роком "темної конячки" Олексій Шевчук 01.01.2026 12:30
- Подарунки для посадовців: що заборонено законом Анна Макаренко 30.12.2025 16:49
- Зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні Альона Прасол 30.12.2025 10:56
- Стабільні обсяги, зростаюча ціна: логіка ринку земель у 2025 році Денис Башлик 29.12.2025 17:11
- Чому закон часто не працює без адвоката Дмитро Ламза 29.12.2025 13:40
- Стратегія, якої бракує Україні: чому цифровий суверенітет має стати державним пріоритетом Тетяна Хабібрахманова 29.12.2025 11:46
- Воєнний стан і святкові дні – трудові права залишаються чинними Дмитро Ламза 25.12.2025 21:34
- Попит на житло молодих сімей змінюється: безпека і функціональність понад естетику Микола Марчук 24.12.2025 14:01
- Лісова галузь 2025: розворот від "схем" на 180 градусів відбувся Олександр Місюра 24.12.2025 13:03
- Коли в досудовому строки сплинули та як адвокат блокує подальше переслідування Дмитро Ламза 24.12.2025 10:51
- Чи можлива мобілізація жінок в Україні? Віра Тарасенко 23.12.2025 22:42
- Боротьба за берег озера та ліс у Дніпрі Павло Васильєв 23.12.2025 21:50
- Чому фокус на людину став новою конкурентною перевагою бізнесу? Мар'яна Луцишин 23.12.2025 13:44
- Бізнес і надалі залишать без кредитів Сергій Дідковський 23.12.2025 12:07
- Стратегія, якої бракує Україні: чому цифровий суверенітет має стати державним пріоритетом 313
- Чому закон часто не працює без адвоката 165
- Стабільні обсяги, зростаюча ціна: логіка ринку земель у 2025 році 82
- Подарунки для посадовців: що заборонено законом 38
- Зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні 35
-
Продажі акумуляторів LiFePO4 зростають. Чи варто переплатити за них під час блекаутів
Технології 5303
-
20 прогнозів на 2026 рік. Чи буде втрата Донбасу, демократичний Конгрес та ШІ-пісні
2529
-
УЗ відновила електропоїзд ЕПЛ9Т-011: курсуватиме в київській агломерації – фото, відео
Бізнес 1958
-
Буданов очолив Офіс президента – перші висновки та прогнози
1137
-
Держенергонагляд перевірив дотримання графіків відключень у Києві й області: які результати
Бізнес 1100
